Ми Жукова любимо тільки за те, що...

                  ... що був він чудовим пророком

                 Таки "нарожали бабьі" тих, хто з місяць тому проголосував за перейменування у Харкові проспекта Петра Григоренка на честь радянського маршала Георгія Жукова.



              Що ж відомо про особисту роль та вплив Жукова на життя міста Харкова?
              А що зробив Жуков для України?



              Тут відомо більше. Польові військкомати, які здійснили призов 900000 осіб чоловічого населення "визволеної" території  України, що якось пережили, або підросли в умовах німецької окупації. Їх, погано навчених та озброєних, як витратний матеріал, винахідливо кидали на знищення ворожих укріплень. Проте від такого видовища скоріше від укріплень руйнувалася психіка німецьких кулеметників.




                Спогади  Юрія Коваленка, офіцера з особливих доручень командувача 1-им Українським фронтом генерала Ватутіна, а також слова, начебто приписані ним Жукову, давно оголошено фейком барона Мюнхгаузена. Але будь-які сумнівні слова або секретні документи можна реконструювати за практикою їхньої реалізації.
                На що завжди був щедрий Жуков - це на кулі у потилицю особового складу Червоної армії, що під переважаючим натиском ворога відступив, залишив позиції чи просто, на його думку, не відповідав займаній посаді.
                Ніхто поки не оголосив фейком факт біографії українського письменника і фронтовика Анатолія Дімарова, за спогадами якого: "Никаких медкомиссий не было. На фронт забирали калек и больных. Я уже в 20 лет был инвалидом, слепой и глухой от контузии - все равно взяли. И погнали нас на немецкие пулеметы, знаете, с чем? С половинками кирпичей! Мы не были обмундированы, вооружены. Нас гнали целый день по лютому морозу и пригнали в местечко, разрушенное до основания. Выдали половинки кирпичей, показали громадный водоём, скованный льдом, и сказали ждать сигнала - ракеты. А когда она взлетит - дружно высыпать на лёд и бежать на врага, который засел на противоположной стороне за крепким ограждением, и выбивать его оттуда… полукирпичинами! А он пусть думает, что это… гранаты…".
              
               Ніхто не оголосив фейком результати досліджень російських істориків, письменників, мемуари високопосадових радянських воєначальників ... Російський письменник Олександр Бушков у книзі «Россия, которой не было» пише: "Возможно, маршал Жуков по количеству пролитой им крови и шлейфу самолично вынесенных смертных приговоров за спиной в определенные годы превосходит даже Сталина. Это одна из страшнейших фигур русской истории".
               Ось як бачився Жуков із картинки, створеної  радянською пропагандою у світі: "Війну в Європі виграно і ООН не завдячує цим жодній людині більше, ніж Маршалу Жукову"; "Він був компетентним солдатом. Ніхто не зміг би провести кампанії, які він зміг, і не зміг би пояснити їх так ясно з точки зору власних переваг і слабкостей та ін. Крім того, він був добре тренований, чудовий військовий керівник" - Дуайт Ейзенхауер
               А ось як - людьми, що добре його знали:
              "Я добре знаю Жукова завдяки спільній тривалій службі, і маю сказати відверто, що тенденція до необмеженої влади й відчуття власної непогрішності у нього ніби в крові" - С. К. Тимошенко, Маршал Радянського Союзу;
              "Щодо Жукова я перш за все хочу сказати, що це людина виключно властолюбна й самозакохана, дуже любить славу, шану та догідництво перед ним і терпіти не може заперечень" - О. О. Новіков, Головний маршал авіації;
              "Жуков, цей узурпатор і грубіян, ставився до мене дуже погано, просто не по-людському. Він усіх топтав на своєму шляху, але мені діставалося найбільше. Я з товаришем Жуковим вже працював, і знаю його як облупленого. Це людина страшна й недалека. Вищої марки кар'єрист... Слід сказати, що жуковське оперативне мистецтво - це перевага в силах у 5-6 разів, інакше він не буде братися за справу, він не вміє воювати не кількістю, і на крові будує собі кар'єру" - А. І. Єрьоменко, Маршал Радянського Союзу
              "Від моменту приходу товариша Жукова на посаду міністра оборони в міністерстві оборони створилися нестерпні умови. У Жукова був метод - пригнічувати" - С. С. Бірюзов, Маршал Радянського Союзу.
              
               Відзначився також Жуков у численних актах військового мародерства на територіях "звільнених" країн Європи з особистим привласненням вилучених матеріальних цінностей у вагонних нормах. Був засуджений за це радянським партійним керівництвом у 48-му році із оголошенням "попередження" в якості вироку. А частину з пограбованих цінностей йому ще й подарували.
              Брав участь у придушенні повстань: селянського (Антонівського) повстання на Тамбовщині 1921 р. та  Угорського антирадянського повстання 1956 р.
              З особливим гуманізмом проводив наземне випробування ядерної бомби під час військових навчань в Оренбурзькій обл. над головами 45 тис. військовиків, які брали участь у тих навчаннях.

             А ось біолог,


мандрівник-дослідник полярних областей, фотограф, океанограф, метеоролог,


зразковий сім'янин



педагог, професор, ректор Університета Осло,



дипломат, громадський діяч, оголошений співвітчизниками "Норвежцем тисячоліття" національний герой Норвегії та водночас і громадянин Світу, лауреат Нобелівської премії миру 1922 р.,


Фрітьйоф Нансен (Fridtjof Wedel-Jarlsberg Nansen).

                На карті Арктики нараховується зо два десятки об'єктів, названих іменем Фрітьйофа Нансена.
                У кінці січня 1923 р. Нансен приїздив до Харкова, щоб погодити з урядом УРСР план боротьби з наслідками голодомору і надати допомогу республіці у важкий час. Він зустрічався з керівниками українського уряду Григорієм Петровським і Християном Раковським. Про свої наміри він заявив так: "По-перше, необхідно надати допомогу потерпілим від голоду, а також допомогти селянам відбудувати своє господарство, щоб вони спокійно зустріли майбутнє. Друге завдання — сприяти підвищенню культурного рівня країни, якій належить велике майбутнє. Необхідно допомогти студентам продовжувати навчання, вчителям — вести педагогічну практику. Пам'ятатимемо, що для цієї мети нам необхідна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов'язок навчити європейські країни взаємної довіри".
                Фонд Нансена становив 250 000 золотих карбованців. Значну частину його склали кошти від врученої у 1922 р. йому Нобелівської премії.
               До України переводилася велика кількість сільгосптехніки, дієтичних харчових продуктів. Місія Нансена також заснувала багато дитячих будинків, зокрема і в Харкові. Усі вони називалися однаково: «Дитячий будинок ім. Нансена». Також на гроші Фонду Нансена в Україні засновані два дослідних господарства.



               На знак пошани до пам'яті Нансена скульптор Олександр Табатчиков створив погруддя великого норвежця.
               І все?
               А як же ж так? Чим же дорогий харків'янам самозакоханий недалекий самодур сталінського зразку, талановитий імперський завойовник, що досконально опанував тактику гарматного м'яса, автор багатьох перемог та плагіатор авторства не меншої кількості перемог Червоної армії у 2-й Світовій війні, мародер Г. К. Жуков? Чому ж досі ніхто не заявив, що був би гордий проживати в Харкові на вулиці Нансена, радий би прогулятися площею чи парком Нансена?
              Якщо генерал Григоренко чимось не влаштовує таке космополітичне місто, як Харків, то проспект Нансена був би доречним і заслуженим вшануванням пам'яті гідної людини, причетної до історії міста.


З приводу "нас 25 %" ...

  • 23.04.19, 00:14
Будьте скромнішими і правдивішими. Гадаю, все ж коректніше буде говорити: нас 16 %.
Різницю - тих самих 9 % перебіжчиків до вас, які від безвиході чи інших мотивів черканули галку напроти ПОПа, як і їхніх кандидатів - колективного Путіна, ви ще до 31.03 поливали гівном по інтернетах.

Думки в антракті

          Враховуючи, що останній % найдовший, приймаємо ті цифри, що є на вечір 02.04.:
6,03+6,93+1,65
          Округлюючи до цілого за рахунок деяких кандидатів з нулями, виясняємо, що серед виборців є лише 15 % думаючих відповідальних громадян України, що бажають якихось змін. Традиційна меншість... Шкода, але ходити вам з іншими 85 %, мабуть, всі 40 років...
          Отож, за що володарі боролися, на те і напоролися.
Саме однотуровий Порошенко та вся його камарилья  -  свої прем'єри, міністри, прокурори, банкіри, демократична парламентська коаліція (вперше в історії у кількості конституційної більшості) - мали нарешті карт-бланш на реформи, заміну олігархічних правил гри на цивілізовані, як вони кажуть, "за європейськими нормами". Проте всі ці 5 років вони заміняли реальні справи самопіаром у жанрі театралізованих постановок, чим і перетворили політпроцес в Україні на огидну суміш цирку, вульгарного шоу та дешевої драми. А тепер вони скиглять, що на підготовану ними ж арену політичного цирку і за відточеними ними ж до ідеалу правилами прийняття рішень у тісних компаніях у закордонному закуліссі прийшли і посунули їх же досвідченіші шоумени та олігархічні режисери!
           Але не той абсурд, що у появі у 2 турі коміка - цей технічний кандидат для того і взяв участь у виборчій кампанії. Справжній ідіотизм -- у потраплянні в 2 тур пана Рашенка та наявності такої кількості його щирих прихильників. І це після п'яти років успішного головнокомандування парадами на Хрещатику, регулярних траншів МВФ, відсутності розслідувань, безкарності вбивць, корупціонерів та колаборантів, мародерства через Укроборонпром, торгівлі з північно-східним окупантом під гаслом "Геть від Москви", небаченої корупції та здирницьких схем+, успішної імітації в чому тільки можна. Вибір чиновників, чий добробут базується на корупції, всіляких прокурорів, міністрів з мільйонними зряплатами, керівників ботоферм, бізнесменів, яким непогано при будь-якій владі, зрозумілий. Але за що голосував ти,  учетверо збіднілий, очманілий від так званих реформ маленький пересічний українцю?
            Тож схаменіться, ПОПолюби, ваш траур насправді недоречний на тлі вашої найбільшої перемоги, яка тільки можлива в цих умовах.
            Ну, а тим українцям, котрим вибір вичерпався 31-го увечері, лишається запастися попкорном, та й далі спостерігати 2-гу дію вистави з пристрастями про те, як "насєлєніє Украиньі" буде уточнювати пропорції кольорів на своєму прапорі - пропорції між інфантильним безвідповідальним протестантизмом та рабським сліпим поклонінням. Хеехх... Той випадок, коли зовсім немає занепокоєння, що твій бюлетень можуть використати заради фальсифікацій з того або іншого боку...
           

Вдалого всім вибору та справдження найпотаємніших надій!

Думай.

          Хоча нижчезгадані персонажі гідні найбільшого ігнору. Але ж традиції у нас інші - маємо думати саме про верхівку "рейтингу", а, не дай бог, не про цих "непрохідних" чи технічних, як, приміром, десятки всілякого там насіро-смешко-купріє-балашовського та кошулинсько-богословського мотлоху у списку кандидатів. Як нешляхетно цідити те болото в режимі фільтру, фу!
Ну, що ж підемо в рамках усталених традицій. Про прохідних, еге ж.





Гарна і практична річ, з якою приємно мати справу, - людська сліпота. І додати до своїх багатомільйонних статків нещасні 2 га вподобаної землі, що належить Товариству сліпих України, і отримати верховну владу з благословіння сліпого, обдуреного переляканого лохторату, а потім помістивши свій бізнес у сліпі трасти, і далі казково збагачуватися: через цілком зрячі офшорні прокладки -- за рахунок ввірених в управління бюджетних ресурсів, а через тупо здирницькі схеми -- за рахунок геть усіх споживачів національного продукту.  Та навіть гори можна звернути при допомозі сліпоти! Омріяний рай сліпих! Одному задньопрохідному побути б в ньому ще років п'ять.
Ще одній, прохідній, - потрапити хоча б на п'ять lol



Коли підтримка сліпих забезпечена, то в останні передвиборчі дні можна звернутися ще й до думаючих lol  ......ну-ну...

Втім дуже поділяю і приєднуюся до цього чудового слогану: (с) ДУМАЙ

Якщо справедлива теза, що народ заслуговує на ту владу, яку обирає, то вся новітня історія, всі відомі чесноти і мудрість зрячих українців нарешті, здавалося б, мають цілком утримати їх від вибору серед олігархів та їхніх лакеїв.
Українці не заслуговують також на владу, обрану серед партійних хамелеонів та політичних корупціонерів, брехунів та маніпуляторів, між фаховим комедіантом та блазнями мимоволі, поміж слабкодухих потенційних зрадників та філії держдуми РФ у Верховній Раді (більш відомої як "оппоблок"), поміж пройдисвітів та рейдерів, поміж "темних конячок" та патологічних грошолюбів.

Українці! Вибір був і на попередніх виборах.
Вибір є і тепер. Але наразі, як і традиційно, до вибору українців не належать шматки лайна, поміщені на перші 2-5 сходинок проплачених рейтингів, до чого їх старанно навертають кухарі брудних політичних кухонь.

ДУМАЙ!


Думай!

Думай!




Думай!
Чи не забагато праці одній людині - керувати двома державами?








ДУМАЙ!
На чиєму боці будуть танки, а на чиєму боці їх буде недостача...



ДУУУУМАЙ
Чому що більш зростає десь яка стаття бюджету, то довшими стають черги фірм всяких свинарчуків до тендерного комітету?


ДУМАЙ!!!
Може статися, що тонка шоколадна оболонка хутко розтане, а далі - чи не доведеться довгенько розсмоктувати начинку русскаго міръа?..



ДУМАЙ.
Щось тут не так, щоб крім Порошенка і Путіна та й нікого не було! А?
А ще ординська ідеологія також передбачає вішання своїх гріхів на чужі шиї: Мазепа зрадник, Бандера - колабораціоніст.
Степан Хмара - агент кремля: якось так підозріло лягає у цей абсурдно-логічний ряд hypnosis









Коли вважаєш себе українцем, подумай, і не лий воду на чужі млини.
Не псуй свій голос!
Не псуй свою совість!
Не псуй своє майбутнє.


Таблетка для згадки

Що потрібно, щоб обратися президентом в 1 тур? "Допомога" орди війною, наполохане суспільство і трохи брехні.

Кінець 2014, Левко Лук'яненко про Петра Порошенка:

Я підтримував його за двох умов. Перше – він сказав, що коли стане президентом, він продасть свій бізнес. При чому, продасть – не передасть брату, куму, свату чи дружині, а продасть відкритим способом, продемонструвавши народу договір про продаж. Хай би ті гроші лежали в банку й потім знову їх можна було запустити в бізнес. В усякому разі, не було би важелю, який на нього впливає. Для мене це надзвичайно важлива річ. До того ж, я звертався до виборців, щоб вони його підтримали, щоб можна було обрати президента в один тур. Вибори в один тур були критично важливими. Якщо б цього не сталося, тоді б вибори затягнулися – це маса коштів і держава б думала про вибори, а не про війну із Росією. Сам я тривалий час підтримував Анатолія Гриценка. Коли зрозумів, що в нього немає шансів на перемогу, хоч я йому і симпатизую, я вирішив підтримати Порошенка. (ось так і працює ця зомбуюча "попередня соціологія" з титулами прохідних і непрохідних - моя вставка)

Я знаю, що є проблема справедливості в суспільстві, але вона можлива лише за умов законності. А законність можлива в тому випадку, коли розділені влада і бізнес. Коли ж бізнес і влада поєднані – це найбільше лихо, яке може бути в країні. Ми це мали і при Януковичі, і при Кучмі. 23 роки Україну не будували, а руйнували. Тому проблема відокремлення влади від бізнесу – це перша і найважливіша вимога та завдання після перемоги в революції. Зрощення бізнесу і влади веде до того, що бізнес купує суддів і вони виносять рішення, залежно від того, хто більше заплатив. Це – ліквідація третьої влади. Янукович поставив собі на службу судову систему, включаючи Конституційний Суд.

Нині я обурений тим, що президент пообіцяв, але не зробив. Якщо його завод є в Липецьку, в Росії, то виникає питання. З якої ласки йому дозволили вести нормальну економічну діяльність і що за цим стоїть? Адже спочатку діяльність заводу була призупинена, а потім – відновлена. Як це впливає на політику? Якщо президент не захоче виконувати цю обіцянку, хай він готується до нової революції. Він її спонукає.

...почитаємо згодом і твої виправдання з обуреннями.

ЗЕголовок так і не придумав...

Цікаво спостерігати, скільки ресурсів і уваги приділяється найрейтинговішому "кандидату" на президентську "булаву" з боку екзальтованих сектантів. Аж нарешті неймовірними розумовими зусиллями дійшли, що Зеленський-таки нуль і нижче. Але мочилово цього політичного "ЗЕро" чомусь відновилося з подвійною силою. Може, в цьому і бачить Зеленський роль своєї "виборчої кампанії": бути люстерком, в якому відбивається абсурдна сутність системи, випестуваної Петром Олексійовичем? Тоді тут і знаходиться пояснення фірмовим фейлам-ляпам-факапам цього... актора легкого жанру і відсутність серйозної дискусії...

Нижче копіпастом пропонується дуже промовистий витяг і теж про ЗЕ. Про те, як його місце бачиться олігархами у своїй системі координат.

Ще радикальніше проти чинного гаранта налаштований несподіваний "троїстий союз" Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна та… Ігоря Коломойського. Того самого Коломойського, який у 2014 році одразу після Революції Гідності розгорнув цілу інформаційну війну проти Льовочкіна.

Ігор Валерійович святкував свій 56-й день народження в Ізраїлі. Привітати колегу по олігархічному цеху прилетів і Льовочкін.

Як розповідають джерела УП в оточенні Коломойського, це був не просто візит ввічливості. Льовочкін прилітав промацати ґрунт і з'ясувати, який вплив насправді має Ігор Валерійович на лідера президентської гонки Володимира Зеленського та чи можна якось "взяти участь" у цьому проекті.

Деталі розмови двох олігархів невідомі, але по часу вона майже збіглась із тим, як у медіа Льовочкіна почали з'являтися позитивні згадки про Зеленського.

"Якщо чесно, то у Льовочкіна склалося враження, що Коломойський більше зрадів би, якби виграла Тимошенко. Це зрозумілий для всіх варіант. А що буде робити Зеленський, ніхто зараз не знає. Може, і він сам не знає",стисло переказують підсумки ізраїльського візиту співрозмовники УП в оточенні Льовочкіна.

Єдиний пункт, на якому Льовочкін, Фірташ і Коломойський точно сходяться – Порошенку не можна дати перемогти вдруге.


Ну, як? Адже олігархам можна ставити у вину що завгодно, але не дурість, недалекість чи наївність...

Чи не той випадок, коли "Не знає" звучить ніби як синонім до "Не цікаво"?

Повноваження, про яке знали не всі...


пс... З останнім днем зими всіх люто вітаюmoroz

ЗЕмітка

           Якою саме він бачить Україну за свого можливого президентства? Щодо цього не розповідає... Взагалі рідко дає інтерв'ю...
           Кампанію проводить здебільшого в мережі, у жартівливій формі... Фактично, взагалі не проводить - займається тим, чим займавсь багато років перед цим. На критику, тролінг не відповідає, ба навіть не реагує....
            Статки не приховує... Бізнес не приховує, продати не обіцяв, не збирається...

            Я тут бачу просто вихід шоу Квартал-95 на новий рівень і шалений піар своєї коханої особи, а не намір справді ставати президентом країни. Якщо ж згадати про тінь Коломойського, то цілком можна допускати їхню наперед визначену співпрацю, однією з цілей якої є відкусити добрячий шмат від рейтингу Порошенка.
            Згадується його традиційно напівжартівлива обіцянка, що він, як справжній чоловік, поступиться місцем жінці (здається, в інтерв'ю Гордону, не впевнений). Саме тому одним з цілком досяжних результатів його "виборчої кампанії"- і це головна ціль! - уявляється забезпечення можливості протягання у 2 тур кандидата № 3. Залежно, хто це буде, ухвалюється рішення: чи самоусуватися від подальшої боротьби, чи йти на 2 тур. Мабуть, за законом є така можливість "зіскочити" навіть у випадку кінцевого виграшу. Тобто, новообраний Президент просто заявляє, що відмовляєтся, замість нього президентом стає кандидат № 2 за кількістю голосів.
             Президентом же вимушено стати Зеленському заплановано лише у випадку, коли кандидатом № 2 виявиться Порошенко, що мало імовірно,  і тому всі майже впевнені, що обійдеться без екстріму, а-ля ЗЕ - ПреЗЕдент. Якщо ж останнє все ж трапиться, надія мабуть покладається на відставку за першої ж скрути будь-якого характеру. Або ж справді освоїти це ремесло президента - тут можна тільки гадати... Таким чином, Коломойський планує досягти своєї головної цілі - не допустити 2-ї каденції чинного Президента. В усіх випадках, коли Порошенко виявляється № 2, 3 чи більше, це (тепер це очевидно) досягається.
             Порохотяги вже особливо і не спростовують ЗЕрейтинг, що виріс, здобрений їхнім же гівном, яким вони почали щедро поливати його задовго до початку вибочої кампанії. Цей феномен Зеленського іноді трактують... помстою.


             Та 100 % права ця Оксанка у відчуванні колективного несвідомого! Не забуваймо, що чинний Президент України Петро Порошенко у 2014 р. був обраний на посаду у першому турі із благословенням від 54 % від згаданої "посередності" і "тупої молоді". Отож, звідки приріст ЗЕрейтингу, кому, за що і від кого згадана помста, ми можемо тільки здогадуватися. Ліміт з трьох спроб, мабуть, не буде вичерпано і наполовину. Перша з вищезгаданих цілей ЗЕкампанії, схоже, досягнута.
              Не скажу, що я в захваті від того, що спостерігаю. Не уявляю Квартал без ЗЕ. Але так само не уявляю Україну з таким преЗЕдентом.
              Проте ніц не лишається, як дивитися на теє далі...

Чи не варто дослухатися до думки,

традиційно ігнорованої як "п'ятою колоною", так  і  "п'ятим каналом"?

Степан Хмара
16 February at 22:34

" Хто не за Порошенка, той за Путіна"
Під таким центральним гаслом 29 січня відбувся великий збір різношерсної публіки звезеної порошенківською командою. Лунали сахарні промови, вихваляючи вождя в невідомих вже молодому поколінню совєтських традиціях. Недарма режисером видовища був колишній комсомольський номенклатурник, а нині головний політтехнолог "тріумфальних" перемог Порошенка, І. Гринів.
Малоросійська інтелігенція отримала інструкції для дії, аби забезпечувати перемогу єдиноправильному рятівникові України. Одночасно, теж таки в столиці, відбувся шабаш "пятої колони" Кремля під проводом намісника Путіна в Україні, друга Порошенка, недавнього його однопартійця Медведчука. Там Медведчук якраз озвучив відомий план кремля поетапної ліквідації Української держави через московську автономізацію Донбасу (викладену в мінських домовленостях: з особливим правом вето на важливі напрямки загальноукраїнської політики, і в той же час повністю непідвладну Києву).
У цієї зграї особливі плани на вибори до Верховної Ради восени. Небезпека появи Медведчука і його кліки в парламенті є, бо з вини злочинної бездіяльності Порошенка і підпорядкованих йому ГПУ і СБУ промосковська "п'ята колона" діє щораз більш нахабно і відкрито. Той же Медведчук давно вже повинен би відпочивати у в'язниці за свою антидержавну діяльність, тоді і його помічники, які не розбіглися, принаймні притихли б. Але Порошенко створив Медведчуку статус найбільшого сприяння. Медведчук мав би бути взятим під варту відразу після нахабного виступу на цьому зборищі. А що ж ми бачимо?
Через кілька днів після зборів, Ю. Луценко розіграв комедію про відкриття якогось там провадження. Звичайно Порошенко не дозволить притягнути Медведчука до відповідальності за антидержавну діяльність. Очевидно, що домовленість про гарантії для Медведчука, і ще багато про що є у Порошенка з Путіним. Недарма Порошенко для Кремля є найбільш бажаний в президентському кріслі на наступний термін. Москва зробила висновки з своїх помилок, коли підтримувала Януковича відкрито. Тепер вони діють хитро. Наприклад, організовують прес-конференцію Януковича, де найбільше намагаються покритикувати Порошенка.
Задум московських політтехнологів прозорий: якщо Янукович лає Порошенка, то наївні хохли подумають і вирішать, що треба зробити навпаки, тобто підтримати Порошенка (що і робить малоросійська інтелігенція, не кажучи вже про порохоботів).
Дуже правильні гасла про європейську інтеграцію, шлях України до членства в НАТО і ЄС, які записали навіть в конституції.
А що ж робиться насправді?

Повний текст

Цитата

" Нам вдалося за цей час створити одну з найуспішніших економік Європи!" Порошенко П. О.
25.01.2018 р. Давос.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
предыдущая
следующая