Святом ВАС !!!!!!

  • 08.03.12, 07:07
rose

Вітаємо, любі, вас із ВЕСНОЮ!cvetok

 Нехай і не є вона дуже рясною,

ura  Але у душі вона майже прийшлаura

 І посмішки щирі вам принесла!

 Ці посмішки людям ви віддавайте,

 До них частину душі додавайте,

 І шарму жіночого трохи вкладайте,

 Парфумів краплинами це поливайте,

 Весело все у житті ви сприймайте -

 І ЩИРІ ВІТАННЯ від нас ви приймайте

Від усієї душі бажаю Вам величезного жіночого щастя, любові та добра. Нехай поруч з Вами завжди будуть лише гідні люди, а серед них – чоловік, з яким будуть не страшні будь-які негоди. Бажаю, щоб кожен прийдешній день Ви зустрічали з посмішкою, з передчуттям радості, впевненості, і щиросердечним спокоєм.

Нехай тендітні пахощі троянд

roserose rose rose rose

 Навіють щастя, ніжність і кохання,

 Хай здійснює бажання зорепад

 І втілює у дійсність сподівання!

 Хай Вам вдається все - вдень і вночі,

 Хай очі посміхаються натхненно,

 І смак життя, і молодість душі

 Нехай для Вас тривають нескінченно

Де ми живемо і кому ми віримо

  • 21.10.11, 11:47
Сьогодні в ранці йдучи на роботу чую розмову двох пенсіонерок з сусіднього 
під"їзду, до речі члени партії Регіонів  одна(дальше зрозумієте чому я це наголошую)
пряма мова-
-Та что бы эта Украина здохла ,чтобы затопило цунами 
тогда можна было бы построить новое нармальное государство
сегодня 21 октября в квартире нетоплено, все дорожает паМАранцеви разграбили всё
власти щас приходится вкладывать свои деньги ,что бы страна продержалась на плаву
Дальше я цієї ,як поляки кажуть "бздури"-маячні не слухав 
це що це було сказано російською не звертаю уваги ,живу в районі де багацько росіян -військових, тепер на пенсіонерів,(при  союзі вирішили не повертатись в Росію ),люди б повинні були бути грамотними,
Така сильна команда при владі -уряд їх,рада їхня понад 300голосів
а вже другий рік жаліються на Юльку (я її незахищаю)
але хлопці де ваша гідність ,впряглись робіть щось
ціни піднялись при новій владі на все !!!!!!!
гарний вислів- ще одне подорожчання і перепис не потрібно буде проводити,а перекличку

а вислів що Регіонали вкладують свої бабки щоб спасти країну це просто супер,як в таке можна вірити 
ось так миживем і так ми віримо
тільки мучить мене питання :

Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнеться доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття й ми
У своїй сторонці.!!
Коли це станеться ?

Чотрові скелі біля Львова (Легеннди Львова)

  • 11.10.11, 19:29
.

Ніхто не знав, звідки прилетів цей дракон, що оселився піді Львовом на Чортових скелях.

В погідну днину вигрівав своє могутнє тіло на скелях, ліниво мружачи дрімливі очі. Коли надходив вечір і тіні високих сосен лягали на землю, дракон оживав – спочатку з хрумкотом потягувався, розправляючи могутні лапи, далі шкробав гострими кігтями по камінні, аж іскри летіли, а вкінці розривав повітря голосним гарчанням. Від його рику стрясалися дерева, гуркотіло каміння, аж луна котилася і страхом напоювала місто.

Був час, коли дракон убивав для самої лише розваги. Годі було потрапити зі Львова до Винник, бо страховище наїлося в лісі на пагорбах і тільки й чекало на необачного подорожнього.

Та от урешті уклали львів'яни зі змієм таку угоду, що будуть йому приганяти худобу на поживу. А крім того щомісяця молоду панну приводити.

Того чорного дня всі дівчата вкладали до шапки папірчики зі своїми іменами, а посланці з шапкою ішли до самої драконячої печери й ставили шапку перед чудовиськом.

Змій якусь хвилю обнюхував папірці, а тоді як дмухне – всі вони, мов пелюстки, вгору злітали. Лише один папірчик залишався.

Посланці поверталися назад, несучи в шапці для когось горе, а для міста спасіння.

І так тривало понад рік, аж поки не випала черга на доньку коваля Ярину.

Вістку їй принесли якраз у переддень шлюбу. Родина вся залилася слізьми, та що мали робити – мусили споряджати ковалівну на смерть таки того вечора.

Її наречений був мисливцем і відчайдухом таким, що не раз з самою лише рогатиною йшов на ведмедя. Але дракон – не ведмідь. Може б його вдалося забити, але ж він не підпустить до себе, змете гарячим полум'ям.

– Знаєте що, сказав мисливець до коваля. – Я піду замість Ярини.

– Що ти говориш? – здивувався той. Дракон чекає панну. Тобою він не вдовольниться.

– Він і дістане панну, – усміхнувся мисливець. – Я буду тією панною.

І по тих словах парубок хутенько зголив собі вуса, натер щоки буряком, вбрався в Яринину шлюбну сукню – чим не панна? От тільки на голову ще лляного прядива накласти й віночок вчепити.

– Боже мій! – жахнувся посланець, який мав відпровадити офіру до змія. – Та ж дракон усіх тоді заб’є, коли викриє обман!

– Не вспіє викрити, – сказав юнак. – Ходімо

І пішли вони удвох з посланцем до Чортових скель. Посланець усю дорогу трусився й молитви шепотів, а мисливець стискав меча, захованого в складках широкої сукні.

Дракон уже чекав. Ані тіні підозри не мигнуло в його очах. Бачив перед собою струнку вродливу панну з буйним хвилястим волоссям, котре падало на дещо заширокі плечі.

Посланець уклонився і поспішив покинути жахливу місцину, а юнак сміливо рушив до змія.

Той лежав собі, ліниво муркочучи під ніс, і жер жадібним поглядом улюблений смаколик. Зараз він насолодиться ніжним дівочим м'ясцем. З цією п'янливою думкою дракон підвів голову з лап і пащеку розкрив. Але що це?! Раптом панна зробила різкий рух і в повітрі зблиснув гострий меч.

На мить дракон закляк від несподіванки. У його не надто розумній голові виникла підозра, що панна не може володіти такою силою, щоб вимахувати двосічним мечем, як веретеном. Але це була його остання думка, бо в наступну мить з розсіченої драконової шиї бухнула чорна паруюча кров і, мов смола, заклекотіла по камінні. Ще один удар – і голова змія покотилася в підніжжя скель.

Так ото настав кінець лютому драконові. Голову його забрав зі собою хоробрий мисливець, а тіло розшарпали лісові звірі та птахи. Але ще й досі можна побачити на скелях сліди драконових пазурів.

Годиннк Бернардинів (Легенди Львова)

  • 11.10.11, 19:11

Костел отців Бернардинів збудував на початку XVII віку славний будівничий Павло Римлянин. Разом з монастирем він становив оточену ровом фортецю, що прилягала до мурів міста поблизу Галицької брами.

На старовинній вежі костелу, що має 38 метрів висоти, вибивав години дзиґар. Протягом кількох віків аж до останньої війни вибивав дзиґар години на п'ять хвилин раніше від усіх міських дзиґарів.

Як? – здивуєтеся ви. Кілька віків – не років і не місяців! – годинник квапився на цілих п ять хвилин і ніхто на це не звернув увагу? Ніхто не припинив це неподобство?

Якраз навпаки. Звертали увагу. Але без тіні обурення. Навпаки – з вдячністю.

І вдячність належала тому безіменному монахові, який приставлений був до дзиґаря і пильнував за ним. Одного вечора він піднявся на вежу і побачив, як татарські загони мчать до Галицької брами.

Що було робити? Кричати? Але хто почує з такої висоти?

І тоді чернець перевів велику стрілку дзиґаря на п'ять хвилин уперед – якраз на ту вечірню годину, коли зачинялися брами міста. Щойно пролунав дзвін дзиґаря, брами зачинилися. І саме вчасно – татари уже були під мурами.

З тих пір у пам'ять цієї події дзиґар „Бернардин”, як прозвали його львів’яни, завше спішив на п'ять хвилин.

Вірменська церква (легенди Львова)

  • 11.10.11, 18:40


Колись на місці Вірменської церкви знаходився сад, в якому росли завезені
з Вірменії дерева й кущі. Одне дерево давало такі плоди, що коли їх
розкраювали впоперек, то вони завжди показували хрест. То була айва.
Багатий львівський вірменин Юрко Івашкович звернув увагу на це і
розцінив як знак Господній. Коли вирішено збудувати на Вірменській
вулиці церкву, то в основі плану поставлено форму грецького хреста, яку
побачив Івашкович в розрізаній айві.

Такими ми були - такими ми і залишились (легенди Львова)

  • 20.07.11, 10:22
ДИТЯЧИЙ ПОХІД НА ЛЬВІВ

1624 року татари напали на Галичину і взяли великий ясир. Коли вже вони рушили додому, за ними в погоню кинувся коронний гетьман Станіслав з Кінецьполя.
З полоненими тікати важко і ординці, відібравши здоровіших, решту жорстоко вимордували, зоставивши живими тільки дітей.
Сталося це на березі Дністра під Мартиновим. Татари втекли, а діти розбрелися по кущах та по плавнях, у пошуках їжі. Зовсім маленькі плакали коло своїх повбиваних батьків.
Страшну картину побачив гетьман. Вояки й козаки почали шукати й збирати дітей докупи. На селах взяли вози і на кількох десятках возів відправили дітей до Львова.
Той наїзд ясних голівок сполошив усю Ратушу: що з ними робити і як їх годувати?
Довго мудрували радники, аж урешті вирішили виставити дітей на Ринку і роздати бажаючим у сім’ї.
Людей збіглося видимо невидимо. Ніхто не думав, що бажаючих взяти до себе сиріт виявиться аж стільки. Радникам ледве вдавалося керувати тією стихією. Писарі, втираючи піт, нотували, кому яка дитина попала, аби потім можна було наглядати, чи добре їй ведеться.
Такими були львів’яни, коли горе стукало в їхні брами.

SAN DENI- Всі пригадують листівки

  • 10.07.11, 19:27

Якийсь час на стрічці гуляли відкритки від SAN DENI
Паралельно проходив конкурс за найкраще привітання
і потім все затихло 
і ось нагорода віднайшла свого героя 



і це ваш скромний kilanpodmig





Вопрос на засыпку ?

  • 17.06.11, 14:25

Хто считается более удовлетворённым:

мужчина у которого шестеро детей ,

или

мужчина у которого шесть милионов доРалов ,или баксовpodmig

money

Може хтось пояснить і якій країні ми живемо

  • 05.04.11, 13:11

                      

                                        Сьогодні через ЗМІ дізнаюсь цікаву новину 

                              у Львові пройде масове святкування дня Перемоги- парад ветеранів війни 

                    піша хода церез центр до Пагорба Слави, я тільки за .Але нажаль в нас мало ветеранів

тож славна партія КПУ привезе для "масовки" ветеранів з Севастополя  і  Сімферополя щоб виконати рішення 

про святкування дня Перемоги-САМОГО ні я не про нашого я про МЕдведя 

виникає питання :

1)яке відношення має Росія до святкування Перемоги в Україні ,якщо після виступу Путіна виявилось що це тільки Росія виграла війну -українці тут ні при чому. 

2)Невже ветерани не заслужили достатньо високої пенсії щоб не бути купленим за якигось 50 гривень і виставлянням їх як пішаків в дурній політичній грі наших ідіотів.

3)звідки стільки бабла щоб возити дідусів поїздами хто платить? 

4)скільки років буде цим ветеранам, бо якщо їм буде по 50 років вони  ще зможуть пройтись містом до Пагоба Слави,тоді виникає питання ветерани якої війни вони,

5)якщо ж їм за вісімдесят то будьте, такі добрі КПу спонсоруйте їм транспорт не мучте дідусів і бабусь 

6)а як же братнє місто Севастополь без своїх ветеранів


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

10%, 2 голоса

10%, 2 голоса

81%, 17 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

МНЕ так неудобно Общатся

  • 24.03.11, 11:15
Весна час бурхливих емоцій ,коли все вирує і навантаження бувають такими що аж зашкалює
часами здається ти на висоті все в тебе виходить просто клас ,а тут раз і прірва

А наштовхнуло написати мене ось яка пригода ,ранішня 
в комфортабельному автобусі (закупленому містом до Євро-2012)
заходжу і відмічаю -що вміємо ,коли захочемо
на одній з зупинок ,заходить дідусь промовляє до водія "ВЕТЕРАН ОТЕЧЕСТВЕННОЙ"
проходить по салону ніхто не звертає уваги сісти нікуди,
говорю молодій парочці (сам стою)чи не звільнили хтось з вас місце дідусю ,щоб він присів(як то кажуть тоном, який не потребує повторювань)
хлопчина не-хотячи піднімається, і говорить МНЕ ТАК неудобно ОбЩАТся-пишу так ,як і говорить цей представник молоді ,чийсь син (у мого б мабуть щока би горіла від стусана за таке хамство ,)
Але я ось до чого ніколи не писав націоналістичних речей і не збираюсь
просто дві речі спів ставив
ми деколи хочемо Вершити державні справи ,мова ,цей герой цей ,"ублюдок" (пишу так як чую бо коли фото С.Бандери в Одесі повішали в "параші на набережній і розмазали фекаліями ,а ми тішимось)ось які дітки свідомі,та ви заставте їх дома туалет помити і у вас нічого не вийде
Висновок напрошується один краще би ми взялись за виховання молоді  в повазі до віку,до вагітних,елементарної  культури, етикету,за собою трохи б по слідкували мабуть питання мови відійшло б на останню позицію в списку невирішиних питань.
Бо кожна людина яка живе в Україні,повинна знати мову ,а використовувати чи ні це інше питання
,але виховувати дітей це така штука що повинні робити всі
тоді може і казок не будуть розказувати що Львів нещадний до москалів,і так дальше
У Львові більше російських шкіл ніж у Одесі українських- це через повагу до росіян є польські школи,бо ми поважаєм людей котрі живуть у Славному місті- а те що дехто прожив пів століття тут і незає мови мабуть ви самі скажете поважають вони наші традиції чи ні
що скажете ви на це
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая