Оберемки п’янкої радості,гіркого болю, Комусь із нас даруєш і кидаєш почергово, Холодна осінь нам вкорочує маршрут, Нещадно витягає із любов’ї пут. І літня пристрасть не розпалить почуття, Тепер ми – фарс,ілюзія,слова, Кардіограм набір-це все наше минуле, Для них у вічності місця не буде. Емоційна відстань віддалила полюса, Духовність вижила б,вона свята,
Шукати вихід як останній хід, Зійти на станції,що після КІТ.
Коментарі
Гість: Ещё немножко
12.09.12, 01:20
нема духовності )
Placebo
22.09.12, 01:22Відповідь на 1 від Гість: Ещё немножко
у вірші?
Гість: Ещё немножко
32.09.12, 01:23Відповідь на 2 від Placebo
якшо в нас, то й у вірші
Placebo
42.09.12, 01:24Відповідь на 3 від Гість: Ещё немножко
значить,поганий вірш?
Гість: Ещё немножко
52.09.12, 01:26Відповідь на 4 від Placebo
не казав я цього
Placebo
62.09.12, 01:42Відповідь на 5 від Гість: Ещё немножко
важко зрозуміти,що там є,а чого нема
Гість: Ещё немножко
72.09.12, 08:50Відповідь на 6 від Placebo
бачу змінено вірш
Francisk02
82.09.12, 13:12
Кожен хід є пошуком виходу з певної ситуації...