Примара
- 24.07.12, 16:01
Хто ти? Бо я зовсім тебе не знаю, я навіть не пам’ятаю твого обличчя, бо ти – лише примара в моїй уяві, я вигадала твої таланти, твій стиль, додала посмішку й зачіску, а все інше – мені не потрібно .
Не треба розмовляти, бо я неодмінно відповім тобі, ми будемо говорити, станемо друзями, станемо залежними один від одного. У мене є кілька друзів, від усіх залежна я, і вони залежні від мене. Ми постійно згадуємо один одного, речі навколо, вулиці, книжки, листівки й фотографії, - все те наповнене ними, не треба тобі ставати частиною всього того, збережемо наші свободи одне від одного.
Ти гарна людина, цікава й магнетична, залишайся загадкою, нехай я буду перехоплювати твої сигнали, направлені не мені, буду прозорою мембраною, що пропускає ті сигнали. Я буду мовчазною, але привітною, якщо раптом ти помітиш мене знову. Але не треба розмовляти, бо я неодмінно відповім тобі. Наш чорнильно-синій клубочок розкручуватиметься, ми сплітатимемо з його нитки чудернацькі вузлики, згодом склеїмо чудову картину радості й смутку з тих вузлів. Зараз в мене є надія, що та картина побачить світ, а по закінченню роботи ми жалкуватимемо, що вже все пройшли.
Розумієш, бувають втрати. Мені доводилося втрачати близьких, то великий біль, що свердлить безупинно. Не хочу набувати тебе, бо є можливість втрати. Тому ніколи не починай зі мною говорити, бо моя меланхолійна пристрасть зачарує тебе, тому що ти така людина, що вже зачарувала мене.
Коментарі
Triumfator65
124.07.12, 16:56
Неплохо написано, с чувством... Приблизительно такого я от тебя и ожидал. Однако, интересно: кто же удостоился такой чести? )))))
Annastezie
224.07.12, 16:57Відповідь на 1 від Triumfator65
самой интересно
я не знаю)
Triumfator65
324.07.12, 17:11Відповідь на 2 від Annastezie
По всей вероятности, тебе может не хватать внимания и остроты впечатлений, чувственности. Приблизительно так...
))
Мне, впрочем, аж представилось, как ты сейчас миленько "зашарілась"
Annastezie
424.07.12, 17:21Відповідь на 3 від Triumfator65
может не хватать, а может и хватать, ты никогда не знаешь
Triumfator65
524.07.12, 17:24Відповідь на 4 від Annastezie
Счастлив тот, кто умеет мгновенно определить, чего и сколько ему не хватает. Однако, в твоём случае я почему-то уверен. Впрочем, если твой дискомфорт способствует рождению подобных заметок, я готов его приветствовать.)
Пробіотик
624.07.12, 17:27
мудруєш? похвально
Annastezie
724.07.12, 17:39Відповідь на 5 від Triumfator65
прочтите комментарий Пробиотика, сразу же после вашего. Ах, как было бы хорошо, если б люди воспринимали меня, как сочинителя, а не страждущего. Я очень рада, что ты так внимателен ко мне, что тебя может радовать мой возможный дискомфорт по поводу недостатка внимания, но спешу тебя разочаровать - я очень удовлетворенная личность, эта заметка написана действительно человеку, который навряд ли читает мой блог, но мне он интересен, но не более. мой муж был кучу раз влюблен, он писал стихотворение о предмете влюбленности, и это чувство сразу пропадало, эта заметка - то же самое, но никакой влюбленности нет, всего лишь дружеский интерес с личности. моя детская писанина в блоге - мимолетные вздохи, проходящие, не вечные и нисколько не ценные, но ты все равно заходи иногда, очень приятно
Annastezie
824.07.12, 17:40Відповідь на 6 від Пробіотик
привет! радостно в этот раз получилось?)) ПС Мишке вес передала, он ответил - хорошо
Triumfator65
924.07.12, 17:46Відповідь на 7 від Annastezie
Почему тебя так задели мои безобидные, ничего не утверждающие наверняка, слова? Разве тебе не нравится смысл моего первого комента или не можешь уловить смысл пятого? Наверное, дейстивтельно в данную минуту ты слаба, почему-то не можешь сосредоточиться, что-то тебе мешает. Извини, если задел. Уж кого-кого, а тебя не хотел. Ничего, прочтёшь ещё раз в другое время. Выздоравливай!
Пробіотик
1024.07.12, 17:50Відповідь на 8 від Annastezie
чуєш...того
ти не пишеш радісно. твій стиль десь у декадансі трішечки... воно глибоко, але ця глибина приємно холодна...я не хочу тебе критикувати, у тебе свій, особливий стиль. знаєш, про який твій уривок я згадую постійно? про суїцидального хлопчика, майже дівчину та їх купання у калюжі. ото було тепле якесь.
щодо твого відчуження від написаного, мовляв, я не така, про що пишу. я цього не розумію. це ж не замітка в газету, та і в тій можна побачити суб'єктивізм автора. письменник пише про те, що відчуває...а як інакше?