ВБЕРЕГТИ МІСТО ВІД ЗАРАЗИ РОГУЛІЗМУ

  • 11.02.12, 17:25

Ми хочем тиші, хочем храмів,
ми хочем музики й садів.
А всі залежимо від хамів,
від хрунів, хряків і вождів.


                              Ліна Костенко

 

Я народився на Волині, але 35 із своїх 42-х років прожив у Івано-Франківську. У цьому місті я зустрів свою дружину і всіх своїх найкращих друзів. Тут народилися мої діти і, сподіваюся, будуть жити мої внуки. Я ніколи не покидав цієї території більше, ніж на один місяць (за одним прикрим виключенням, коли довелось бути відсутнім аж цілий рік), а отже, мабуть, маю право сказати, що моє місто – це і є моє життя.


Та з роками все частіше ловлю себе на думці, що мій Станиславів мені болить. Як і раніше, готовий «до хрипоти» сперечатися  на тему «Франківськ – найкраще місце на землі», але іноді мені видається, що в житті міста з’явився деякий дискомфорт. Він проявляється в дрібницях, які стають дедалі помітніші і потрохи перетворюються на тенденції. Є загроза, що одного дня тенденції  стануть нормою. Ось кілька прикладів таких дрібниць.


Ми, якось непомітно для самих себе, змирились з тим, що лаяти владу треба, бо вони всі –злодії. Приходити в театр в джинсах і светрі – це нормально, бо там холодно. Кидати на тротуар недопалки (це ми) і обгортки від морозива (це наші діти) можна, бо в місті недостатньо сміттярок. Припаркувати авто за принципом «а мені тутай треба» і заблокувати рух для сотень інших водіїв – не проблема, я ж ввімкнув(ла) «аварійку» і т.д. і т.п.

Прикладів  такої рогульської (дуже влучне галицьке слівце) поведінки у нашому місті –  безліч. Спільним у них є те, що завжди знаходиться причина, яка, як виявляється, виправдовує таку поведінку. При цьому дратує не стільки наявність у місті певної кількості рогулів, адже вони є невід’ємною складовою в житті будь-якого міста, скільки терплячість решти мешканців, тобто нас з вами, «нормальних». Нам некомфортно, але ми мовчимо і, тим самим, щоразу погоджуємось з їхніми «рогульськими» аргументами.

 

Може тому, що добре знаємо, більше того – впевнені, що наше «я дуже перепрошую, але чи не могли б Ви, якщо Ваша ласка, …» скоріш за все нарветься на хамську відповідь з вказанням конкретної адреси, куди ми маємо зараз піти. І тоді прийдеться або «втертися» і «піти», або затриматись біля рогуля на певний час і довести йому, що він неправий. А це складно, а в деяких хронічних випадках і неможливо. Та й часу немає. Легше промовчати, а обурення своє висловити де-небудь на каві серед собі подібних. До речі, теж не дуже голосно, бо можуть почути рогулі за сусіднім столиком і знову виникне загроза «втертися» і «піти».


Дрібниця, але шкода, що не відчувалось особливого обурення міської громадськості з приводу того, що один з книжкових ярмарків, який донедавна розміщувався в самому центрі міста, називався «Книгошара». Хоча щоразу, при наближенні до цього, з дозволу сказати, «храму друкованого слова» хотілося відкинути всі «перепрошую» та будь-які інші  словесні «цюці-бабки» і без зайвих церемоній сказати «творцеві» цього шедевру його ж мовою: «Зміни назву, ти ж книжками торгуєш, лоШАРА!!!».


Я не знаю, чи було б це правильно, бо, опускаючись у розмові до їхнього рівня, ми самі ризикуємо стати одними із них. Але що робити, якщо нормальні слова не допомагають?


У мене немає готового рецепту. Але я впевнений, що «рогулізм» (якщо використовувати вже це слово як термін) є подібним до ракової пухлини. Спочатку він опановує окремих людей, згодом, коли кількість рогулів стає критичною, починають хворіти окремі органи міського організму, далі наступає агонія і смерть – міська громада перетворюється на населення, а місто на населений пункт.


Думаю, що проблема сама не «розсмокчеться». Очікувати від хамів «…тиші, …храмів, …музики й садів» марна справа. Потрібне втручання кожного із нас.


Цього року нашому містові виповнюється 350. Десятки поколінь станиславівських містян творили тут особливе міське середовище і неповторну міську культуру. Ми, нинішні мешканці, отримали це місто у тимчасове користування і зобов’язані будемо передати його нашим нащадкам. Ми тут живемо, тут будуємо свої будинки, садимо дерева і вирощуємо своїх синів. Це наша культурна територія і її збереження є нашою персональною відповідальністю як перед попередниками, так і перед наступниками.


Що робити? Для початку, пропоную не мовчати. Наше місто потребує відкритої дискусії. Запрошую всіх до розмови, а «Західному кур’єру» дякую за можливість висловитись.


З повагою, Павло АНДРУСЯК,

Західний кур'єр

Прикарпаття – важливий регіон в обороноздатності України

  • 09.02.12, 23:14

Головний інспектор Міністерства оборони України Валерій Фролов особисто прибув до Івано-Франківського гарнізону. Нагадаємо, що з початку тижня на Прикарпатті ведеться робота інспекційною перевіркою Головної інспекції Міністерства оборони України. Весь цей час усі частини військового гарнізону складають ряд іспитів та перевірок, результатом яких стане визначення їх готовності до виконання завдань за призначенням, відповідності підготовки особового складу до вимог займаних посад, стан бойової підготовки, рівень керівництва.

   Валерій Фролов зустрівся з усіма керівниками частин та установ гарнізону, а також керівництвом повітряних сил Збройних Сил України та Західного Оперативного Командування. Крім цього, він відвідав військовий аеродром 114-ї бригади тактичної авіації, де побував в черговій ланці літаків, командно-диспетчерському пункті та пункті керування. Головний інспектор детально ознайомився з усіма аспектами охорони повітряного простору на західних кордонах нашої держави.  

Потім Валерій Фролов зустрівся з особовим складом Івано-Франківського військового комісаріату та 160 територіального центру комплектування Збройних Сил України. В ході бесіди з офіцерами та сержантами він висловив низку побажань до організації та якості їхньої роботи. Зокрема, наголосив, що Прикарпаття є областю, яка має понад 51 кілометр державного кордону, і від того, наскільки професійно та якісно виконують свої обов’язки і керівники, і підлеглі, залежить в цілому обороноздатність України.

 Завершиться інспекція підбиттям підсумків, в результаті яких керівництво Збройних Сил України матиме чітку картину реального стану справ у всіх військових структурах регіону.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України

Перевірка гарнізону йде повним ходом

  • 08.02.12, 09:53

Інспекційна перевірка, яка розпочалась минулого понеділка в Івано-Франківському гарнізоні, увійшла в активну фазу. З метою перевірки бойової готовності та реального стану справ, пов’язаних з наявністю та справністю техніки, засобів зв’язку, підготовленості особового складу в кількох частинах гарнізону було проведено тренування з переведення на підвищений стан бойової готовності.

Разом з тим, в області було проведено тренування з розгортання мобілізаційних пунктів – як в об’єднаних районних військових комісаріатах, так і в декотрих сільських радах. Зокрема, інспектори Головної інспекції Міністерства оборони України виїхали до Коломийського об’єднаного міського та Надвірнянсько-Богородчанського  об’єднаного районного військкоматів, де перевірили стан обліково-мобілізаційної підготовки, виконання заходів з територіальної оборони, співпраці військових частин і установ з місцевими органами самоврядування. Представники інспекції оглянули також міський запасний пункт управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України

В Івано-Франківському військовому гарнізоні розпочалась найбільш

  • 06.02.12, 22:26

   В Івано-Франківському військовому гарнізоні розпочалась інспекційна перевірка Головною інспекцією Міністерства оборони України, яку очолює Валерій Фролов. Упродовж п’яти днів усі частини військового гарнізону складуть ряд іспитів та перевірок, результатом яких стане визначення їх готовності до виконання завдань за призначенням, відповідності підготовки особового складу до вимог займаних посад, стан бойової підготовки, рівень керівництва.

  - До проведення цієї інспекції ми готувались дуже ретельно і сумлінно, зазначив начальник Івано-Франківського військового гарнізону полковник Ігор Боловицьких. – Тому очікуємо високих результатів.

   У перший день інспектування всі військовослужбовці склали іспити із знання статутів та фізичної підготовки. До складання іспитів залучались усі військовослужбовці – як керівництво частин, так і сержантський і рядовий склад, не було винятків і для жінок-військовослужбовців. В усіх частинах та установах гарнізону відбулось також заслуховування керівників ключових ланок. Головним акцентом на заслуховуванні було не тільки знання посадовцями своїх функціональних обов’язків та реального стану справ у підпорядкованих їм  підрозділах, але й на наявність проблем із забезпеченням та в соціальній сфері. Як зазначив старший інспектор – помічник головного інспектора ГІМО полковник Валерій Скидан, одним з ключових завдань інспекції є виявлення наявних проблем та в подальшому їхнє вирішення на найвищому рівні.

 Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Схилимо голову у пам'яті

  • 05.02.12, 19:20

На 68-му році життя швидкоплинно пішов від нас видатний військовий медик, полковник медичної служби у відставці Юрій Миколайович Лєбєдєв. За двадцять шість років самовідданої служби цей офіцер врятував здоров’я і життя багатьом військовослужбовцям Збройних Сил.

Після закінчення військово-медичного факультету при Куйбишевському медичному інституті його було зараховано начальником полкового медичного пункту 374-го мотострілецького полку 155-ї мотострілецької дивізії. Юрій Миколайович ніколи не боявся важких завдань та відповідальних посад. Він завжди вмів рішуче відстоювати свою точку зору навіть перед вищим командуванням, був професіоналом своєї справи. Служив у віддалених точках колишнього СРСР – на острові Сахалін та поблизу Хабаровська. Коли виникла потреба, в числі перших вибув до зони ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, де разом з іншими військовими медиками оберігав здоров’я солдат та офіцерів – ліквідаторів. А коли Україна здобула незалежність, Юрій Миколайович у числі перших прийняв Військову Присягу на вірність українському народові. Закінчив свою службу на посаді начальника медичної служби одного з найпотужніших військових об’єднань, що існували на той час в нашій державі – 38-ї загальновійськової армії.

  Редакція газети «Народна Армія», колектив Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, командування військового медичного клінічного центру Західного регіону, колектив Івано-Франківської військової поліклініки та організація ветеранів 38-ї армії (корпусу) висловлюють свої щирі співчуття родині та близьким офіцера.

ДАІшники Івано-Франківська зізналися, що працюють як рекетири

  • 04.02.12, 18:08

В інтернет-блозі міністра МВС Віталія Захарченка з'явилося звернення співробітників Державтоінспекції Івано-Франківської області. 

Подаємо текст звернення дослівно

Звернення

Дозвольте до Вас звернутись, тому що в Івано-Франківську немає до кого звернутись. Ми група нач. ВДАІ та працівники ДПС хочемо просити Вас про допомогу. Ми не підлі, ніколи нікого не продавали, але це вже край, що твориться в нашій області. Начальник УДАІ УМВС Зінченко В.М. та заступник начальника УМВС Фелик витворяють таке, що нам вже треба брат кредит в банку, щоб задовольнити їхні забаганки.

Ми вже звертались до пана Могильова та начальника Внутрішньої безпеки, та мабуть запізно або ж нашу скаргу ніхто й не розглядав.

Повірте ми просто вимушені звертатись анонімно, бо всіх по виганяють. Як можна працювати для людей, для водіїв, боротись з ДТП, коли всіх нас виганяють на дорогу щоби заробляти гроші, оскільки існує щотижнева звітність по грошах: відділення ДАІ в районах залежно від кількості працівників зобов’язані здати від 3 до 8 тисяч гривень; стройові підрозділи ДПС в тиждень по 2 тисячі $.

Скажіть, будь-ласка, пане міністр, як же ж нам вижити? Ми на дорозі як рекетири. Як тільки Ви приступили до виконання обов’язків, пан Зінченко зібрав весь особовий склад і повідомив, що Вас добре знає і все буде добре, буде працювати доки захоче і відразу поїхав відпочивати з своїм сімейством в Ізраїль. Для цього ми зібрали 10 тисяч $.

А літом була поїздка в Грецію. Як тільки приїхав з Ізраілю то зібрав з нас 150 тисяч $ ніби для вас. Ми цьому не віримо, тому його добре знаємо, але хтось його тримає. Мало того, він все будує для себе. Одну дачу побудував, поруч будує іншу , нібито братові. Другий особняк будує в м. Яремчі, ще один в м.Чернівцях, а крім того є ще й квартира в м. Івано-Франківську.

Так в нього ж 4 дітей, тому йому все потрібно. А всі будматеріали та автотранспорт ми оплачуємо самі. За наші ж гроші купив 2 автомобілі (Мітцубіші та Фольксваген - загальною вартістю 130 тисяч$). Заступник начальника УМВС всіх «пресує» і звільняє з роботи,а Зінченко на другий ден (за викуп) поновляє на службі.

Наш начальник УДАІ Зінченко може робити все що захоче: заступник начальника УМВС Фелик В.І. – його товариш, заступник начальника УМВС Кизимишин М.Й. – його кум, начальник УМВС в області пан Варцаба В.М. – кум. Тоді скажіть будь-ласка, що робити нам ? Наші сім’ї скоро виженуть нас з дому, люди плюють нам в спину, звідки візьметься довіра – кругом тільки прес та гроші.

Якщо можете т. Міністр то допоможіть з цим паном Зінченком щось зробити, тому що скоро буде біда. Ми на вас надіємось і віримо Вам, тому що читали ваше звернення в пресі. Адже скоро вибори і ми справді хочемо вірити в теперішню владу. Але тільки не вірте місцевим контролюючим органам.

З повагою колектив УДАІ в Івано-франківській області.

P.S. Якщо не вірите нам, заїдьте в будь-яке відділення ДАІ, Вам любий інспектор скаже це саме.

Наперед вдячні за підтримку.

 

03 Лютого 2012, 22:29

Вищий клас військових авіаторів Прикарпаття

  • 02.02.12, 12:03

  Військовослужбовці 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації виконали чергову льотну зміну. Було здійснено 10 вильотів винищувачів МІГ-29 та МІГ-29 УБ. Більшу частину польотів було проведено вночі. Як пояснив командир 114-ї бригади тактичної авіації полковник Сергій Голубцов головною метою цих польотів було відновити навички пілотів під час польоту вночі. Також авіатори відпрацювали зліт та посадку парами винищувачів, пошук, перехоплення і знищення порушників повітряного простору України. Слід зазначити, що всі польоти відбувались в складних метеоумовах. Під час крайнього вильоту на аеродромі було зафіксовано температуру мінус 20 градусів морозу. Однак  особовий склад бригади виконав поставлені завдання на високому професійному рівні. Завдяки своєчасно проведеній роботі не було зафіксовано жодних зривів в роботі аеродромної та авіаційної техніки. Загалом з початку навчального року авіатори цієї частини здійснили понад півсотні вильотів як в простих, так і в складних метеоумовах.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Небо України захищене і в морози

  • 01.02.12, 09:41

Сильні морози, що прийшли зараз в Україну, внесли певні корективи і у військове життя частин та підрозділів, що дислокуються на Прикарпатті. За словами заступника командира 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації підполковника Олександра Кухарука, у зв’язку з похолоданням було внесено зміни до розпорядку дня. Зокрема, всі шикування та огляди перенесені з плацу частини до приміщень; заняття з фізичної підготовки та ранішня зарядка проводяться або у спортзалі, або у спортивних куточках підрозділів. Також обмежено перебування військовослужбовців на відкритому повітрі.

   Як розповів заступник командира бригади з тилу підполковник Сергій Куляс, всі офіцери, солдати та контрактники на сто відсотків забезпечені теплим одягом та спідньою білизною. Крім цього, солдатам строкової служби під час виходу з казарми дозволено опускати «вуха» своїх шапок. А військовими медиками організоване спостереження за станом здоров’я військовослужбовців, щоб не допустити випадків обморожень та спалаху простудних захворювань. Також було змінено раціон харчування особового складу: до звичної їжі авіаторів кухарі додали більше сала та овочевих салатів, в яких, як відомо, зберігається найбільша кількість вітамінів, часник та цибулю.

  Однак сильні морози ніяким чином не вплинули на боєготовність цього потужного військового об’єднання. Всі служби бригади готові до випуску і прийому винищувачів. Злітна смуга розчищена, засоби зв’язку працюють без зривів. Окрема увага приділена охороні важливих об’єктів бригади. Для несення вартової служби видано достатню кількість кожухів та валянок. Всі технічні засоби охорони протестовані та підготовлені до роботи у складних погодних умовах. Отже, командування бригади застерігає мисливців за металом та шукачів пригод не ризикувати власним життям, адже вартовий під час несення служби має право, а іноді мусить відкривати вогонь на ураження.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Мороз солдатам не указ

  • 29.01.12, 18:39

Цього разу виконання вправ з бойової стрільби зі штатного озброєння військовослужбовцями 114-ї бригади тактичної авіації випали на одні з найхолодніших днів нинішньої зими. За даними метеорологів, у день стрільб температура термометра опустилась  до 17 градусів морозу. Однак такі порівняно низькі температури не стали на заваді проведенню занять з бойової підготовки підрозділів.

-         До проведення цих стрільб ми підготувались дуже ретельно, - розповів командир батальйону аеродромно-технічного забезпечення підполковник Олександр Мосорюк. -  На самому полігоні було розгорнуто медичний пункт та місце для обігріву особового складу. Перед виходом з казарми командирами підрозділів було перевірено, чи всі солдати тепло вдягнуті.

Відповідно до планів подібні стрільби виконуються військовослужбовцями кожного місяця. За словами підполковника Олександра Мосорюка, ще жодного разу не було зривів з їх проведення. Вся необхідна кількість боєприпасів завжди виділялась у повному обсязі. Офіцер визнає, що системність в роботі дозволяє досягти високих результатів. І вже за півроку навіть ті юнаки, які жодного разу доти не тримали в руках автомат, починають демонструвати порівняно високі результати.

  - Під час стрільб ми, як правило, виконуємо кілька вправ, - розповів офіцер. – Біля кожного військовослужбовця на вогневому рубежі є свій інструктор, який не просто слідкує за виконанням техніки безпеки, але й пояснює, чому і які були допущені недоліки у стрільбі. І вже при повторній стрільбі можна спостерігати, як люди демонструють вищі показники та все влучніше попадають у мішені.

   Ось і цього разу, незважаючи на мороз, весь особовий склад підполковника Олександра Мосорюка показав лише добрі і відмінні результати. А дехто з солдатів навіть забрав собі, як заслужений «трофей», продірявлені «в яблучко» мішені.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Нагороди військовослужбовцям за сприяння капеланському руху

  • 27.01.12, 11:40

Офіцери Збройних Сил України отримали відзнаки УГКЦ

 

  Керівник департаменту патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України Преосвященний владика Михаїл (Колтун) під час свого перебування в Івано-Франківському військовому гарнізоні нагородив військовослужбовців відзнаками УГКЦ за сприяння розвитку душпастирської опіки у військових формуваннях.

Пам’ятні медалі з рук владики отримали заступник начальника відділу військово-патріотичного виховання, культури та традицій головного управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України полковник Григорій Філь, заступник командира 114-ї бригади тактичної авіації з виховної роботи підполковник Олександр Кухарук, офіцер західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України підполковник Тарас Грень, офіцер відділення виховної роботи 114-ї бригади тактичної авіації капітан Іван Бондарєв. Вручаючи нагороди, Преосвященний владика Михаїл (Колтун) відзначив незаперечну важливість капеланського руху у військових формуваннях.

  - Захищаючи Батьківщину, кожен солдат чи офіцер повинен мати відчуття, що він захищає набагато більше, ніж географічна територія, - зокрема зазначив владика. – Душпастирська опіка та створення інституту військового духовенства є важливою роботою. І я вдячний всім військовослужбовцям, які з розумінням ставляться до цієї роботи, розуміючи всю глибину та нагальність капеланства.

  В свою чергу полковник Григорій Філь від імені Начальника головного управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України генерал-майора Олександра Копаниці передав Владиці підбірку книг про розвиток та сучасність Українського війська.