Арестович про Аеропорт.

Алексей Арестович

- OOPS, WE DID IT AGAIN.
Перемирие в Донецком аэропорту вызвано тем, что наши хлопцы провели чрезвычайно грамотную, отлично спланированную и хорошо осуществленную операцию, заманившую атакующих в ловушку.
В результате, погибло не менее 100 военнослужащих ВС РФ, часть и которых относится к разведывательным частям и подразделениям специального назначения, а часть к северо-кавказским боевикам из Осетии и Дагестана.
Огромные разовые потери спецназа ГРУ ГШ ВС РФ, и необходимость быстро захоронить по исламскому обычаю часть погибших боевиков, а также - возможность разоблачения и получения украинской стороной очередных доказательств использования регулярных российских войск на территории Украины, поставили российское командование в чрезвычайно щекотливое положение.
Все трупы непрошенных гостей оказались в зоне, контролируемой "киборгами".
Поэтому, как им не было это тяжело, российские генералы прожевали сопли и попросили украинское командование о перемирии.
Ну, тела мы им отдадим.
Любопытно, однако, как россиянские полководцы станут объясняться за самый крупный провал спецназа за всю историю его существования, с 1950 года?..
Вообще, очевидно, что две Чечни и Сирия, а теперь и Украина, кремлевских горе-вояк, ничему не научила.
Подразделения специального назначения и сила разведки, по-прежнему используются преимущественно, для лобовых штурмовых действий, т.е. как квалифицированная пехота.
А это, в свою очередь, означает, что вся так называемая, "Российская военная реформа" - дутая.
Ее авторам и исполнителям так и не удалась, основу военной машины любого государства - крепкие сухопутные войска.
Российские военные, воюющие в Украине более полугода своими штатными соединениями и подразделениями, абсолютно не производят впечатления:
- шаблонные действия,
- низкий уровень подготовки,
- огромные потери (см. http://oyblogg.blogspot.se/2014/11/22.html?m=1)
В результате, спецназ используют просто как пехоту, подготовленную лучше настоящей пехоты, но здесь, в свою очередь, вступает в свою зловещую силу, хроническая неспособность российского командования грамотно планировать и проводить операции.
Три месяца эти клоуны не могут взять аэропорт, предпринимая по несколько штурмов в сутки и имея в своем распоряжении все средства вооруженной борьбы.
Не помогает ни использование "элитных подразделений", ни заезжие гастролеры из святая святых: отдельных курсов усовершенствования ГРУ ГШ, снайперских групп из "Вымпела", спецназа ВВ.
Всех этих орлов раз за разом аккуратно собирают по кусочкам, пакуют и отправляют под любимые березки.
А большая часть из них - все еще валяется вокруг аэродрома и - по другим городам и весям нашей любимой страны.
Особенно не везет спецназу, который используют исключительно бестолково.
Потери его колоссальны и беспрецедентны в истории этого рода войск.
Только в 24-й обрспн (Новосибирск) потери составили свыше 500 человек, бригада, фактически прекратила существование.
Вчера первые 17 гробов привезли в Уссурийск - это уже 14-я обрспн.
45-й полк - по самым заниженным оценкам, не менее 100 в/с.
Однако, эти потери, хотя и огромные, до сих пор были относительно равномерно размазаны по календарю.
Сейчас же, российские переговорщики имеют бледный вид:
- крупнейшие разовые потери,
- массовый приход гробов, включая гробы в Дагестан и Осетию, а там - своя специфика,
- необходимость идти на унизительные просьбы о перемирии,
- и, самое главное, доказательства участия российских спецподразделений в штурме донецкого аэропорта, которые получила в более чем достаточном количестве украинская сторона,
Это - один из крупнейших провалов в новой российской военной истории.
Произошел он не случайно, а стал результатом выдающегося воинского мастерства украинских военных.
Не даром, в подразделениях российских Внутренних войск начаты оргмобмероприятия по подготовке к отправке в Украину сводных отрядов этого рода войск - военного "мяса" уже не хватает, потери огромны.
Толи еще будет.

Пророцтво.

Афонские старцы предсказали будущее Украины, России и Путина

«Украину ожидает трудное время, но оно продлится недолго — по Божьей воле, суждено создать мощное государство, сравнимое с Киевской Русью

«Россия, несмотря на свои стремления возродиться новой империей, потерпит крах. Ее ждет изоляция и самодержавие. Но российский правитель продержится на троне только два года и пойдет с позором. Сама Россия продолжит свое существование, но уже без части земель на юге и востоке. Большинство российских провинций станут свободными от опеки Москвы и будут входить в российское государство на правах независимых территорий», — сказали старцы.

Пророцтво: http://myukr.com.ua/news/915

Арестович про АТО.

Я тут случайно проезжал по передовой, и должен сказать, что, наконец-то оно случилось. Как говорится, субличность вырабатывается минимум полгода, и вот она выработалась.

Наших силовиков, различных ведомств - не узнать. Они злые. Они дерзкие. Они рычат. Они требуют. Они работают. Они смеются.

И они мечтают об этом самом пресловутом российском наступлении, чтобы, врешті-решт, навешать вате как следует. Перелом произошел где-то за крайние две-три недели.

Еще три недели назад здесь у многих была складка между бровей, еще часто можно было услышать жалобы, еще наблюдались рваные движения и неуверенное построение фраз. А сейчас - ну, просто красавцы. Спокойные. Ни тени страха - ни под обстрелом, ни при прогулках за линию.
Силовиков тянет вперед. Им хочется драться.

И они часто смеются теперь. Раньше я не слышал столько смеха.

Постепенно выстраивается система. Постепенно раскручивается маховик. Армия, батальоны, гвардия, СБУ, входят в кондицию. Много здорового азарта. Идет хорошая погоня за результатами. Появилась соревновательность и состязание в воинских доблестях.
Мы прошли очень важный перевал.
Опыт накапливается и сказывается скачкообразно.

Я встречаю тех, кому три месяца назад приходилось вытирать нос и утешать. Теперь у них развернуты плечи. Прямой взгляд. Оттяжка, подколки. Шутки. Весьма профессиональные действия.

Сегодня смотрел на восток и очень не завидовал вате: со всеми ее танками, "Смерчами" и прочими "Торнадо-Г".
По-моему, они еще не поняли - какую силу они разбудили.

Минобороны РФ признало смерть 900 своих военных



На территории Украины погибли до 4360 военнослужащих Российской Федерации. Об этом в воскресенье, 19 октября, сообщила основательница группы «Груз-200 из Украины в Россию» российская правозащитница Елена Васильева.

«Понятное дело, что цифры приблизительные, поскольку никакого учета военнослужащих в той «сборной солянке», именуемой российскими войсками, нет. Централизованного внятного управления тоже нет, как нет военного образования и стажа у Шойгу. Можно почти утверждать, что большинства российских военнослужащих в Украине нет в живых. Тут президент Путин почти прав: честь ему и хвала от военнослужащих РФ, и особенно, от матерей», – написала г-жа Васильева в своем блоге.

При этом, по ее словам, из того количества погибших Минобороны РФ признало 900 человек.

«Семьям погибших насаждается миф о том, что формируется фонд материальной помощи, и за потерю кормильца они получат 2 млн. рублей… в случае, если будут молчать», – сообщила правозащитница.

По ее словам, офицеры сообщают, что, количество потерь с российской стороны столь велико, что «через месяц командовать будет некем».

Арестович про російську армію.

Еще в 99-м году, маленьким лейтенантом я учился в Британии. А в соседнем классе училась группа российских военных.

Как сейчас помню, слова седого российского полковника:

- Леша, боеспособность Советской армии держалась на украинцах. А когда вы ушли, у нас начались проблемы.

Украинцы привыкли себя пугать "...страшной российской армией".

Ну, вот вам всего три эпизода:

1. Мариуполь. Мариупольской группировке украинских войск, весьма незначительной, противостоит 247 пдп 7-й дшд ВДВ РФ, сводный артполк со "Смерчами" и "Ураганами", сводный отряд 10-й и 2-й брспн ГРУ ГШ РФ, танковый батальон, группа РЕР и РЭБ, отряды кавказцев и казаков. Сепарированную шваль я даже не считаю.

Вся эта банда боится даже подойти у переднему краю наших войск, держится на удалении не менее 7-10 км.

Три попытки атак провалились с большими потерями для них.

Сначала они были ближе, потом наши сходили в контрнаступление, вышибли их на 5-7 км вглубь.

Причем, "наши" - это части НГ, бывшие конвойные, не обученные общевойсковой тактике, и территориальные батальоны - боеспособность которых также не идет ни в какое сравнение хотя бы просто с нормальной пехотой.

И батальоны "Азов" и "Св.Мария", которые вообще издеваются над ватой, как хотят. Разведчики "Азова" ходят далеко и бьют крепко.

2. Воюет против нас "хероическая" 76-я дшд ВДВ РФ (Псков).

Оцените уровень ее командиров, если они... устроили строевой смотр подразделениям, находясь на небольшом удалении от линии фронта.

Минут через 10, в этот смотр прилетел огневой налет украинской артиллерии - и случилось у "завэдэве" несколько сотен убитых и раненых. За один раз.

3. Отряд морской пехоты РФ - внимание - сел в автобус и поехал искать себе приключений.

Ну, как водится, они выехали на позиции одного из территориальных батальонов ВСУ.

Те их на радостях и отоварили - 50 убитых "страшных морских пехотинцев", не вышел никто, раненых не было.

Оцените качество этого убогого войска.

Следующий раз, когда вас кто-то начнет пугать страшной московской военной угрозой, скажите этому человеку - что данная отмазка для того, чтобы ничего не делать и плакать, жалуясь на непреодолимые обстоятельства судьбы - уже неактуальна.

Українські розвідники знешкодили колону ворожої техніки



В ніч на 3 жовтня по трасі Н21 в напрямку Красного Луча пройшла колона ворожої військової техніки.

Про це повідомляє informator.lg.ua. У складі колони йшли 13 танків, 3 БТР, 6 САУ, 8 машин РСЗВ "Град", 6 гармат Т-30, і 5 бензовозів. За інформацією джерела у збройних силах, для знешкодження та ліквідації бронетехніки була відправлена диверсійно-розвідувальна група.

В результаті бою, було знищено близько 10 одиниць техніки ворога. Виконавши завдання, розвідгрупа українських військових сховалася без втрат особового складу.

Імовірно, дана колона могла бути підкріпленням для наступу на донецький аеропорт.

Донецький аеропорт.

Роман Донік:
Всем заходящим в эти дни в донецкий аеропорт, нужно ставить памятник.
Серьезно. Таких ожесточенных боев, эта война кажется еще не видела. Это признает и та сторона.
Надеемся, все жертвы были не напрасны. Надеемся, что этот аэропорт действительно стоит тех потерь.
И конечно надеемся, что если его отдадут, то только в замен на что то очень важное. Иначе все это будет очень тяжело объяснить.
Вчера во всем аэропорту оставалось всего одно здание, в котором могли укрываться наши защитники. Атаки непрерывные.
Если бы не вчера, вместе с танчиками, не зашла тактическая группа Правого сектора, я не знаю как бы хлопцы продержались.
Сегодня аэропорт усилили тактической группой (батальоном) 79 аэромобильной бригады и тяжелой броней.
Сейчас на взлетной полосе идет танковый бой.
Потери большие. Сегодня 5 трехсотых и 2 двухсотых.А еще продолжаются атаки.
Но и подкрепление вроде как по прикидкам к нашим, должно будет еще подходить, в том числе и ПС.
Террористы хотят взять в кольцо Мариуполь, выйди на границу Запорожской области и заключить перемирие до апреля.
Кстати о настырности атакующих. У нас появилась информация непосредственно из батальона ОПЛОТ.
За каждого погибшего, они обязуются при "найме/вербовке" выплачивать порядка 800 тыс семьям погибших.
Но по факту, за все время самая большая сумма, которая была выплачена- порядка 150 тысяч. Остальное под разными предлогами прилипает к рукам командиров.
Хотя деньги "спонсорами" выделяются.
Хорошие новости, которые как то совсем прошли без внимания ведущих СМИ.
Партия "Правый сектор" зарегистрирована ЦИКом. Идут на выборы.
Третьим номером в списке, идет комбриг 93 бригады Микац О.М.
Ну а мы, тихонечно доставили машину, подаренную нашими киевскими друзьями военным, на передовую.
После езды по кочкам, в салоне небольшой бардак)

UPD по аэропорту. Еще минус 2 танка (один из них т72) у террористов. один остался на взлетке, второй оттащили.
Бой идет. помоги им, Господи

Поради бувалого афганця учасникам АТО





У далекі 1980-ті воїни-афганці ценою жорстоких втрат виробили неписані правила, які можуть допомогти молодим бійцям залишитися в живих.

У соціальних мережах поширюються «Поради бувалого воїна», написані людиною, що пройшла Афганістан, для тих, хто відправляється воювати на схід України. Практичні рекомендації по тактиці ведення бою, екіпіровці і способах виживання в умовах війни стануть в нагоді всім, а особливо новачкам, які ніколи не тримали зброю в руках. 
 

За п'ять місяців війни на сході України Міністерство оборони відправило на фронт десятки тисяч резервістів і добровольців. Але роздати солдатам (особливо тим, хто ніколи не служив в армії і тим більше не був на війні) список медпрепаратів та необхідних речей, а також інструкції поведінки в оточенні, під час марш-кидків та при зачистці звільнених міст нашим кабінетним генералам в голови не прийшло. 

- Такі пам'ятки були б дуже потрібні нашим хлопцям, - каже солдат 12-го територіального батальйону «Київ» Артур, поранений в зоні АТО. - Для того щоб армія була ефективна, нас повинні консультувати психологи і фахівці з військової тактики і стратегії. Цього немає і в помині. Багато хто з нас не служили в армії і ніколи не покидали зону комфорту, тому й виявилися абсолютно непристосованими до труднощів війни. Ми іноді просто не знаємо, що робити в тій чи іншій ситуації. Це - недолік інформації, який зобов'язане було компенсувати Міністерство оборони. А воно тільки й знає, що посилати людей на вірну загибель і судити за дезертирство батальйони, яким вдалося вирватися з оточення. І ніхто з чиновників не подумав про те, що перш, ніж іти воювати, боєць повинен знати, як зберегти самоконтроль і не впасти в паніку в екстреній ситуації, як правильно носити, зберігати і чистити зброю, як вести бій вночі. Наші хлопці найчастіше гинуть не тільки від ворожих обстрілів, а й через нестачу інформації. Знали б вони, як допомогти собі і товаришу, залишилися б живі.

Отже,

Поради бувалого воїна:

1. Якщо ти береш участь в проведенні зачистки, то в кімнату, як в анекдоті, заходите удвох: спочатку граната, потім ти. 

2. Підійшовши навіть до відкритих дверей будь-якого офісу - не входи відразу. Відчуваючи, що там може бути ворог, не економ гранати, висмикуй чеку і закочуй першу. Після вибуху через п'ять секунд, не висмикуючи чеки, закочуй в приміщення другу і відразу за нею заскочуй. Хто буде живий від першої, побачивши другу, впаде на підлогу і закриє голову руками - візьмеш живим. 

3. Стоячи перед дверима і чекаючи своїх товаришів, які збираються до штурму, придержи двері, щоб її не можна було відкрити зсередини. Інакше в коридорі побачиш або гранату, або ствол. 

4. Гранату закочувати по підлозі. Не кидай. 

5. Не бігай перед стволом товариша. Ти перекриваєш йому можливість стріляти. 

6. Будь-які зачинені двері - недоторканні, тому що можуть бути заміновані. 

7. Ящики не відкривай, електроніку не включай. Нічого не чіпай. Все може бути заміновано. Аж до того, що не можна відкривати холодильник (навіть якщо дуже хочеться їсти) і піднімати кришку унітазу. 

8. Не чіпай трупи, а також столи та інші предмети (можуть бути заміновані). 

9. При першому ж пострілі - не "маяч», відразу падай. 

10. Не тримай палець на гачку (можеш ненароком потрапити в товаришів). 

11. Не бери патрони з відкритих цинк, захоплених у бойовиків, бо вони можуть замість пороху в патрони зарядити тротил (розірве автомат, відірве голову). 

12. Гранати носи в спеціальних мішках, відкритими не клади (були зачепи). 

13. Не стріляй по людям з РПГ, марно (розрахований тільки на бронетехніку). 

14. Ріжки ізолентою НЕ перемотуй (в бою може перекосити патрон). 

15. У автомата Калашникова (АК) запобіжник має три положення - блокування, автоматичний вогонь і одиночний. Якщо ти в паніці різко знімеш із запобіжника, то напевно опустиш його до упору і поставиш тим самим в режим одиночного вогню. Це зроблено, щоб знавіснілий від жаху боєць не просадив магазин за секунду і не залишився без патронів. 

16. Запобіжник на АК достатньо бридко брязкає. Якщо потрібно зняти його тихо, то відтягни і плавно переведи в потрібний режим вогню. 

17. Перед виходом пострибай на місці. Переконайся, що на тобі нічого не брязкає і не бряжчить. Антабки на зброї краще заздалегідь перемотати ізолентою або бинтом. Патрон в патронник - і на запобіжник. 

18. Вивчи таблиці стрільби на свою зброю. Куля летить не прямо. У неї балістична траєкторія з перевищеннями і зниженнями. Тому грамотне визначення відстані до цілі і знання таблиці стрільби - це хороша можливість потрапляти швидко, а значить зменшити час, поки стріляють по вас. 

19. Вітер впливає на траєкторію польоту кулі. Вивчи вплив вітру на свою зброю заздалегідь, а не по ходу і на вічко. 

20. Якщо є можливість вибирати зброю - бери таку, як у товаришів. На собі багато патронів не понесеш, а закінчуються вони швидко. Якщо твого товариша вбили, чи не погидуй заповнити свій боєкомплект (попередньо отримавши дозвіл від командира). 

21. Якщо йдеш в «автономку», то несеш на собі 360 патронів (це 12 магазинів і ще стільки ж, але в пачках, просто кидаєш в рюкзак. Сильно зекономиш у вазі). 

22. Більшість смертей і поранень - від осколків. Звичайний ватник здатний захистити від дрібних осколків. Повішай поверх ще й розвантаження з магазинами - це додатковий захист грудей і живота. Не забудь підняти воріт. 

23. Бронежилет - це дуже добре. Любий. Навіть самий беушний. 

24. Не чіпай гранатомети. Стріляти з них складно. Залиш це більш досвідченим товаришам. 

25. Якщо тобі щось почулося - зупиняй групу і «давай тишу». Слухай уважно. Навіть якщо будеш гальмувати групу кожні п'ять хвилин, тільки рідкісні ідіоти будуть тебе лаяти. 

26. Зупинившись, не стій. Встань на коліна або ляж. Дуже вимотує, але це питання виживання всієї групи. 

27. Пальця на спусковому гачку бути не повинно, навіть якщо зброя на запобіжнику. 

28. На маршах автомат поклади на руки і складай їх на грудях хрестом. Так легше нести. 

29. Автоматний ремінь завжди на шиї. Інакше, якщо потрапиш в засідку, то при вибуху міни або гранати ти полетиш в одну сторону, а твоя зброя - в іншу. 

30. На посту не спати. Якщо заснеш, пристрелити тебе захочуть не тільки вороги. За це, як і за втрату зброї, розстрілювали офіційно. Зараз розстрілюють неофіційно. 
31. Чеку зубами вирвати можна. Тільки пальцями. 

32. У стінах можуть бути проломи, завішені ганчірками або килимами. Так ворог може швидко перебігати з парадного в парадне. Те, що ти знаходишся в крайній квартирі, не означає, що з сусідньої до тебе не можна увійти через стіну. 

33. На вікна можна вішати сітки від старих радянських ліжок. Вони добре зупиняють ВОГі (осколкові боєприпаси для гранатометів. - авт.). 

34. Ти можеш почути нявкання, наприклад, із стінної шафи. Мені дуже шкода, але тварина приречена. Швидше за все, її там замкнули разом з гранатою. Відкривати не можна. Це дуже складний момент, в таких ситуаціях завжди хочеться залишатися людиною, але ... 

35. Якщо потрібно стріляти з приміщення на вулицю, то не треба підповзати до підвіконня або стояти збоку від вікна. Йди углиб приміщення, встань на табуретку, закрившись стіною. Не включай світло. 

36. Осколки цегли або бетону, вибиті вогнем, мають властивості летіти на тебе і потрапляти в очі. 

37. Довго стріляти, не змінюючи позицію, - погана ідея. 

38. Пригинайся. 

39. Не треба «вираховувати снайперів». Не твоя робота. Воюй далі, не звертаючи уваги. 

40. Будь готовий морально «відпрацювати» цивільних, які тебе засвітили (якщо перспектива не радує, рухайся обережніше). 

41. На АК-74 (примірник з хорошою купчастістю бою) можна прикрутити приціл ПСО від СВД (снайперська гвинтівка. - авт.). На дистанціях 500-600 метрів у АК-74 і СВД дуже близько сполучені траєкторії, приціл встане ідеально. Будеш стріляти і переносити вогонь через калібр набагато швидше, ніж з СВД. Та й тим, хто вирішить пошукати снайпера, ти будеш нецікавий. 

42. Сучасні гранати РГО і РГН вибухають в ПЕРШУ ЧЕРГУ від удару. У них стоїть ударний детонатор, а вибух через проміжок часу - це спрацьовує самоліквідатор (на той випадок, якщо граната впала в пухкий сніг). 

43. Ніхто, навіть сапери, не займаються зняттям мін та вибухових пристроїв. Вони тупо підривають їх тротилової шашкою. Не треба мудрувати і починати знімати ВУ. 

44. На розтяжки нормальні воїни ставлять секрети, щоб не зняти по-простому. Отже «перерізати нитку» - погана ідея. Просто пройди мимо. Це не твоя справа, для цього є старші товариші. 

45. При пораненнях бувають венозні і артеріальні кровотечі. «Лікуються» вони по-різному. Але тут важливо інше. В гарячці бою часу немає. З венозною кровотечею товариш вмиратиме кілька годин, з артеріальним - 10-20 секунд, а далі втрата свідомості і починається гіпоксія. Так що швидко накладаєш артеріальний джгут поверх рани (зараз інтерни почнуть обурюватися, але таке життя, це не «цивілка», доводиться порушувати) і повертаєшся в бій. У товариша буде півгодини на те, щоб розібратися самому, або це зробиш ти, коли звільнишся. 

46. Джгут завжди під рукою! Не в сумці, не в рюкзаку - або намотаний на приклад, або в розвантаженні під рукою. З собою завжди ДВА джгута! Може трапитися, що один віддаси пораненому товаришу, а через хвилину отримаєш кулю в стегнову артерію. 

47. Є таке поняття, як «придушення вогнем». Активно поливаючи ворога, найчастіше можна скувати його дії, навіть не потрапляючи і не завдаючи шкоди живій силі. Особливо тобі допоможуть трасери. 

48. Трасери, крім того, що дуже сильно засмічують ствол, ще й видають вашу позицію. Отже не зловживай ними. Та й прицільний вогонь ними вести складно. 

49. Останні три патрона в магазині краще забити трасерами. Щоб порожній магазин не став для тебе несподіванкою. Більш того, якщо ти залишиш один патрон в стволі, то тобі залишиться тільки підстьобнути новий магазин. Швидкість перезарядки зросте. 

50. Зброю потрібно чистити щодня. Особливо ніжно в районі дульного гальма. Якщо там буде канавка або ямка, кучність бою сильно впаде. 

51. Якщо бачиш, що по комусь можна стріляти, це ще не привід стріляти. Якщо тебе не помітили, дізнайся у командира, чи можна вплутуватися в бій. 

52. Якщо ти когось помітив, але тебе ще не побачили, не треба різко стрибати в сторону. Периферичний зір засече тебе миттєво. М'яко і плавно, не поспішаючи, сядь і спокійно займи позицію. 

53. Посилаючи патрон в патронник, затвор відпускай різко, щоб брязнув. Інакше «зажує». 

54. Стеж за ногами, не лінуйся їх мити. Натреш - і ти вже не воїн. 

55. Курильщика можна засікти за 70-100 метрів. Кидайте курити! 

56. Попісяти можна стоячи на колінах, не перетворюючись на стоячу ростовую мішень. Туалет - це серйозно. Якщо є спеціально підготовлена площадка, добре. А на марші в лісопосадці по нужді ходять тільки втрьох. Один сидить, двоє дивляться навколо на 180 градусів. 

57. Чхай в себе.

Спорядження:

1. Два рюкзака. Один обозний, інший штурмовий, на 25 літрів, зі швидким скиданням. 
2. Наколінники жорсткі. Налокітники. 
3. Каремат. 
4. Розвантаження. 
5. Бронежилет. 
6. Активні навушники. 
7. Балістичні окуляри. 
8. Бронешлем. 
9. Фляга або гідратор. 
10. Кусачки для нігтів (через два тижні відростають, ножем НЕ обрізаєш, ламаються, коли вставляєш ріжок в автомат. Дуже боляче). 
11. Компас. 
12. Паракорд (легкий нейлоновий трос), 20 метрів. 
13. Вилка-ложка. 
14. Люстерко. 
15. Набір ниток і голок. Сірники. Тальк. 
16. Стрілецькі рукавички. 
17. Скотч прозорий (прив'язати гранату при розтяжці до дерева, порвався берц - обмотав і побіг далі). 
18. Ліхтар. Ніж. Годинники зі стрілками. 
19. Армійська рація. Бінокль. Далекомір. 
20. Засіб від комах (не вонючий). 
21. Сміттєві мішки для води. До низу мішка прив'язуєш камінчик, пробиваєш дірку, розправляють мішок на гілках, всередину кидаєш гілки, підставляєш ємність під мішок. Через перепад температур виходить конденсат, за добу з нього набирається від 200 до 300 грамів води. 
22. 1 кг сала змішай з 150 грамами часнику, перець-сіль за смаком, перекрути на м'ясорубці, шприцом без голки заштовхали в тюбик від зубної пасти. Зберігається до півроку в жарі. Дуже калорійно. Можна застосовувати, не зупиняючи марш-кидок. 

Одяг: 

1. Берци: щоб не пропускали воду і були легкі (змасти риб'ячим жиром або салом). 
2. Шкарпетки вовняні, високі, п'ять пар. 
3. Прокладки жіночі, великі (в берци, вбирають піт). 
4. Плотні штани і куртка
5. Термобілизна. Кілька майок, тільки бавовна. 
6. Маскхалати (літній та зимовий). 
7. Флісова куртка (вона легше светра, а вага дуже важлива). 
8. Зимові чоботи (раджу «Хаскі с.080"). 
9. Панама з брезенту, щоб хоч трохи тримала вологу. 
10. Арафатка (змочувати і обв'язувати шию. Набагато легше). 

Аптечка: 

1. Береш те, що потрібно особисто тобі, під персональні болячки. Плюс: 
2. Три артеріальних нових джгута (старі при розтяжці розсипаються), два-три ІПП, багато бинтів, рулон еластичного бинта (він зафіксує все, що завгодно, може замінити джгут). 
3. Бактерицидний пластир, краще водостійкий. Пластир рулонний, краще на тканинній основі. Дезінфікуючий засіб (наприклад, розчин хлоргексидину), гель Пантестин (рани, опіки). 
4. Жарознижуюче, знеболююче (наприклад, аспірин, парацетомол, спазмолгон, німесіл і т. д.). 
5. Краплі в ніс і для очей. 
6. 1% -ная гидрокортизоновая мазь. 
7. Антибіотики широкого спектра (наприклад, аугментин, амоксиклав, ципрофлоксацин). 
8. Активоване вугілля. Чим більше, тим краще (доводиться пити воду з річки, де плавають трупи, та й просто під навантаженнями живіт починає дурницями страждати). До речі, біле вугілля можна застосовувати в порошку як кровоспинний засіб. Застосовується і як антисептик, ентеросорбент, як штучна нирка і т. д., при опіках. На рани в сухому вигляді. Всередину тільки розведений водою. 
9. При великій втраті рідини - регідрон. 
10. Препарат для згортання крові при ранах. З цим в Україні слабо (за кордоном є трансксамова кислота, у нас вона не сертифікована, хоча врятувала життя десяткам тисяч людей, можна пошукати QUIСKLOT, CELOX і HEMCOM). 
11. Ножиці. 
12. Голка і нитка, для зашивання ран. 
13. протишокових набір: ампули кетанова, дексаметазону і кордиамина. Шприц до них. Це не дасть вашому серцю зупинитися через те, що мозок обвалив вам тиск від болю або крововтрати. 

"Цей список вам, молоді бійці, передають люди, що пройшли не одну війну і що залишили там багато друзів. Тому завчіть його як "Отче наш". Якщо він допоможе вам залишитися живими, то я недаремно його писав. Ваш друг».

Москва під прапором України

 20 серпня над легендарною сталінською висоткою у Москві замайорів прапор України. Крім того, активісти пофарбували верхную пловину зірки, яка прикрашає шпиль будівлі, у синій колір, відтворивши таким чином палітру українського стяга.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/foto/moskva-pid-praporom-ukrayini-viklikala-zahoplennya-ta-kupu-pogroz-364060.html

Алексей #Арестович



На самом деле, при всех недостатках, мы воюем гораздо лучше, чем россияне даже после второй чеченской. Они сами это удивленно признают, мы слышим это в радиоперехватах российских военных. Особенно выделяют артиллерию и военную разведку, спецназ. По словам россиян, такого качества работы артиллерии они у себя не смогли добиться даже по результатам трех войн, включая грузинскую. Преимущества европейской нации и основательного национального характера дают себя знать: мы не кидаем людей на мясо в городские бои, ударная группировка и ее действия строятся так, чтобы вывести оборону боевиков из равновесия - создается угроза обхода/охвата и они, не выдерживая, да под огнем артиллерии и авиации откатываются, сдавая пункт за пунктом. Перемены видны и по изменениям тактики этих зайчиков: дурных ходить в вылазки против наших сил становится все меньше и меньше. И вот - неизбежное следствие: россияне гонят сюда такое количество техники и живой силы, которая частично состоит из штатных российских военных, а примерно наполовину - из их наемников, что, по идее, давно должны были переломить ситуацию. Но пока они только получают по зубам и - откатываются, откатываются, откатываются.
Думаю, что не последний фактор, до сих пор удерживавший Путина от полноценного ввода войск - это осознание ими того, что они очень крепко ошиблись насчет Украины. Первый раз они были сильно и неприятно удивлены, когда после расстрела Небесной сотни, людей на Майдане стало не меньше, а больше. Второй раз - когда наши спецназовцы взяли Донецкий аэропорт. Теперь уже можно рассказать, что его отказались штурмовать все без исключения подразделения, включая самые именитые. Вызов принял спецназ военной разведки. Помните, какие потери понесли боевики, включая (и в основном) "киборгов" Кадырова?.. По некоторым данным, в морги Донецка по результатам боя за аэропорт было доставлено свыше 350 убитых боевиков. Мне приятно сообщить вам, что штурмовая группа нашего спецназа составляла всего 25 человек, часть из которых вступила в бой первый раз в жизни. Они, во взаимодействии с нашей авиацией, сделали невероятную вещь: с боем взяли укрепленный пункт противника, который в несколько раз превышал их числом, и сильно превосходил по средствам. Потеряли при этом всего двоих легкоранеными. Эта страница навсегда вошла в музей славы всех спецподразделений мира. Дальше - больше: успехи наших войск остужают самые горячие головы, уже никто не говорит о "точечных ударах", наоборот, вата все больше панически кричит о том, что завтра украинцы возьмут Крым. Обязательно возьмем, зайчики. Мы еще Москву возьмем. По крайней мере, поучаствуем. Когда у вас шли чеченские войны, ваше общество не дало ни добровольческих батальонов, ни широкого волонтерского движения, ни активной поддержки армии в СМИ, ничего. Ваши штабы не были переполнены высокопоставленными предателями, ваш президент и силовые министры не сбежали ко врагу, сдав ему все секреты, и не разваливали армию перед этим целенаправленно четыре года подряд. Чечню не снабжал Китай, загоняя через границу тысячи боевиков и сотни единиц самой серьезной современной техники - с экипажами из своих кадровых офицеров. Все это досталось нам - вашими стараниями. И наше общество подняло армию из пепла, снарядило, снабдило, пошло вперед. Да, у нас еще множество недостатков и недоработок. Есть тяжелые ошибки, есть предательство. Но мы не стреляем по жилым кварталам без разбору. Мы не пытаем своих пленных в фильтрационных лагерях и не таскаем их, привязанными тросами к БТРам. Вам предстоит пережить не только военное поражение, вам предстоит пережить тяжелейшую моральную катастрофу, равных которой вы не знали за всю свою историю. Катастрофу и развал вашего уютного ватного мира, тюрьмы народов. Мы хоронили Небесную сотню, оплакивали погибших, а вы в этот момент ударили нам в спину, в Крыму. И то, что вы скоро переживете - будет малой частью вашей платы, за то, что вы знали, но не хотели знать. Улюлюкали над чужими бедами, которые сами же и устроили. Издевались над чужими погибшими.

И вот тогда, в Москве, спаленной местным майданом, русским бунтом, осмысленным (в этот раз) и беспощадным, где-нибудь на самой высокой уцелевшей кремлевской стене, я, с глубоким удовлетворением, напишу: - Развалинами Московии удовлетворен. Горе вам, побежденным.
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая