хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Добрий доктор «Бармалєй»

  • 16.05.17, 23:28

Добрий доктор «Бармалєй»

         Замість зброї на його оперативній кобурі два зажими, ніж і рація з терміновим викликом. З першого погляду, його можна сплутати з представником мусульманського світу. Надто харизматичною є його борода, та власне і весь його вигляд. Та направду він веселий звичайний молодий хлопець. Патріот України, який  з самого початку прийшов на передову, аби своєю працею помогти державі відновити свої кордони. Знайомлячись не називає ім’я, лише свій позивний – «Бармалєй».  В своєму нормальному цивільному житті він фельдшер – анестезіолог реанімації політравми лікарні швидкої допомоги Харкова. Іншими словами це місце куди привозять постраждалих дорожньо-транспортних пригодах, під час вибухів в будинках, падіння з висоти тощо. Іншими словами медицина катастроф але в стаціонарному приміщенні. Але разом з іншими лікарями він об’єднався в добровольчу медичну дружину відомою як «Передовий медичний шпиталь імені Миколи Пирогова».

-         Я відчуваю серцем, що тут я більше потрібен  ніж де інде, - каже він. – Мої знання і навички тут в нагоді. Бо хлопці потрапляють до нас з передка з важкими і складними травмами. До честі сказати, медики на передовій добре роблять свою справу, але ж ми можемо більше!

Тому, поранених стабілізують і швидко доправляють до лікарні в Маріуполі. Руки «Бармалєя» в такі секунди просто пишуть майбутню долю пораненого. Бо від того, як він надасть допомогу буде залежати і тривалість і якість реабілітації бійця. Все від машини, до медичного рюкзака з ліками в нього укомплектовано людьми і волонтерами.

-         Тут все просто, - каже лікар. – Спочатку зупиняємо кров а потім починаємо лікувати. Кожен з лікарів має при собі по кілька турнікетів. А рюкзаку набір кровоспинних препаратів. Доставляти поранених в лікарню нам допомагає наш реніамобільчик.

Крім допомоги вже в конкретній біді, «Бармалєй» разом з своїми товаришами постійно проводить з бійцями заняття з надання першої медичної допомоги. Але кожного вечора в тихій молитві до Бога він просить, щоб його заняття як «добрий доктор «Бармалєй» відійшло у минуле. А захисники України так і не потребували його вмінь і навичок.

Тарас Грень.

9

Коментарі

Гість: сонный

117.05.17, 06:22

    217.05.17, 07:08

      317.05.17, 09:39

      *ua_fl ag*

        417.05.17, 12:09

          524.05.17, 21:24

          Ось тепер і в АТО йти не страшно. Біжу у військкомат!
          Тепер не страшно, бо то в 2014 було страшно. Біжи, тільки добіжи.