Ніхто не забутий, ніщо не забуто

і на Прикарпатті.  Цю землю від фашистської навали 66 років тому визволяли і частини Радянської армії, і партизанське з’єднання Сидора Ковпака, і загони УПА. Пам’ять про ті буремні роки живе у серцях прикарпатців, як живе й щира, безмірна вдячність сучасників до тих, хто полив цю землю кров’ю, захищаючи людське право жити мирно і вільно. А свідченням тому – численні пам’ятники й монументи, які можна бачити у кожному найвіддаленішому селі й селищі на Івано-Франківщині.

 У селі Тишківці Городенківського району стоїть величчний пам’ятник генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу (Тарасові Чупринці), а поруч, метрів за сто, – меморіальний комплекс радянським воїнам-визволителям села і тим, хто загинув тут, встановлюючи радянську владу. Коментарі, як кажуть, зайві.

При в’їзді у село Незвисько Городенківського району стоїть фронтова гармата – як символ пам’яті про радянських визволителів. А у селищі Чернелиця того ж району – меморіальний хрест та стіна з прізвищами тих, хто загинув у Другій світовій війні, захищаючи майбутнє цього краю.

У центрі села Гарасимів Тлумацького району – чудовий пам’ятний комплекс радянським воїнам, який стоїть поруч з такою ж прекрасною  композицією, присвяченою січовим стрільцям і повстанцям. Обидва – доглянуті і шановані місцевими мешканцями.

А у Хотимирі Тлумацького району, в самому центрі села, напроти величної церкви, височіє постать радянського солдата з нетлінним написом «Ніхто не забутий, ніщо не забуто».

Таких прикладів щирої вдячності і пам’яті на Івано-Франківщині – сотні. Місцевий люд знає і шанує свою історію не лише на словах.

Фото Тараса Греня