Коли ж ти вирвешся з рабів?

Їх розстріляли і роздерли,
Найкращих з гурту бунтарів, 
Вони від рук царів померли,
А ми призначили царів.

Вони лягли у чорні труни,
Зриваючи з сердець ланцюг,
А ми приперли на трибуни
Перефарбованих злодюг.

Вони злетіли в небокраї,
Щоб нам тримати неба вись,
А ми уже й не пам’ятаєм
Про що на їх смертях клялись.

Вони убиті і роздерті
Тепер лиш дивляться з небес,
Їх убивають і по смерті,
А ми все ждем і ждем чудес.

О, Боже правий, дивний люде,
Коли ж ти вирвешся з рабів?
Допоки нами правлять юди –
Допоки й буде нам гробів!

Василь Ковтун. 10.10.2017р.