Патріотизм починається з малого.

Моя стаття в районну газету з приводу надписів на мостику, пофарбованих активістами у кольори прапору.

Патріотизм починається з малого.  Українська символіка, фарби кольору національного прапору, українська мова, повага до символів  - це прояв національної самосвідомості, порив єднання, порив душі. І коли національну символіку паплюжать – нібито в душу плюють.
Активісти ГО «Громадський контроль в Чернігівському районі»  обурені розфарбуванням містка злочинними сепаратистськими закликами: "Россия победит (Росия було написано, з однією "с"), "Україна здохла", "Смерть бедкрам и фашистам"
Соромно, що в районі є такі люди, які не поважають свою країну, не поважають земляків. Мені вас жаль – у вас немає батьківщина, бо як ви написали, для вас – Україна здохла, а  Россія вас також не чекає, бо ніхто не любить зрадників. Якщо тут так погано живеться, чому не поїхати шукати  щастя кудись? Навіщо обурювати земляків подібними виловлюваннями.  Одна жінка сказала – це молодь бавиться, не чіпайте їх, не варто розводити демагогію, можна їх зрозуміти..
Чи не знаєте, що війна в  Слов’янську, Донецьку починалась з таких от висловлювань і з того, що почали закликати Росію рятувати їх від фашистів? Почалось також з недалекоглядної та підступної  Нелі  Штепи – мера Слов’янська, яка, коли бандити захоплювали РДА,  кричала – це наші, це земляки, не чіпайте їх, їх треба зрозуміти….
Ви , живучи В Україні, дивитесь російські канали і вірите ним. А чи розповідають російські канали про біль тих біженці, яких зараз прийняла Запорізька область, а їх майже 3000? Про те, що вони зараз каються у своїй поведінці?  Деякі і досі не розуміють, що сталось, вони ходили на референдум, щоб жити заможінше. Ніхто не замислився, що це зрада. А деякі вже зрозуміли, і кажуть, що тепер їм буде наука.

Чи замислювались ви, чому там, де править так названа «київська хунта» - мир і спокій, а в Донбасі, де захисники – там бандитизм, кров, мародерство?
Чому в Запоріжжі, де громада вийшла за єдність України, де багато Української символіки, а ще  в Дніпропетровську, Миколаєві – немає розправ з російськомовним населенням, а Донбасі за українську мову і прапор можуть вбити? Чому там, де Росія захищає своїх співвітчизників – горе і смерть, в  так названих днр і лнр – крадуть людей, а там, де «бендери і фашисти» – у Львові, на західний Україні – там процвітання?
Замисліться над цім.
Коли до нас приїздив директор департаменту культури Влад Мороко то здивувався, що мало прапорів на будівлях. І гуляйпрольці дивувались, бо кажуть, у них на кожному будинку буває і по 2 прапори.
Від імені Громадського контролю  пропоную як можна більше української символіка. Хто не знає, де взяти – звертайтесь.  Також від імені громадського контролю та громади району пропоную міліції відзвітувати, як про двигається розслідування з пропажею прапорів після 9 травня і  спаплюженням прапору над редакцією.