Біля серця мене тримай…

Тримай мене. Бо я закрию шторами вікна, закрию очі
руками, закрию душу на замок. Тримай мене… бо одного разу я піду.. тихо,
навшпиньки, піду з твого життя, а ти й навіть не помітиш. Може колись
щось нагадає тобі про мене і щось прокинеться у твоєму серці… але навряд
чи це станеться, ти просто мене забудеш, ніби я й ніколи не існувала…
мені залишилося так мало часу, так мало годин, так мало днів, так мало
життя… і так мало тебе…якби ж ти тільки знав… якби ж ти тільки чув..
якби ж ти зрозумів....тільки ти не дізнаєшся, не прочитаєш, не
зрозумієш… а я залишуся такою маленькою історією в твоєму житті..
всього-навсього… ти – єдина маленька ниточка, яка зв'язує мене з цим
життям. Тільки ниточка обірвалася.. А тепер тримай. Біля серця мене
тримай…