відразу наголошую, що все що я скажу далі це моя особиста думка на основі того що я бачу і осмислюю.
все що відбувається в Криму і на сході України це просто і елеметарна технологія, яку видумали ще задовго то тов ПУ. Суть її полягає в тому, щоб роздмухати міжнаціональний конфлікт а потів ввести "миротворчі війска. таким чином країна дефакто опиняється поділеною на кілька зон впливу. Громадянин ПУ вже вибрав потрібні собі зони. Режим його вассала не виправдав себе. Захід і схід не почали війну між собою Тому нерадивого намісника було усунено. Тепер дестабілізацію почато іншим шляхом. тобто імітацією купи недовольних громадян біженців і таке інше... отже закликаю всіх Люди аналізуте все що відбувається навколи бо бачити і розуміти що бачиш це дві великі різниці

«Флот України» № 9, 05.03.2014 р.

УКРАЇНСЬКІ МОРЯКИ НА ПРОВОКАЦІЇ НЕ ПІДДАЮТЬСЯ

Станом на 11.00 5 березня ситуація у військових частинах, кораблях Військово-Морських Сил, підрозділах Повітряних Сил, частинах та установах Міністерства оборони України залишається стабільно напруженою.

Військовослужбовці Збройних Сил України залишають вірними військові присязі українському народові. На даний момент кораблі ВМС ЗС України у Севастопольській та Стрілецькій бухтах, а також у районі озера Донузлав — заблоковані.

Протягом ночі особовий склад  кораблів управління “Славутич” та “Донбас”, корветів “Тернопіль” та “Хмельницький”, ракетного корвета “Придніпров’я”, великого десантного корабля “Костянтин Ольшанський”, морських тральщиків “Чернігів” та “Черкаси” і інших кораблів та суден забезпечення національних ВМС залишався у підвищеному ступені бойової готовності.  Військові моряки постійно перебували на бойових постах, вживали всіх необхідних заходів щодо оборони та охорони своїх кораблів.

У підрозділах берегових військ та морської піхоти ніч пройшла вже за звичним сценарієм: психологічний тиск, спроба силового захоплення та різноманітні провокації. Але завдяки мужності та пильності українських військових моряків всі намагання російських спецназівців, різноманітних козаків та невідомих людей з числа самооборони Криму було нейтралізовано.

Підкреслимо, що у денний час російські військові не афішують блокування українських кораблів і відходять трохи в сторону, але виходи з севастопольських бухт залишаються закритими.

У штабі командування ВМС в режимі психологічної напруги військовослужбовцями України здійснювали заходи щодо забезпечення охорони та оборони всього периметру території військового містечка та його патрулювання. За словами офіцерів штабу командування ВМС, будь-які намагання командування ЧФ РФ перетягнути військових моряків на бік самопроголошеної влади Криму та Севастополя “великою зарплатою” та “соцпакетом” закінчилися провалом. Офіцери та контрактники Військово-Морських Сил залишаються вірними Україні та її народу.

Протягом ночі “невдоволені протестувальники” здійснювали психологічний тиск на військовослужбовців, які ні на які провокації не піддавалися.

“Протестанти”, мабуть знаючи про майбутній приїзд місії ОБСЄ в Севастополь, з самого ранку 5 березня розібрали барикади перед воротами КПП та прибрали автомобільні шини.

 

Однак, особовий склад Південної ВМБ у категоричній формі відмовився віддавати зброю, яку йому було вручено українським народом для захисту Батьківщини.

2 березня до населеного пункту Новоозерне (АР Крим), де розташовані частини та підрозділи Південної військово-морської бази Військово-морських Сил Збройних Сил України, прибуло чотири КАМАЗи без будь-яких номерних знаків, в яких перебували озброєні військовослужбовці Російської Федерації. Після спілкування з представниками командування ПВМБ вони запропонували українським військовим скласти зброю. Також представники Чорноморського флоту РФ пропонували нашим офіцерам перейти на сторону «кримського народу» спокушаючи їх різними матеріальним благами.

Однак, особовий склад у категоричній формі відмовився віддавати зброю, яку йому було вручено українським народом для захисту Батьківщини.

- Ви бачили на будівлі нашого штабу прапор України. Ніхто не збирається його спускати і піднімати прапор будь-якої іншої країни. Ми готові до будь-якого розвитку подій. Особовий склад ввіреної мені частини залишається вірним присязі,- зазначив тимчасово виконуючий обов’язки командира Південної військово-морської бази Військово-морських Сил Збройних Сил України капітан 2-го рангу Вадим Філіпенко.

За словами виконуючого обов’язки командира бази, для підсилення і поглиблення провокаційних дій з боку окупантів на територію селища Новоозерне вантажівками без номерних знаків було також завезено, так званих, «казаків» та інших проросійськи налаштованих громадян. У спілкуванні з українськими військовослужбовцями вони поводяться зухвало і вкрай агресивно. Свої дії намагаються пояснити захистом інтересів російськомовного населення.

За нашими спостереженнями переважна більшість цих псевдо патріотів не є мешканцями селища Новоозерне,- наголосив капітан 2-го рангу Вадим Філіпенко.

За словами командира бригади надводних кораблів капітана 2-го рангу Віталія Звягінцева, моральний стан українських військових моряків надзвичайно високий. Екіпажі озброєні стрілецькою зброєю і готові до виконання наказу.

- Особисто я спілкуюсь з вами російською мовою. Я народився та навчався в Севастополі, тривалий час проходив там військову службу, там мешкає моя родина, поховані мої батьки. Ніяких проблем по службі і в житті у мене від цього не виникало.Тому мені не зрозуміло чому іноземні військові прийшли нас від когось захищати. Нам пропонують скласти зброю або прийняти присягу якомусь незрозумілому уряду.

Автономна республіка Крим є невід’ємною складовою України. І саме тут ми захищаємо інтереси України, - сказав капітан 2-го рангу Звягінцев.

На даний час вхід до озера Донузлав заблоковано допоміжними суднами ЧФ РФ. Поряд знаходяться ракетні катери та флагман Чорноморського флоту РФ - ракетний крейсер «Москва».

Російські військовослужбовці, що перебувають у селищі Новоозерне, використовують в якості своєї бази недобудовану багатоповерхівку. На даху споруди піднято російський прапор, навколо облаштовані бойові позиції.

Також на даний час російські військовослужбовці проводять інтенсивне риття окопів та інше облаштування позицій неподалік від місця стоянки кораблів українських ВМС. З їхнього боку проводиться активна розвідка.

СЕРГІЙ ОСИПОВ РМЦ КРИМ

ТЕРМІНОВО! 
В цю хвилину відбувається штурм військової частини в Євпаторії! Кілька сотень військовиків які вже не приховують що вони солдати Російської армії оточили і ідуть на штурм КПП частини. Так само не приховуючись їм допомагають "тітушки" які сказали що вони з партії "Русское единство". Наші військові тримають оборону і просять про будь-яку можливу допомогу. Все це потрібно робити зараз по потім буде пізно! Все це повідомив офіцер командування євпаторійського полку.
Нагадаю,що в понеділок саме військовослужбовці цієї частини не побоялись урочисто підняти Прапор України.

ВІСТІ З КРИМУ ТА ВСІЄЇ УКРАЇНИ
Центральний друкований орган Міністерства оборони України журнал “Військо України” продовжує інформаційний марафон “Ми – єдина Україна”.
Учасники інформаційного марафону – військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, відомі громадські, політичні та діячі культури, військові експерти, колішні військовослужбовці та воїни-афганці, чорнобильці, представники громадських, релігійних та молодіжних організацій, громадяни України та всі ті, хто підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

Катерина ТИМОШЕНКО, співробітниця банку, м. Київ:
«НАШІ ДІТЛАХИ ВІДДАДУТЬ ЗЛОМУ ПУТІНУ СОЛДАТИКІВ – НЕХАЙ НАГРАЄТЬСЯ. МОЄМУ СИНОЧКУ ПОТРІБЕН ЖИВИЙ ТАТО…»
5 березня, у середу, об 11.00 на майдані Незалежності (зі сторони готелю «Україна») відбудеться акція «Солдатики для Путіна», під час якої наші дітлахи будуть відсилати своїх іграшкових солдатиків в Кремль із закликом «Дядя Путін, хочеш гратися у війну – бери мого солдатика, не чіпай тата».
Моєму Глібу всього три рочки, але він вже знає, що війна – це нещастя, людське горе. Він хоче жити під мирним небом. Тому зі своїми друзями із школи раннього розвитку він підпише конверти для «дяді Путіна» і вони складуть в посилки свої іграшки. Таким чином ми разом зі своїми дітьми хочемо закликати дітей з усього світу долучитися до цієї акції та надіслати своїх іграшкових солдатиків Президенту Російської Федерації Володимиру Путіну.
Всі поштові відправлення будуть відразу після акції відправлені до Кремля з Головпоштамту України.
Севастополька призвала девушек своего города-героя не выходить замуж за предателей Родины.
Юлия Филичева, город Севастополь:
«Не ходите, девки, замуж за предателей Украины, позабывших слово «честь»! Они не имеют права даже на продолжение рода человеческого! Зачем рожать от «пресмыкающегося»?! К сожалению и одновременно к стыду, сегодня Севастополь кишит визжащими и просящими помощи «мужиками». О какой помощи вы просите Россию, от кого защищать? Люди! Опомнитесь! Не надо быть позорными изменниками! Изменников даже враг не уважает!»

Моральна перевага на нашому боці
Рада у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України провела екстрене засідання. Представники основних Церков України (Українська православна церква (МП), Українська православна церква Київський Патріархат, Українська греко-католицька церква, Українська автокефальна православна церква, Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів) одноголосно прийняли звернення до особового складу військових формувань України та членів їхніх родин у зв’язку з введенням російських військ у Крим.

ЗВЕРНЕННЯ
Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України
до особового складу військових формувань та їхніх родин
Дорогі брати і сестри!
Ми, представники українських Церков і релігійних організацій – уповноважені за організацію душпастирської опіки серед військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України, занепокоєні ситуацією, яка склалася в Криму та інших регіонах нашої держави.
Через свавілля керівництва Російської Федерації ми опинилися на порозі братовбивчої війни. Брат постав проти брата. Військовослужбовці російської армії і флоту сьогодні знехтували законами Божими й людськими і вказують як нам жити.
Ситуація, яка спровокована не нами, загрожує не лише стабільності і миру в Європі, але й життю і душам людей.
Ми пишаємося вашою мужністю, витримкою та честю захисника Вітчизни, яку ви виявляєте, безстрашно стримуючи загарбника.
Це – подвиг, великий подвиг перед народом, Батьківщиною і Богом!
Українські воїни!
Пам’ятайте, що з неба на вас дивляться мільйони вояків, які віддали своє життя за те, щоб сьогодні Україна була незалежна і вільна. З сивої давнини вони здобували для нас право називатися українцями. Не зганьбіть це право і ви!
Ви стоїте на своїй землі, за свій народ і країну. Моральна перевага на нашому боці. «Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його» (Євангеліє від Луки 11,21).
За цих обставин, ми – громадяни України повинні згуртуватися, підтримувати та допомагати один одному. Священнослужителі і вірні наших церков моляться за вас, ваші сім’ї, за єдність народу, за краще майбутнє держави. Божа і людська підтримка роблять нас незламними.
Нехай Всевишній дасть вам сили вистояти у цьому протистоянні, не втратити гідність і честь, адже кожному доведеться відповідати за власні вчинки перед Небесним Суддею.
Слава Богу!
Слава Україні!
Голова Ради М.М.АНДРАШКО секретар І.О. ГРИБ

ВІЙСЬКОВІ КАПЕЛАНИ УГКЦ ГОТОВІ ДО СЛУЖІННЯ
Глава УГКЦ блаженніший Святослав надіслав лист Міністру оборони України
Високоповажному пану Ігореві Тенюху, Міністрові оборони України
Українська Греко-Католицька Церква з тривогою спостерігає за розвитком подій в Україні. Особливо непокоїть загроза порушення миру в нашій державі. Церква завжди була і залишається прихильником використання всіх можливостей для досягнення миру та спокою. На Збройних cилах України лежить важливе покликання: стояти на захисті рідної землі й відстоювати її територіальну цілісність і незалежність.

Протягом останніх років Церква доклала чимало зусиль до налагодження капеланського служіння у Збройних силах України. Сьогодні є особлива потреба в душпастирській опіці військовиків. Адже духовний супровід робить військовослужбовців витривалими і непереможними.
У цей непростий для нашої країни час ми б хотіли запевнити Вас у нашій молитві та підтримці. Зокрема, Департамент Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур та його військові капелани готові негайно надати допомогу задля забезпечення морально-духовних потреб особового складу Збройних сил України і працювати заради підтримки високого духу та впевненості військовослужбовців. Ми готові стати поруч із ними і розділити всі випробування нашого війська.
Закликаю на Вас і все українське військо Боже благословення!
СВЯТОСЛАВ, Отець і Глава УГКЦ

В зв’язку з тим, що за останні два дні до військових комісаріатів Івано-Франківської області почало звертатись все більше і більше людей виникла потреба нагадати що за останні кілька років адрес військкоматів змінився. Тому всім, хто хоче взнати чи уточнити свої данні слід знати що адреса Івано-Франківського ОБЛАСНОГО військового комісаріату наступна:

Місто Івано-Франківськ, вулиця Довженка 21, індекс 76026. Постійно діючий телефон чергового 5555-73

 

Адреса Івано-Франківського МІСЬКОГО військового комісаріату наступна:

Місто Івано-Франківськ, вулиця Княгинин 20, індекс 76008. Постійно діючий телефон чергового 754-643

 

   Щойно надійшло повідомленні від військовослужбовців Феодосійського зенітно-ракетного полку, де командиром полковник Андрій Матвієнко. Відчуваючи шалений психологічний тиск вони сьогодні урочисто, виконуючи Державний Гімн, підняли над частиною жовто-блакитне знамено.

-       “Ми вірні Присязі Українському народові!”- Заявили військовослужбовці полку.

За словами одного з офіцерів частини, незважаючи на те, що вони відрізані від інформації і не знають про загальну ситуацію в державі, весь особовий склад полку буде виконувати свої завдання і служитиме Українському народові.

   Зараз військовослужбовці цього полку, власне, так само як і інших підрозділів Збройних Сил України потребують нашої з вами психологічної та фізичної підтримки. Тому звертаюсь до журналістів з проханням відзняти та поширити матеріали про наших Кримських побратимів. Адже, за словами військовослужбовців їх погрозами змушують не виконувати свого обов'язку. Вони тримаються лише нашою підтримкою. 

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

“Журналістська сотня” вступає в інфобій!

 

Волинський обласний військовий комісар запропонував журналістам  так звану “Журналістську сотню”. Завдання, яке ставиться перед патріотами, що тримають в руках перо, телекамеру, радіо мікрофон чи клавіатуру комп'ютера буде оперативне розповсюдження правдивої інформації про ситуацію як в регіоні, так і в цілому у країні! Крім цього журналісти реагуватимуть на так званий “троллінг” правдивих публікацій у мережі.  Участь і робота у сотні є виключно волонтерською.

  В умовах ведення інформаційної війни, яка триває проти України саме журналісти можуть протидіяти всій брехні і бруду, що зараз виливаються крізь певні заангажовані джерела.

Отож закликаємо всіх небайдужих журналістів приєднуватись до нашої сотні. Оперуйте лише перевіреними фактами та офіційними даними! Не дайте жодної можливості для дестабілізації суспільного та соціального стану у регіоні вашої роботи!

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

 Шановні Прикарпатці!

  Сьогодні розповсюджується чимало дезінформації, чуток, наклепів. Все це робиться з метою дестабілізації життя в нашому регіоні створення соціальної напруги. Для того щоб викликати паніку серед населення. Все це може призвести до важких наслідків.

  Одна з таких спроб це розповсюдження неправдивої інформації про загальну, або як її ще назвали — тотальну мобілізацію чоловіків в нашому регіоні.  Станом на 1600 це не відповідає дійсності.

  На даний момент Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом проводяться навчальні збори. До них залучаються військовозобов'язані, які попередньо були включені до команд з доукомплектації районних та міських військових комісаріатів. Всі, хто отримав повістку встановленого зразка, за підписом міського чи районного військового комісара повинні у встановлений термін прибути до свого військкомату. Адресу та номери телефонів чергових  комісаріатів буде вказано на ваших повістках. З собою потрібно мати лише те, що вказано у повістці.

  Наголошую на тому, що керівництво Івано-Франківського обласного військового комісаріату звертається до свідомості кожного з вас. Адже за минулу добу траплялись поодинокі випадки ігнорувань вимог і правил прибуття за повістками.

  Окремо керівництво Івано-Франківського обласного військового комісаріату висловлює свою подяку всім тим громадянам, які навіть без повісток просто прийшли до призовних дільниць і висловили побажання надати свою допомогу у проведенні тренувань.

З повагою,

 

  Підполковник Тарас Грень.

 Західний регіональний

Медіа-центр Міністерства оборони України.

На кафедрі військової підготовки Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу розпочався тиждень пам'яті, присвячений 25-й річниці від часу закінчення афганської війни. Під час різноманітних заходів студенти мають нагоду дізнатися про сумні та героїчні події не тільки з підручників чи кінофільмів, але й від безпосередніх учасників бойових дій.

Спілкування з ветеранами та учасниками бойових операцій — запорука патріотичного виховання студентів, - переконаний начальник кафедри військової підготовки, полковник Юрій Вязінцев. “Під час таких зустрічей я навіть бачу, як хлопці змінюються. Вони вже по-іншому ставляться до ветеранів, розуміють, які мотиви керували ними. Тому така патріотична робота має найвищий ґатунок.” За словами керівника кафедри, зустрічі з представниками Афганських організацій у стінах вишу відбуваються традиційно і не лише напередодні ювілейних дат.

Для ветерана Афганістану, підполковника у відставці Миколи Нероди кафедра військової підготовки слала другою домівкою, адже пропрацював тут понад 14 років. Він зазначає, що сучасні студенти досить мало знають про афганські події, попри те, що ця інформація загальнодоступна. “Якщо не розповідати молодим людям про те, що ми пережили колись, виростуть цілі покоління, які навіть не знатимуть, що десятиліття тому в Афганістані гинули їхні ровесники. І що там було чимало українців”, - застерігає викладач.

Десятиріччя військових дій в Афганістані для Радянського Союзу ознаменувалося наймасштабнішими бойовими операціями з часу закінчення Другої світової. За уточненими даними, у тій війні Радянська Армія втратила близько 14 з половиною тисяч вояків. Ще 53 тисячі отримали важкі поранення і контузії. Через горнило радянсько-афганської війни пройшло понад 160 тисяч українців. З них близько двох з половиною тисяч загинули, понад чотири з половиною тисячі — повернулися додому інвалідами. Однак за сухою статистикою ховаються реальні долі молодих хлопців, для яких Афганістан став найсуворішим іспитом у житті.

“Молоді були, необстріляні, - сержант Леонід Гаврик пригадує, як уперше потрапив під шквал ракетного вогню. - Потім звикли, навіть навчилися вираховувати — коли буде летіти наступна порція ракет, за сім секунд визначали. З автоматами було гірше — куля ж, як відомо, дурна”.

Водій-механік Василь Лейбюк свого часу добре вивчив серпантин гірських афганських доріг, таких несхожих на краєвиди рідної Ворохти. Він пригадує, що найбільшою моральною підтримкою для солдата були листи від матері. “Якось узимку мені пощастило навіть у відпустку додому з'їздити. Потім дуже важко було назад повертатися, але я повинен був це зробити, адже давав присягу. А найважче було змиритися з тим, що мої друзі живуть звичайним життям — ходять на танці, залицяються до дівчат, веселяться — і знати нічого не знають про якусь там війну в Афганістані.”

“У 1987 році я отримав свою головну нагороду — медаль “За бойові заслуги”, - розповідає Григорій Дуда, нині — майор прикордонної служби. - Нам тоді пощастило виконати небезпечне завдання з перевезення цінного обладнання. Насправді, досі вважаю чудом те, що ми тоді залишилися живими”.

Та попри урядові нагороди, хлопці, які повернулися з Афганістану, радянській державі часто були непотрібні, - нарікають ветерани. “Найчастіше, що доводилося чути тоді і в перші роки Незалежності, це фраза “Ми вас туди не посилали!”. В сучасній Україні ставлення до ветеранів набагато краще, хоча, звісно, проблем ще залишається багато, насамперед — соціальних”.

Підвищення статусу воїнів-афганців — результат багаторічної роботи ветеранських організацій, які активно долучилися до суспільного життя. Це теж один з уроків, який довелося засвоїти колишнім воякам уже в мирному житті.

Юлія Юзьків