Зашивали рани

Чорними нитками, зашивали рани
Зашивали волю у чужих руках
Стали ворогами у рідної мами
Що ж це стало з нами, може просто страх?

Страх не мати долі, страх страждання й болю
Страх, що вже ніколи не зустріть весну,
Страх що босі й голі будем вік в неволі
І колись я знаю що на вік засну

Білими нитками, зашивали рани
Та зламалась голка, як чиєсь життя
Не сказать словами, що ж то було з нами
Знай, назад не буде більше вороття