у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві – військовозобов’язані або резервісти;

 

у разі отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності – військовослужбовці, військовозобов’язані або резервісти;

 

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності – військовослужбовці  строкової військової служби;

 

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності – військовозобов’язані або резервісти.

 

3. Одноразова допомога оформлюється та виплачується:

 

·  членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби – через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат);

 

·  військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – через військові частини , яких вони проходять службу або збори.

 

 

4. Розміри одноразової допомоги не залежить від службового становища військовослужбовця і становить:

 

- у разі загибелі (смерті)військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – 609 тис. грн. (500-кратний прожитковий мінімум, встановлений законодавством,
у 2014 році – 1218 грн.).

Допомога виплачується рівними частками між особами, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання;

 

- у разі встановлення військовослужбовцю, особі звільненій з військової служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби:

 

         за 1 групу – 304,5 тис. грн. (250-кратний прожитковий мінімум);

         за 2 групу – 243,6 тис. грн. (200-кратний прожитковий мінімум);

за 3 групу – 182,7 тис. грн. (150-кратний прожитковий мінімум);

 

- у разі встановлення військовослужбовцю, особі звільненій з військової служби інвалідності, що настала в період проходження військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби:

 

         за 1 групу – 146,2 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум);

         за 2 групу – 109,6 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум);

за 3 групу – 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум);

 

- у разі встановлення військовозобов’язаному або резервісту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві:

 

за 1 групу – 146,2 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум);

         за 2 групу – 109,6 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум);

за 3 групу – 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум);

 

- у разі часткової втрати працездатності військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби без встановлення інвалідності – у розмірі, що визначається у відсотках від 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК);

щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві

 

1. Одноразова грошова допомога у разі у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – одноразова допомога) виплачується відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ” (із змінами), у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві ”.

 

2. Одноразова допомога – гарантована державою виплата. Право на її отримання відповідно до зазначеного Закону мають:

 

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого);

 

у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов’язків військової служби (в період проходження військової служби) або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин – військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби;

 

у разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби – особи, звільнені з військової служби;

ПЕРЕЛІК

документів на одержання одноразової грошової допомоги

 

1. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця:

 

   заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги,а в разі наявності неповнолітніх дітей –іншого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);

 

   копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАГС за місцем проживання);

 

   витяг із наказу про виключення загиблого(померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);

 

   копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військова частина):

 

- для виплати одноразової допомоги сім’ям, загиблих під час проведення антитерористичної операції – копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий комісаріат за місцем проживання сім’ї),

- для інших випадків – копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця(складається командиром військової частини або військовою службою правопорядку Збройних Сил України або правоохоронними органами (прокуратурою, міліцією, Службою безпеки України));

 

   копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК, або КЕЧ);

 

   витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);

 

   копія свідоцтва про шлюб –для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

 

   копія свідоцтва про народження дитини –для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

 

   копія свідоцтва про народження військовослужбовця –для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

 

   копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї зданими про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації ;

 

   копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї.

 

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

 

2. У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) або встановлення інвалідності:

 

o     заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);

 

o     копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності, або встановленої інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони здоров’я);

 

o     копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видається медичними установами, де проводилось лікування);

 

o     копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видається у військовій частині;

 

o     витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби – копія військового квитка (для звільнених із служби);

 

o     копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

 

o     копія ідентифікаційного коду отримувача.

 

Мені соромно…

 Я довго не міг в це повірити. Я довго не міг повірити в те, що Прикарпатці можуть бути боягузами. Я не міг повірити в те, що воїни світлих гір, воїни, що протистояли могутній навалі комуністів та радянському війську можуть бути ДЕЗЕРТИРАМИ… боягузливо, кинувши своїх побратимів, можуть втекти до дому, щоб заховатись за маминими спідницями.

 Зрада це ганьба!  А зрада на полі  бою… Це… Я просто не маю слів. В козацькому війську таких людей не просто навіки виганяли з січі. Про них забували. Їх імена викреслювали з пам’яті. Їх родини покривались ганьбою на віки. Бо зрадник гірше ніж ворог!

  Зараз ці люди, ходять містом. З жахом в голосі розповідають про російські війська, яких вони не бачили і не чули. Сіють паніку збираючи прес-конференції!  Але найгірше, це те, що вони закликають тікати з Донбасу. Полишити Україну на поругу чорної навали! Розповідають нісенітниці  та жахіття. Сором. Сором через те, що наш край, Батьківщину Бандери і Шухевича, колиску революції та майдану, через цих двох псевдо патріотів будуть називати  осередком зрадництва.

  Мені цікаво як вони будуть дивитись в очі матерям і близьким тих людей, що не злякались. Тих людей, що залишились там і виконали свій обов’язок. Тих людей, що загинули за нашу з вами свободу. Адже, якщо війну не спинити там, то вона прийде і в наші домівки тут.

 Мені соромно. Соромно за тих, хто зрадив Присязі. Соромно за тих, хто зрадив однополчан. Соромно за тих, хто зрадив наш край. Соромно за тих, хто зрадив славетне українське гасло «СЛАВА УКРАЇНІ» та відповідь «ГЕРОЯМ СЛАВА»! Бо які вони герої?

Але я тішуся тим, що таких не було на  майдані, коли беззбройні люди, за свободу України гордо ставали в повний зріст назустріч кулям.

Зрадникам кажу – ВИ ЗРАДИЛИ НЕ ЛИШЕ СВІЙ БАТАЛЬЙОН! ВИ ЗРАДИЛИ ВСІХ НАС! НЕ ЗА ТАКИХ ЯК ВИ ЗАГИНУЛА НЕБЕСНА СОТНЯ! І НЕ ЗАТАКИХ ЯК ВИ ЗАРАЗ ВОЮЮТЬ НАШІ ПОБРАТИМИ!

 А ви Українці пробачте мені, офіцеру за те, що в моєму гарному, мужньому крайові з’явились люди, що хизуються власною ганьбою… жахливо те, що наші вороги будуть думати, що нас - Прикарпатців можна злякати лише одним виглядом…

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Прикарпатці матимуть сертифіковану «броню»

   Івано-Франківський обласний військовий комісаріат тримає під контролем забезпечення військовослужбовців 5-го «Прикарпатського» батальйону територіальної оборони засобами захисту. Так, завдяки наполегливості та втручанню Івано-Франківського обласного військового комісара полковника Ігоря Павлюка Протягом останніх днів з підприємства «Темп – 3000» вдалось отримати 59 бронежилетів класу «Корсар 3М», 4-го ступеню захисту. 40 бронежилетів мають захист тулуба та шиї, а 19-ть мають повний комплект захисту. Також протягом цього тижня очікується отримати ще 37 бронежилетів.

-         Підприємство «Темп – 3000» одне з небагатьох в Україні, яке має сертифікат на свою продукцію, - зазначив полковник Ігор Павлюк. – Зараз воно завантажено замовленнями більше ніж можна собі уявити. Тому, щоб прискорити процес виготовлення бронежилетів власне для Прикарпатського батальйону територіальної оборони, в Київ було скеровано офіцерів з нашої установи. Вони буквально днюють і ночують на підприємстві роблячи все можливе аби прискорити отримання цих засобів захисту. Як бачимо це приносить свої позитивні результати.

За словами офіцера всі бронежилети будуть вже до кінця цього тижня доставлені до місця де дислокується наш батальйон.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний  медіа-центр

Міністерства оборони України.

Якість і кількість броні для «Прикарпатців» знаходиться під постійним контролем обласного військового комісара

На закупівлю засобів захисту для військовослужбовців батальйону територіальної оборони Івано-Франківські жителі та підприємці зібрали понад 360 тисяч гривень. Ці кошти були перераховані безпосередньо фірмі – виробнику «Темп-300». Це одне з небагатьох підприємств, що виробляє в Україні сертифіковані бронежилети.

-         На превеликий жаль. Бронежилети в комплектації за 5 тисяч 140 гривень зараз купити неможливо, - зазначив Івано-Франківський обласний військовий комісар Ігор Павлюк. – Адже немає пахової частини захисту на самому підприємстві. Однак сподіваємось він буде наступного тижня так запевнила нас дирекція підприємства.

За словами полковника Ігоря Павлюка забезпечення батальйону територіальної оборони засобами захисту знаходиться під особливим контролем військових.  Так, на підприємстві-виробникові постійно знаходяться офіцери Івано-Франківського обласного військового комісаріату. І попри всі труднощі батальйон буде забезпечено бронежилетами. Зараз їх в підрозділі налічується до 170.  За словами офіцера список всіх тих, хто віддав кошти на армію буде оприлюднена в засобах масової інформації, адже громада має знати про своїх благодійників.

  Крім цього полковник Ігор Павлюк застеріг людей від купівлі підробок. Адже навіть в такий важкий для всієї України час шахраї не гребують нічим. Зокрема в батальйоні виявлено дев’ять бронежилетів, що закупили прості люди, які зовні мають все необхідне маркування, але броньовані пластини не відповідають якості, та пробиваються кулями на вильот.

-         Ми  розуміємо бажання людей допомогти,- наголосив підполковник Ігор Павлюк.- Але, щоб забезпечити солдат якісною бронею потрібно звертатись лише до сертифікованих в Україні виробників. Або провести апробацію виробів що вони купують «з рук».

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

 

  Сьогодні в приміщенні Івано-Франківського обласного військового комісаріату відбулась презентація чергової партії бронежилетів для 5-го Прикарпатського батальйону територіальної оборони. За словами військового комісара Івано-Франківської області полковника Ігоря Павлюка, це черговий транш захисного спорядження для прикарпатських солдат. Загалом бронежилетів буде близько сотні (до речі необхідні документи оформлені вже на 40-к взірців). Всі ці бронежилети закуплені за кошти простих прикарпатців, які були зібрані людьми до спеціального фонду оборони області, що був створений депутатами Івано-Франківської обласної ради. Вартість кожного бронежилета 4тисячі 600 гривень.

  Варто зауважити, що всі ці бронежилети типу "Корсар М3-4" 4-го класу захисту, придбаних у фірмі "Темп-3000". Кожен з цих виробів пройшов відповідну сертифікацію і має документи що підтверджує їх якість. Таким чином у військовослужбовців 5-го Прикарпатського батальйону територіальної оборони буде вже 220 бронежилетів.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

  Рясно, як ніколи, достигли вишні біля будинку, де живе мати командира розвідувальної роти штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади ОК «Північ» капітана Степана Воробця. Налились повні ягоди темним рубіновим кольором, як та кров, що пролив офіцер на донецьку землю. Загинув Степан потрапивши в засідку, яку організували терористи поблизу містечка Ямпіль. Довго в страшну звістку про загибель не могли повірити ні друзі, ні знайомі, а головне - мати та дружина, які залишилась вдома бавити двох дітей, двох синів Дениса та Андрія. Так само не міг повірити в цю звістку і я. Адже всього кілька місяців тому, перебуваючи у відрядженні в Яворівському гарнізоні, спілкувався з розвідниками, які саме готувались до виконання наказу з відновлення миру на українській землі. Веселий, усміхнений офіцер, який досконало знає свою справу та турбується про підлеглих. Саме таким я побачив тоді капітана Степана Воробця.

— Ми за своїм командиром і у вогонь, і у воду, – казали тоді воїни розвідники. – Бо він справжній товариш, завдяки йому наша рота, як родина. Завжди підтримає коли важко, а коли чогось не знаєш – то навчить.

Мрія стати військовим і не просто військовим, а власне, розвідником була в Степана ще з дитинства. Саме тому після восьмого класу він поступив до Прикарпатського військо-спортивного ліцею. Захоплення туризмом, спортом дозволило йому стати відмінником у навчанні. Після завершення ліцею спробував скласти іспити на військову розвідку до Одеського інституту сухопутних військ. Але не судилось – надто багато було «блатняків» на цей престижний факультет. Тому йому довелося вдовольнитися лише артилерійською розвідкою, аби потім кілька разів кожного навчального року писати клопотання на переведення до спеціального факультету. І Степан досяг свого! Коли у розвідників розпочались спеціальні заняття, то більшість тих, хто пішов на цей факультет за подвійною зарплатнею просто відсіялись. Адже надто важкими виявились для них тривалі марш-кидки та польові заняття.

— Я пам’ятаю, як до мене підійшов командир щойно прибулого з Одеси взводу сержант Степан Воробець і відрекомендувався про початок навчання, - згадує викладач Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підполковник Володимир Тимчук. – Разом із ними розпочався цікавий період у моєму житті. Власне завдяки Степану і його групі вперше стрибнув з парашутом та зимовий підйом на найвищу точку українських Карпат – гору Говерлу.

Після випуску лейтенант Степан Воробець склав спеціальний кодекс розвідника. Ось як він починається: «Духовною основою для Розвідника є традиції богатирів Київської Русі, козацтва, героїв Української Повстанської Армії, Розвідників попередніх поколінь. Розвідником не стають один раз і на все життя, право бути ним підтверджують щоденно… Пам’ятай, розум – твій кращий мускул… Вміння виграти війну, навіть програвши бій – ось риса справжнього Розвідника… Поставив ціль – іди до кінця: рви на собі шкіру, вмирай і воскресай, самовдосконалюйся й іди до кінця. Завжди вибирай найважчий шлях – на ньому ти не зустрінеш конкурентів. Упав — встав. Упав — встав. Упав — встав — злетів! Тільки так!.. Як тільки воїн почне вважати себе великим, він загине. В той час, коли ти пропускаєш тренування, хтось тренується, щоб перемогти тебе. Тренуйся сьогодні, щоб завтра бути першим. Ти загинеш, якщо пожалієш ворога. Ворог перестає бути ворогом, тільки тоді коли він мертвий… Переможемо або вмремо за Україну, бо мертві сорому не знають. Тільки той є справжній Розвідник, хто має за честь віддати своє життя за Христа Бога, Неньку-Україну та побратима»...

Як одного з найкращих офіцерів, Степана було скеровано на навчання до Сполучених Штатів Америки. Звідти він привіз чимало цікавих знань, що втілив у підготовці свого підрозділу. Він подавав великі надії, яким, на жаль, не судилось втілитись у життя. Тепер батьківська справа у руках його двох маленьких синів.

Поховали капітана Степана Воробця в його рідному прикарпатському місті Коломия на міському цвинтарі. Всім містом. З самого ранку до багатоповерхівки, де живе мама Степана, вже почали приходити люди, приносити квіти і вінки. Сумні надписи на стрічках. Але найстрашніших напевно кілька — «Любому синові від мами», та — «Чоловікові та татові від дружини та синів». Коли труну з тілом Степана понесли до одного з найбільших соборів міста Михайлівського, то траурна процесія розтягнулась на кілька кілометрів. Відспівував офіцера Єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії правлячий єпарх преосвященний Володимир. Закінчивши службу він звернувся з промовою до всіх присутніх городян.

— Сьогодні Коломийська небесна сотня приймає до своїх лав ще одного бійця, — промовив священик. — Справжнього офіцера, Героя, який приніс в жертву на алтар Свободи нашої Батьківщини своє життя. Ми молитимемось за його душу! Нехай спочиває з миром!

Не має слів щоб описати горе матері, дружини та дітей, які стояли над труною з тілом свого сина, чоловіка, батька. Вони вже не плакали, бо виплакали всі сльози коли чекали літак з тілом свого рідного. Вони лише здригнулись коли прозвучали залпи прощального військового салюту. Та голоснішим за постріли був звук землі, що гулко падала на домовину вкриваючи собою капітана Степана Воробця.

Вже стоячи над могилою сина, до всіх присутніх звернулась мама Степана, Галина Степанівна:

— Шановна громадо, завдяки всім вам я назбирала кошти, щоб купити бронежилет та каску, які захистили б мого сина в бою, завдяки вашій допомозі було куплено спеціальні прилади, що могли захистити мого сина, - сказала вона. – Та я не встигла передати все це йому. Не встигла захистити свою дитину. Спорядження зараз стоїть у нас вдома, воно нове в упаковці. І я прошу дозволу у вас, громадо, передати все, те що куплене і за ваші кошти теж нашим хлопчикам, що воюють зараз на сході проти підлих загарбників нашої землі. Може це дозволить якійсь матері не втратити свою дитину. Нехай ця війна скоріше закінчиться! Нехай наші діти повернуться живими до своїх домівок! І нехай більше наші жінки не плачуть за своїми рідними!..

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Фото автора.

Військовослужбовців 5-го Прикарпатського батальйону територіальної оборони обурила заява громадянина Олександра Сінкевича, який позиціонує себе як представника громадськості, і сьогодні з трибуни Івано-Франківської обласної ради народних депутатів знову повідомив про нібито жахливий стан справ в батальйоні. Зокрема пан Олександр Сінкевич повідомив про те, що у військових не вистачає подушок, в їдальні всього тринадцять (!) вилок, немає ліхтариків тощо… А головне, що солдати тербату масово отруїлись і захворіли на кишкове отруєння.

-         Нас відверто дивує позиція цього громадянина, - зазначив командир  5-го Прикарпатського батальйону територіальної оборони підполковник Віталій Комар. – Він вже не вперше робить такі провокативні заяви з високих трибун. Ми не розуміємо, чого добивається цей добродій? Створення собі якогось рейтингу? Адже жодної допомоги від нього ми поки що не отримали і не бачимо. Лише заяви про те, що все погано.

Крім цього командир батальйону підтвердив, що у десяти хлопців його батальйону стався певний кишковий розлад. Провсяк випадок було прийнято рішення всіх їх відправити до лікарні на додаткове обстеження і спостереження. З лікарні  солдати повернулись вже наступного ранку.

  Також спростована інформація про нібито погане матеріальне забезпечення.

-         Ми робимо все можливе, щоб у наших хлопців було все необхідне від побутових дрібниць до бронежилетів, - наголосила заступник начальника управління, начальник відділу цінової політики та торгівлі департаменту економіки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Марія Якимечко. – Зокрема, хлопці ми вирішили питання з багатьма видами забезпечення, останнє що передали буквально вчора це ліхтарики та акумуляторні батарейки з зарядними пристроями. Є у хлопців і вилки, і тарілки. Зараз вирішується питання про закупівлю нормальних шкарпеток тощо. Отже робота іде.

Також потрібно наголосити, що в батальйоні вже є близько півтори сотні бронежелетів, 50-ть з яких буле передані по лінії Міністерства оборони України, а інші закуплені за гроші простих людей.

-         На сьогодні, завдяки небайдужим людям та втручанню Івано-Франківського обласного військового комісара полковника Ігоря Павлюка, ми маємо все необхідне забезпечення, - зазначив командир  5-го Прикарпатського батальйону територіальної оборони підполковник Віталій Комар. – Тепер навіть думаю, як і чим перевозити все майно! А от тим, хто ходить і «допомагає» нам лиш плескаючи язиком. Я б просив хоча б час від часу довідуватись до нас, дивитись на реальний стан справ. А не заробляти собі доволі сумнівний рейтинг розпускаючи чутки і плітки.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

моя мама зараз плаче на кухні. плаче через те, що знову звістка про
вбитих солдат. фото одного з них я її показав. капітана Степана Ворбей я
фотографував цієї весни коли вони готувались відстоювати захоплений
росіянами крим. веселий хлопець. справжній командир, за я ким в бій
пішов весь його підрозділ. А ТЕПЕР ХОЧУ СКАЗАТИ ВСІМ ВАМ ПУТІНСЬКІ
ЗАПРОДАВЦІ - БУДЬТЕ ВИ ПРОКЛЯТІ! НЕХАЙ КОЖЕН ЗАРОБЛЕНИЙ ВАМИ ДОЛЛАР НА
СМЕРТІ МОГО ВІЙСЬКОВОГО ПОБРАТИМА СТАНЕ ВАМ РОЗПЕЧЕНИМ ЦВЯХОМ, ЩО
ПРОНИКАТИМЕ У ВАШУ ДУШУ! ГОРІТЬ В ПЕКЛІ СКОТИ ФАШИТСЬКІ! а ще... я
зрозумів, що не вмію і не можу фотографувати сльози.. сльози матері
цього капіта, що віддала свого сина заради вас даунбаси, заради того щоб
ви і ваші діти не жили в радянському концтаборі, яку готує для вас
росія! і з якою доведеться побачитись на похоронах її сина але ви
настількі обидлячені, що навряд зрозумійєте таку високу жертву цієї
святої жінки!