До питання вакцинації

Спільні ознаки грипу і covid_19

1/ Хвороба викликана вірусом
2/ Велика кількість штамів та схильність вірусу до мутацій
3/ Тактики лікування усіх форм хвороби у загальних рисах однакові.
4/ Іноді протікає тяжко навіть у здорових до того людей
4.1/ Тривала гіпертермія, ломота, слабкість, головний біль і біль у горлі
4.2/ Гостра вірусна пневмонія, зниження сатурації крові, часто запускається цитокінний (імунний) шторм
4.3/ На тлі хвороби часто приєднується вторинна бактеріальна інфекція на будь-якому рівні дихальної системи та загострюються супутні хвороби
4.4/ Фактором ризику можуть стати супутні хвороби (дихальні /астма, хронічне обструктивне захворювання, саркоїдоз/; серцево-судинної системи /гіпертонія, атеросклероз, тромбофлебіт/; ендокринної системи /цукровий діабет, тиреоїдит/)
5/ Стає причиною смерті частіше, ніж хотілося б.

Відмінні ознаки грипу і covid_19

1/ Грип це не ковід
2/ Походження
2.1/ Вірус грипу A/H1N1 був виведений у таємних німецьких лабораторіях і поширений німецькими підводними човнами по узбережжях США, Франції та інших країн ворожої щодо німців коаліції під час 1 св. війни;
2.2/ Вірус covid_19 на ім'я SARS CoV 2, був виведений у китайських таємних лабораторіях для бойового застосування та підвищення мобільності перенесення СНІДу безконтактним повітряним шляхом (додатково до статевого та парентерального способів)
3/ Контингент хворих
3.1/  Щойно після бойового застосування грип косив переважно пацієнтів молодого та середнього активного віку і майже не чіпав старих
3.2/  Щойно після бойового застосування covid_19 косить переважно пацієнтів літнього та древнього віку або обтяжених супутніми хворобами, майже не чіпаючи дітей
4/ Смертність
4.1/ Від першого повідомлення в іспанських газетах про невідому досі епідемію у 1918 р. і до грудня 1920 року, коли стали відзначатися ознаки стухання епідемії, іспанкою перехворіло 500 млн людей (бл. 25 % населення планети), а померло за різними оцінками від 17 до 100 млн осіб (0,8 - 5 % від населення глобусу або 3,4 - 20 % від числа захворілих).
4.2/ Від перших повідомлень www://джерел  про невідому досі епідемію на межі літа і осені 2019 р. і до цього дня на covid_19 перехворіло 244444105 осіб (3,1 % від населення планети), а померло 4964101 особа (0,063 % всього людства або 2,2 % від числа захворілих)
5/ Застосування вакцинації з метою подолання хвороби
5.1/  Спроб розробки вакцин від іспанського грипу та кампанії добровільного профілактичного вакцинування для убезпечення від цієї страшної недуги зафіксовано не було. Наразі ж навіть в Україні вибір брендів та виробників вакцин проти грипу цілком задовольняє найвибагливішого споживача абсолютно на всі штами грипу, циркулювання яких прогнозується цієї зими. Характер вакцинації добровільний.
5.2/  Менш ніж за рік розроблено з десяток чи більше вакцин проти covid_19 ще більше пів сотні - вакцин-кандидатів у стадії розробки та випробування. Вакцинація проти covid_19, що розпочалася у грудні 2020 р. як добровільна, наразі набула характеру, коли організовано (і планується ввести ще) низку обмежень невакцинованого індивіда до життєвих засобів. При цьому скрізь наголошується, що вакцинація все ж... добровільнаhypnosis

           Що ж, мабуть на наступному етапі варто чекати перегляду примусовості добровільності вступу селян у колгоспи у 20-30 роках минулого століття в СРСР.
           Хм.. яке б  питання поставити на завершення? О (не буду мудрувати)!!! Враховуючи, що добровільно щепитися від ковіду незабаром запланують всі, хто не зробив цього раніше, то

чи плануєте Ви найближчим часом вакцинуватися проти грипу?

6%, 1 голос

6%, 1 голос

0%, 0 голосів

12%, 2 голоси

6%, 1 голос

53%, 9 голосів

18%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Євангеліє від тані адамс...



         Навіть не знаю, що роблять з мозком людей у ленінсько-рошенівській кузні кадрів, що їм чи не у кожному зустрічному незнайомцеві мариться своя людина. Але не зважаймо поки на ті внутрішні ноу-хау, партійну дисципліну та інші фішки цих деб... е... суворих лицарів перманентної виборчої кампанії.
         А ліпше зараз зосередимось на повідомленні справді життєво важливої тематики, актуальність якої вже зо три роки не вивітрюється з інтелектуальних горищ мешканців нашої планети. А саме, щодо питання про природу і походження вірусу SARS-CoV-2.
         Навіть почилій нині у бозі комуністичній партії радянського союзу здавна не вдавалося вивести на чисту воду монстрів китайського маоїзму-інтернаціоналізму із їхніми агресивно-завойовницькими планами так, як це зробила танюшка. І от тепер вона, як на долоні, вся ця диявольська підступність китайського біологічного оружія. Пам'ятаєте кадри з військових навчань китайської армії: як летить велика ракета, раптом відкривається в ній потайний лючок і звідти вириваються прямо зграї маленьких ракет, і всі вони летять аби позбавити багато щасливих організмів від їх невинних життів? То от то й була репетиція застосування їхнього бойового віруса!
           Виявляється, і вірус є аналогічною багатокомпонентною структурою: під час вільного паріння у чиїйсь зоні дихання від материнського тіла відлітають множинні уламки "альфа", "бета", "гама", "дельта".... "мю"...."омега". І позначення грецькими буквами то є не що інше, як підступний китайський виверт для відводу очей. А врахуйте тепер, що тільки широковживаних китайських ієрогліфів є кілька тисяч. Ось що і змушує людський організм впадати у цілковитий розгублений ступор перед багатоликим хитрооким незримим ворогом.
           Але дозвольте мені, у моєму цілковито розпластаному по підлозі екстазі, зазначити : це ж який треба мати дивовижний зір, щоб серед тисяч складових "кірпічіків" короновіруса розгледіти цілком специфічний елементик, який пояснює абсолютно ВСЕ. Всякі там центри, медичні академії усього світу - все пішло по вітру! А відкриття нового, повітряно-безкрапельного способу передачі елементів СНІДУ то є видатний історичний дар вселюдському знанню з боку цієї тендітної дівчинки. А коли врахувати, що жоден із землян не бачив на таньчиному організмі того місця, де зазвичай є в людини очі, і припускаючи цілком звичайні анатомічні функції для її третього ока (яке неодмінно має десь бути) то всі епохальні наукові відкриття ми маємо, певно, приписати неймовірно гострому духовному зору цього незвичного дівчатка...
            Щоправда наступним віршем свого Євангелія таня адамс свідчить, що військово-біологічні успіхи китайського ісчадія ада поки що досить скромні і не перевершують вбивчої сили щеплень, розроблених для протистояння цьому китайському паскудству. Та це не має вводити нас в оману, тож...
            Ця лаконічна Блага Звістка від прозріння Святої безликої діви без сумніву стала наріжним каменем нової всесвітньої всерятівної пост-ковідної релігії, що народжується просто на наших очах.

Побічні ефекти автобізнесу Ілона Маска

               Федеральний суд Сан-Франциско постановив, що компанія Tesla повинна виплатити колишньому працівнику Оуену Діасу близько 137 мільйонів доларів після того, як він пережив расистські образи на робочому місці. Такий великий штраф компанія виплатить уперше. Як заявили його адвокати, суд присяжних присудив більше, ніж просили адвокати. В результаті Tesla має виплатити 130 мільйонів доларів штрафу та 6,9 мільйона доларів за моральну шкоду, передає CNBC.

               Проаналізував деякі статистичні дані. Цю суму вже можна співставляти із державними бюджетами деяких країн. Так, річний дохід Гвінеї-Біссау становив 142.5 млн. дол. (2014). А річні доходи держбюджетів різних розсипів островів у Тихому океані, таких як Кірібаті, Тувалу, Фолклендські чи Острови Кука, становлять 20-70 млн. дол. Тож нині нова держава може народитися, наче зірка у результаті спалаху наднової lol
               
              Гадаю, що попри особливості "підсмаженого" викладу новини у першому реченні, потерпілому перепаде всього лиш 6,9 млн $. А штраф піде державі. Але і при тому цей Оуен Діас певно до решти днів своїх буде вдячний Аллаху за расові забобони людства і видатні досягнення демократичної юстиції. Ну, а я заодно поцікавився, які ж найменші можуть бути державні бюджети.


Характеристика дня

Лиш в одній країні світу ua_flag chih  починаючи з цього дня, все листя жовтіє, маючи на те повне право.



В університеті на практичних заняттях з юридичної практики професор питає студента:
- Якщо ви хочете почастувати іншу людину апельсином, як ви це зробите?
- Я скажу: "Будь ласка, пригощайтеся апель...", - відповів студент.
- Це що за маячня? - суворо перебив професор. - Мисліть як юрист!!!
- Добре, - відповів студент. - Тоді скажу: " Сьогодні, 1-го жовтня, я, Прізвище1 І. П., перебуваючи у добрій пам'яті та здоровому глузді, передаю вам, Прізвище2 І. П., всі належні мені права, вимоги, переваги, відповідальність та інші інтереси на власність, іменовану "апельсин", включно з шкуркою, м'якіттю, соком і насіннячком повністю або частково, із рівним правом його очищувати, вичавлювати, розрізати, заморожувати, відкушувати, ковтати та іншим чином його вживати, використовуючи для цього столові засоби будь-якого роду, що існують у цей час чи будуть винайдені пізніше, або без використання згаданих засобів, а також передавати вище згадану власність та перелічені права на неї третім особам зі шкуркою, м'якоттю, соком і насіннячком або без них, або у будь-яких поєднаннях згаданих складових частин об'єкту власності, або відмовитися від такої передачи...



... і цьому останньому трудовому будню можна тимчасово лишити на зберігання невимовні складнощі всіх професій, що п'ять днів поспіль муляли клепку носіїв тих професій, зіскочити з цього бісового конвеєра та й трохи побути лаконічнішим, але повнішим.

Як немає печер, треба штучна "печера",

або чому люди почали будувати собі житла.

(С) Каталіна Маркуш

Український історик описав найдавніше в степовій зоні Східної Європи наземне житло з верхнього палеоліту, вік якого оцінюють приблизно в 30 тисяч років. Рештки знайденої неподалік Запоріжжя древньої будівлі вказують, що вона мала округлу форму, розділялася на спальну й робочу зони, та могла слугувати осінньо-зимовим прихистком для групи мисливців на місцевих коней. Результатами свого дослідження автор поділився у журналі L’Anthropology.

Знахідки на місці древнього житла: 1 – фрагмент зуба людини, 2–4 – фрагменти суглобних і трубчастих кісток із гравіюванням, 5 – бурштинова підвіска, 6 – фрагмент вушка голки або намистини, 7 – фрагмент голки, 8-10 – підвіски з перфорованих зубів дрібних хижаків. Інститут археології НАН України
Знахідки на місці древнього житла: 1 – фрагмент зуба людини, 2–4 – фрагменти суглобних і трубчастих кісток із гравіюванням, 5 – бурштинова підвіска, 6 – фрагмент вушка голки або намистини, 7 – фрагмент голки, 8-10 – підвіски з перфорованих зубів дрібних хижаків. Інститут археології НАН України


Чому це цікаво?

              Типовим є уявлення, що десятки тисяч років тому люди ще не вміли будувати собі оселі, тому часто жили в печерах. Однак це лише частково правдиво, оскільки вже в період середнього палеоліту, який тривав приблизно від 300 до 30 тисяч років тому, древні люди стали будувати собі житло. Свідчення цьому археологи знаходили в різних місцях Європи, зокрема на неандертальських стоянках у східній її частині. Однак більшого поширення практика набула в період верхнього палеоліту, що тривав приблизно 35-11 тисяч років тому. Рештки жител із кісток мамонтів та деревини, усередині яких розташовувалося багаття, знаходили й на території України. Вік більшості східноєвропейських будівель з верхнього палеоліту датується орієнтовно 12-17 тисячами років, але зараз науковець Вадим Степанчук (Vadim N.Stepanchuk) з Інституту археології Національної академії наук України описав залишки оселі, які наразі є найстарішими у степовій зоні Східної Європи.

Де знайшли древній будинок?

               Знахідку розкопали на глибині майже тринадцяти метрів на стоянці Міра, що розташована приблизно за 15 кілометрів від Запоріжжя. На те, що колись це було житло, вказує низка знайдених артефактів, як-от ями, попіл, рештки багать, кістки та прикраси із бурштину. Радіовуглецевий аналіз показав, що археологічний шар, де знайшли рештки житла, має вік приблизно 31-28 тисяч років. Це могла бути тимчасова осінньо-зимова оселя мисливців на гаремний табун коней Equus latipes.

                Як показали попередні дослідження, тоді група людей прийшла до сучасного місця розкопок восени й пробула там до весни. Будівництво будинку, схоже, почалося із ритуального закопування в невелику яму кінських кісток. Це місце відтак позначили рогами гігантського оленя (Megaloceros giganteus).

Як виглядало саме житло?

               За результатами дослідження, будівля мала округлу форму з діаметром приблизно чотири метри, а загальною площею — 14,5 кв. метрів. На вигляд вказують ями навколо споруди, що залишилися після жердин та невеликих стовпів. Водночас центральна частина житла, скоріше за все, опиралася на масивніші стовпи з діаметром більшим за 8 см. Автори припускають, що матеріалом для будівництва могла бути деревина сосни, оскільки в межах цього шару її рештки є доволі поширеними, а її довгі гладкі стовбури забезпечують легкість фіксації в різних позиціях. Загалом, оселя могла бути схожою на ярангу — сучасне переносне житло народів Північно-Східного Сибіру.

Ймовірна реконструкція древнього житла. Vadim N. Stepanchuk / L’Anthropology, 2021

Ймовірна реконструкція древнього житла. Vadim N. Stepanchuk / L’Anthropology, 2021

Будівля поділялася на дві зони: передню та задню. Передня із входом, що найімовірніше, був орієнтований на схід, була місцем, де відбувалася найбільш інтенсивна й різноманітна активність жителів. Тут було знайдено 19 500 крем'яних лусок та відщепів, що складає 35 відсотків від загального числа знайденого в археологічному шарі локації кременю. Також в межах саме цієї зони археологи знайшли майже всі прикраси із перфорованих зубів лисиць та фрагменти кісток з гравіюванням, понад 70 відсотків зубів хижих тварин та фрагмент людського зуба й прикрасу з бурштину.

Водночас задня, спрямована на захід зона відрізнилася бідністю на артефакти. Автор припускає, що ця частина оселі використовувалася як спальня. А ще він не виключає, що між двома «кімнатами» могла розташовуватися свого роду перегородка, яка відмежовувала спальну зону від робочої.

Цікаво, що науковці не знайшли ознак типового використання вогню в центральній частині будівлі. Її обігрів радше відбувався за допомогою вугілля, що його заносили із вогнища зовні житла. Однак в будівлі виявили кілька димових багать, які могли призначатися для відлякування кровосисних комах.

Місту... 11 тисяч років.

            У Туреччині поблизу Гебеклі Тепе знайшли поселення, яке побудували на 6 тисяч років раніше за Стоунхендж. І звели його, можливо, ще до закінчення льодовикового періоду. Про це нещодавно повідомило серед інших і ВВС. Вік споруд, понад 11 тисяч років, робить їх найдавнішими монументальними спорудами людства, побудованими не для проживання /укриття, а з іншими, поки точно невідомими, цілями.


Реконструкція (макет) храмового комплексу

Що відомо про розкопки

           Дослідницькі роботи на вершині вапнякового плато поблизу Урфи тривають вже досить давно - 25 років. Але до цього часу не було чіткої ясності про значущість знайдених споруд.

Слід відзначити близькість розташування відкритих споруд до ареалу натуфійської культури (Ліван)

          Вчені знайшли там понад 20 круглих кам’яних огорож. Найбільша з них має 20 метрів у діаметрі, кам’яне коло з двома вирізаними стовпами заввишки 5,5 метра у центрі. Різьблені кам'яні стовпи важать 10-50 тон і, можливо, стилізовані під людські фігури. Хоча частіше їх визначають просто як Т-подібні колони.


Загальний вигляд місця розкопок

          Такі колони були технічним викликом того часу, оскільки комплекс з’явився ще до неолітичної революції. Походження у даному регіоні землеробства та скотарства слід, імовірно, віднести до епохи після 9 тис. років до н. е. У той же час побудова такої грандіозної споруди вимагала зусиль великої кількості людей і певної соціальної організації. Згідно із сучасним знанням це вважається нехарактерним для мезоліта. За приблизними оцінками, для виготовлення та доставки колон від каменоломні до будівлі, між якими до 500 м, за відсутності тяглових тварин були потрібні узгоджені зусилля не менше ніж 500 чоловік. Припускають навіть, що на таких роботах використовували рабську працю, що, знову ж таки, нехарактерно для спільнот мисливців і збирачів. Такі роботи вимагали планування і наявності соціальної ієрархії, у якій багато людей були підпорядковані одному релігійному чи військовому лідеру. У такому разі, саме існування храмового комплексу в таку далеку історичну епоху свідчить про соціальне розшарування на дуже ранньому етапі розвитку неолітичної культури.


Різьблення по каменю

            Колони храмів прикрашені вирізьбленими по каменю барельєфами у вигляді тварин і абстрактних піктограм. Вони не можуть бути писемністю, але відображають загальновживані сакральні символи своєї культури, відомі і для інших неолітичних культур. Серед відомих зображень - леви, бики, кабани, лисиці, газелі, змії й інші рептилії, комахи, павукоподібні, птахи, найчастіше грифи і водоплавні. Зображення грифів пов’язують з особливістю місцевого культу; є гіпотези, що мертвих не ховали, а залишали на поживу грифам (пізніше це було прийнято у зороастрійців), а їхні голови відокремлювали від тулуба і зберігали у якості предмету культу предків (як у попередній натуфійській культурі).



           Крім того, у храмі встановлювали скульптури кабанів і лисиць.



           Також у зоні проведення робіт знайшли десятки тисяч кісток диких тварин. Правда, доказів щодо одомашненого зерна чи інших рослин - поки ні. Кам’яні знаряддя, датовані радіовуглецевим методом, з'явилися  в епоху до неоліту. Таке відкриття повністю перевертає уявлення про діяльність тогочасної людини.
          На початку VIII тисячоліття до н. е. храмовий комплекс Гебеклі-Тепе втратив колишнє значення. Але він не був просто покинутий і забутий, щоб поступово руйнуватися у результаті природного вивітрювання. Він був навмисно засипаний під 300...500 кубометрами землі. Ким і чому це було зроблено, невідомо.
         Всі висновки щодо храмового комплексу Гебеклі-Тепе поки носять попередній характер, оскільки розкопки ведуться лише на 5 % його території. Археологи прогнозують, що дослідження триватимуть ще близько 50 років.

Цього дня, 28 серпня...

         Коли було звільнено селян з кріпацтва? На це банальне питання немає єдиної відповіді.
         Селянин Галичини відповів би, що 1848 року. Досі на дорогах там стоять "хрести свободи", встановлені на згадку про скасування панщини.
         Селянин-східняк звісно назвав би 1861 рік.
         А от радянський колгоспник сказав би вам, що лиш 28 серпня 1974 року рідна влада робітників і селян дозволила йому вкласти у широку штанину краснокожую паспортину, яка давала йому право безкарно накивати п'ятами з колгоспно-соціалістичного раю. А до того колгоспники були позбавлені паспортів, а без них -- не могли залишати місце свого мешкання. Згідно з п.11 постанови про паспорти, це тягло штраф до 100 рублів і вигнання міліцією. Повторне порушення ставило колгоспника на стезю кримінальної відповідальності із подальшим щастям дворічного пізнання відмінностей дихання у колгоспі і на "зоні", -- цих двох сортів гівна модусів прояву найсправедливішого у світі суспільного ладу в унікальній країні "хдє так вольна дьішит чілавєк"ura
        Паспорт громадянина колгоспнику міг діставатися лише "правдами і неправдами". Переважно, за сценаріями призову в армію або вербування на великі "стройкі" соціалізму. Ну, і з використанням різних, відверто корупційних інструментів:



З газети "Колхозный клич" № 53, 14.05.1952, що виходила в Чаплигінському р-ні Липецької області.

Про спадок невідомого печерного Прометея


Поширення культурного знання розпочалося щонайменше 400 000 років тому

            Нідерландські дослідники запропонували гіпотезу, згідно з якою популяції древніх людей могли навчатися одне від одного ще до поширення сучасної людини, що спростовує ідею про культурну трансмісію як особливу рису Homo sapiens. Доводом на користь цього вони називають стрімке поширення використання вогню приблизно 400 тисяч років тому у різних віддалених одне від одного угрупуваннях людей, яке можна пояснити тісною взаємодією та перейняттям знань через складні соціальні мережі у давніх Homo. Своїми думками вчені поділилися в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Що вивчали науковці?

              Набуття контролю над вогнем приблизно 400-350 тисяч років тому вважають одним із найважливіших процесів, які сталися за час еволюції людства. Вогонь забезпечив древніх людей до того недоступними вигодами, як-от додатковим захистом від хижаків, можливістю споживання нової їжі, нові способи оброблення матеріалів, подовженням світлового дня та іншими. Проте розведення й підтримання вогнища вимагало пошуку палива та доставлення його до визначеного місця, для чого люди могли кооперуватися в групи. Це могло дати їм додатковий поштовх до соціальної взаємодії та культурного розвитку. Культурна трансмісія, яка полягає у передачі знань, ідей, вірувань та поведінкових ознак між групами та популяціями, є невід'ємною складовою соціального життя сучасних людей.

              Деякі вчені вбачають у цьому причину еволюційної успішності виду Homo sapiens і вважають, що поширення культурних знань почалося приблизно 70 тис. років тому, коли сучасні люди почали ширитися світом. Однак поки що невідомо, чи не з'явилася ця риса ще раніше в інших людей. Вивченням цього питання і зайнялися науковці Лейденського університету та Технічного університету Ейндговена.

Яке дослідження вони провели.

              Вчені провели огляд археологічних даних про використання вогню серед наявної наукової літератури за останні десятиліття. Вони переглядали інформацію, що стосується розкопок у різних локаціях по всьому світі: Європі, Ізраїлі, Азії, північній Африці. Особливу увагу вони звертали на відмінності в кількості свідчень, що датуються до та після відмітки 400 тис. років тому. Ними можна вважати залишки вугілля, обвуглені кістки, які могли залишитися після приготування їжі, або ж каміння та інші об'єкти зі слідами впливу високої температури.

              Докази використання вогню людьми, старші за 400 тис. років, виявилися дуже рідкісними. Однак велика кількість археологічних знахідок вказують на "вибухове" поширення використання вогню серед різних віддалених популяцій після цієї точки на часовій шкалі. Причому це відбувалося протягом відносно короткого періоду, приблизно в 50 тис. років.

Що це означає.

              Можливим поясненням дивного спостереження є те, що різні людські угрупування незалежно одне від одного зрозуміли, як розводити вогонь. Проте коротке часове вікно, під час якого навичка поширилася, вказує радше на те, що угрупування людей навчалися користуватися вогнем одне від одного. Ймовірно, люди різних популяцій та видів взаємодіяли достатньо тісно, щоб уможливити обмін ідеями та технологіями.

              Іншим прикладом ранньої передачі культурних знань автори називають поширення серед людських популяцій леваллуазької техніки оброблення каменю для отримання пласких кам'яних знарядь. Техніка швидко стала набувати популярності приблизно через 100 тис. років після освоєння вогню, і її використовували різні угрупування людей, зокрема поміж ранніх неандертальців та Hоmo sapiens, навіть у віддалених локаціях, як-от у Європі, західній Азії та Африці. Вона забезпечувала кращий контроль над формою кінцевого виробу, тому мала велике значення в культурній еволюції древніх людей. Водночас такий спосіб оброблення каменю помітно складніший за попередні варіанти, тому вчені припускають, що освоїти її можна було лише протягом тривалої та близької взаємодії з носієм знань через активні його інструкції.

              Таким чином, науковці допускають думку про те, що не 70, а вже 400 тис. років тому різні людські популяції могли демонструвати достатню толерантність одне до одного для тісної взаємодії. На їхню думку, використання вогню є найдавнішим свідченням про поширення культурного знання. Це означає, що складні соціальні мережі, передача технологій та поведінки, які ми звикли вважати винятковою рисою Hоmo sapiens, могли існувати ще до появи сучасної людини.

              Водночас автори не виключають, що їхній висновок може бути передчасним, і сподіваються, що їхня робота спонукатиме інших вчених також досліджувати це питання.

В той час, як гуси рятували Рим від кельтського вторгнення,

один "датчанин" упорався зі своєю останньою у житті трапезою...


           Данські науковці реконструювали останню їжу Людини з Толлунда, яка жила приблизно 2400 років тому: незадовго до смерті чоловік міг їсти кашу з ячменю, насіння льону та інших диких рослин із невеликою кількістю риби. На це вказує дослідження скам'янілостей та молекулярних слідів у вмісті кишківника болотяної людини. Відповідна стаття про це доступна в журналі Antiquity.

Що за болотяна людина?

          Кисле середовище торф'яних боліт сприяє доброму збереженню органічних решток. Через це при добуванні з них торфу неодноразово випадково знаходили природно муміфіковані тіла людей. У деяких випадках вони настільки добре збережені, що в них майже цілими наявні шкіра, волосся, нігті, а іноді й внутрішні органи, як-от кишківник. Такі останки, що їх називають болотяними людьми, або болотяними тілами, дають унікальну можливість дізнатися нові деталі про побут древніх людей, включно з їхнім одягом, дієтою, здоров'ям та навіть ритуалами.

            У період залізної доби життя тисяч людей закінчувалося в болотах північно-західної Європи. Як показує вивчення тіл, деякі з них опинялися у в'язкій пастці випадково, однак інших закидували до боліт навмисно. Оскільки у той час болота використовувалися і для ритуальних заховань, то певна частина болотяних людей могли бути жертвами ритуальних дій. Дослідники з Музею Сількеборга припускають, що це ж могло статися із Людиною з Толлунда.

Хто така Людина з Толлунда?

              Людиною з Толлунда називають муміфіковані рештки чоловіка, які знайшли у болоті біля Сількеборга, Данія, ще в 50-х роках минулого століття.


              Дослідження тіла показало, що він жив у 405-380 роках до нашої ери, на початку ранньої данської залізної доби, а помер у віці 30-40 років. Ймовірно, він був повішеним, а через деякий час похований у болоті у позі людини, що спить. Людина з Толлунда відома за свою чудову збереженість: на голові чоловіка й тепер помітні дрібні зморшки та щетина, а в тілі залишилися відносно цілі внутрішні органи, зокрема легені, печінка та травна система.


У новій роботі вчені провели детальне вивчення вмісту травної системи болотяного чоловіка. Вони звернули увагу як на рештки рослин та паразитів, які вивчалися і десятиліття тому, так і на сліди білків та інших молекул, що раніше не ставали предметом досліджень через брак технологій.

Якою була остання їжа болотяної людини з Толлунда.

             Майже весь матеріал містився у товстому кишківнику чоловіка, зокрема рештки злаків, пилку та трохи тваринних залишків. Скоріше за все, останньою його їжею, за 12-24 години до смерті, була каша. Приблизно на 85 % вона складалася з зерен ячменю (Hordeum vulgare), на 5 відсотків — із насіння льону (Linum usitatissimum), а ще 9 відсотків припадали на насіння гірчака шорсткого (Persicaria lapathifolia). Ще приблизно один відсоток припадав на залишки приблизно 20 інших видів рослин. Науковці також знайшли у вмісті кишківника рештки тваринних білків, радше костистої риби, можливо, вугра. Калорійність такої страви оцінили приблизно в 5380 кДж, що становить десь половину добової потреби чоловіка, тому не можна сказати, що він голодував.

            Окрім залишків їжі, у кишківнику болотяної людини були присутні білки та яйця різних паразитів — волосоголовця (Trichuris), ціп'яка (Taenia) та аскариди (Ascaris). Їх чоловік міг підхопити, поїдаючи недостатньо термічно оброблене м'ясо та випиваючи забруднену воду незадовго до смерті.

             Вчені підсумовують, що загалом остання страва людини із Толлунда досить типова. Однак увагу привертає відносно велика частка в ній диких насінин, яких також знаходили у деяких інших болотяних тілах. Це наводить на думку, що подібна добавка могла застосовуватися лише в окремих випадках, можливо, при жертвоприношеннях. Утім, не виключено, що насінини додавалися з метою збагачення поживності або покращення смаку страви.

Неевклідові паралелі - два.

Крила, ріг і голова...

             Не менше ніж пегас, популярні у сучасних культурах такі постаті стародавньо-міфічного виродко-звіринця, як одноріг -- теж коник але з гострим довгим шипом на лобі







а також грифон -- потворка із головою і передом, схожим на дикого птаха або дракона, і задом від лева.





              Відмінність від крилатого жеребчика цих двох монстрів полягає в тому, що вони не вважаються чистим плодом еллінського культурного натхнення, бо прихильність до аналогічних істот (хай і не зовсім подібних) спостерігають у культурних традиціях Вавилону, Єгипту, Ассирії і навіть Індії. Більше того, деякі греки вустами пером своїх письменників Арістея, Есхіла і Геродота навіть визнали за грифоном -- та невже!!! -- СКІФСЬКЕ походження shock Ніби саме ці звірі стережуть входи до гірських копалень, де скіфи добувають своє золото (агов, чекайте, так золото же ж грецьке shock ). До речі, про які саме гори у серці Азії йшлося, точно невідомо, тож на роль згаданих гір нині "приміряють" все від Кавказу до Уралу і навіть Алтай shock Є ще Памір і Тібет, але популярність цих гірських систем у геологічній свідомості освічених греків була чомусь вкрай низькою, якщо не нульовою.
              Враховуючи таку видатну роль цих кицько-птахів у скіфському житті, не дивно, що вони неодноразово були зафіксовані скіфами у жовтому металі, що за пропозицією Дмітрія Мєндєлєєва на письмі виглядає як Au. З цих "картин" (як і з центральної нижньої "картини" на знаменитій пекторалі) видно, що історично у скіфських грифонів якось не складалися відносини із козлами, конями та іншими копитними, через що останні завжди бували жорстоко покусаними і пошматованими.







            Однорогів античні автори практично одностайно вважали реальними тваринами, з якими просто рідко кому вдається здибатися. Себто їх ніхто не бачив, але вони є, і реальніші навіть за цвіт папороті!  lol
            Така вперта впевненість стародавнього люду могла мати своїм джерелом якісь відголоски ще раніших усних переказів, що естафетою прийшли від їхніх печерних предків, які могли застати чи навіть полювати на цілком реальних Elasmotherium sibericum. То є підтверджений вид доісторичних носорогів, що жили в Азії і вимерли, як виявилося, досить пізно -- десь після 37000 року до н. е.



              Крім того, джерелом уявлень про однорогів могли бути і цілком реальні генетичні відхилення, одне з яких, зафіксоване недавно, відоме, як одноріг з Тоскани. Ось таке симпатичне оленятко.



               Як би там не було, але й цих двох тварюк грецька культура цілком могла запозичити собі з кам'яних послань давньої Хеттії -- країни, яку варвари-ахейці почали потроху захоплювати ще з кінця 13 ст. до н. е. По-перше, вже у попередньому нарисі можна було бачити разом з грифоном хеттського пегаса, що за сумісництвом був нібито і однорогом із крученим бичачим рогом.



Проте хеттам були чимось дорогі і звичайні, безкрилі однороги, цілий табун яких згодом перескочив у сучасну геральдику. Чи треба писати за ліком 1-ша ліворуч картинка? -- нижче всі три вони несуть у собі зразки, які теоретично могли бути успадковані пізнішими культурами.

  
           Чи не того крилатого лева привели із собою згадані Гомером малоазійські (в)енети та й посадили собі прямо у герб міста Венеції?




              А крилатих ангелів, гадаєте, придумали іудаїзм чи християнство? Іслам чи сам Бог задовго до створення світу? Хто б із смертних не спромігся на такий винахід вивих думки, у нього і для янголів, і для різного роду амурчиків, і для Дедалового Ікара, і богині Ніки -- для всієї відомої крилатої братії був готовий прототип, який на розсуд майбутнім дизайнерам і фантазерам представили на своїх кам'яних "картинах" хетти. Вони на другому місці, після Всевишнього звісно lol



               Все якось збігається до купи. Маю на увазі підпертий ангельськими кулачиськами місячно-солярний знак, що вже траплявся нам на гербі Монголії. Коли почилу у бозі Хеттію добряче забули, саме така конфігурація Сонця і півмісяця стала поширеним символом на прапорах і гербах регіонів і країн, що зазнали... індійського культурного впливу. Хоча відомі трактування цих символів через уявлення про "місячну" і "сонячну" династії арійського народу. З розвитком індуїзму та буддизму з'явилися додаткові значення наведеної символіки.

               А візьмімо просто сонечко! Тут навіть вогне- і сонцепоклонникам хеттам буде, мабуть, відмовлено у першості формування знаку солярного кола у вогняній "гриві". Мабуть все ж у цінності і неперевершеному значенні для власного життя нашого палкого світоча людство переконалося задовго до набуття умінь писати / читати чи щось там вишкрябувати на вапняку. Відзначу просто, що хетти тут не перші,


 
ну, а поки є ще порох у порохівницях, і ягоди в ягодицях запаси водню у нашої зірки, сучасні слов'яни (і не тільки) будуть далеко не останніми, хто попри численні ірраціональні нашарування береже і демонструє на своїх гербах і прапорах, відмічених печаткою Ярила, ясне усвідомлення практичної і непрактичної цінності нашого природного термоядерного реактора. Єдиний містично-релігійний культ, якому можна знайти розуміння і виправдання, навіть не приймаючи його. Єдиний, як я гадаю, адекватний культ, за який людству! ніколи! не! буде! соромно! Більшість інших культів, вигаданих людьми, не варті навіть найменшого протуберанця чи плямки "на поверхні" цієї розжареної газової кулі lol, яка навіть не підозрює, що вона -- НАША! lollol




Лик Сонця на стіні Кам'янець-Подільського замку

Ех-ех... Невідомо їм, звідки...          unsmile





              lol А вас непокоїть психічне здоров'я фантазерів хеттських потвор? От і я скажу те саме, шо вище, тільки стосовно нашої теми. Спитати б, звідки у сучасного просвітленого людства така пристрасть до різних ірраціональних дійств: тут і кельтський (нібито) геловін, тут і слов'янські (нібито) народні гуляння типу свята Маланки, всі ці переодяганки, лякачки до усрачки, весь цей театральний балаган в ім'я святої нечисті? Ортодоксальним християнством, між іншим, все це не сприймається за норму, і було, поки змога, жорстко гнаним, аж поки дехто гнучкомислячий не надумав це все адаптувати і очолити.



       boyanО соллє міо! Аби все було, як слід, до хеттського 8-променевого солярного символу, зара підберемо хеттську рогату потворку... Що ж, може і не точно така, але хай їй буде пробачено, адже тепер ми можемо заразом припустити, що і усмішка Джоконди теж має хеттське походження. Пожартував...


               Або ось ще, екстремальніший варіант.



             Майже впевнений, що у звіринцях давньої Хеттії, звідки колись придибало плем'я енетів (і нібито не рідний їм герой Еней), можна знайти чи не до всіх цих відповідні прототипи.
             Хоча звучали зауваження, що суспільство, поділене на зебілів і педіотів, є згубним середовищем для логіки, що не варто до нього із цим апелювати ітд ітп... Проте виборна статистика окрім 30 % + 16 % дає чималеньку "третю" групу, що дозволяє вважати надуманим згадане розділення, в яке я в принципі ніколи і не вірив. Тож на завершення випуску дозволю собі скористатися одним з арістотелевих інструментів. У формі запитання.
             Коли припустити, що кожен з розглянутих раніше символів має свій початок у Малоазійській Хеттії, яка  проіснувала від 1800-их до 1200 років до н. е. (і це тільки у формі сильної централізованої спадкової монархії), а згодом все це стадо пегасів, однорогів, грифонів, солярні кола, свастики і т.п. поширюється на великі простори не тільки Європи (тут ясно: греки, римляни -- потужні "ретранслятори" у культурній естафеті, а ще були енети, кельти, про яких ми знаємо менше), але й Азії, як раз до меж, що збігаються із скіфським культурним впливом, то питається, хто такі є скіфи? Хто в азійському регіоні був мобільнішим за скіфів? І найголовніше, а хто є хетти?
             Відповідь на останнє питання пошукаємо у наступному випуску, причому винятково на старо- і новохеттських кам'яних різьблених "посланнях".