Свято звичайних героїв (25 лютого).

Ну кого ж не захоплювало видовище злітаючого літака або складні фігури пілотажу. Такий знайомий типаж бравого пілота, який діловито залазить у кабіну літака. Для більшості людей саме ці моменти асоціюються з авіацією і більшість впевнена, що на цьому, власне, про авіацію додати нічого.
Але є та частина авіації, яка майже ніколи не потрапляє у фотоспалахи папараці, про яку не пишуть і майже не співають. Мова йде про інженерно-авіаційну службу, про людей, без яких неможливий жоден політ, і які щоденно роблять реальністю саме існування авіації. Адже саме інженер проводжає літак у політ, нервово палить в очікувані та зустрічає літак з польоту. На справді, саме після зарулювання літака на стоянку починається приховане від пересічної людини життя і робота. Саме тоді, коли пілот покидає кабіну, літак знову повертається до свого справжнього господаря – інженера. Іноді може здатись, що якби металевий птах заговорив, то у свої друзі він обрав би не пілота, а саме інженера, який доглядає за ним, ремонтує, а інколи дає ім'я. Робота інженера не припиняється ні на розпеченому сонцем металі, ні тоді, коли руки примерзають до металевих агрегатів. Їхня щоденна кропітка праця робить можливим подвиг у небі.
Зі святом Вас, звичайні герої незвичайної професії!