Про вічне

  • 05.01.12, 18:34
Кохання - це наркотик. Спочатку виникає ейфорія, легкість, відчуття повного розчинення. На наступний день тобі хочеться ще. Ти поки не встиг втягнутися, але, хоч відчуття тобі подобаються, ти впевнений, що зможеш в будь-який момент обійтися без нього. Ти думаєш про кохану людину дві хвилини і на три години забуваєш про нього. Але поступово ти звикаєш до неї і потрапляєш у повну від неї залежність. І тоді ти думаєш про неї три години і забуваєш на дві хвилини. Якщо її немає поруч, ти відчуваєш...

Читати далі...

Про ранок

  • 05.01.12, 18:24
Люди не цінують ранку. Через силу прокидаються під дзвін будильника, який розбиває їхній сон, як удар сокири, і відразу ж віддаються сумній суєті. Скажіть мені, яким може бути день, який почався таким насильницьким актом! Що повинно відбуватися з людьми, які кожен день за допомогою будильника отримують невеликий електричний шок! Вони день у день звикають до насильства і день у день відучуються від насолоди. Мілан Кундера

,,,

  • 01.01.12, 22:26
А серце б'ється швидшеШвидше, наче птах, Що хоче злетіть вище,Вище... в небеса. І вже нема спокою Ти є... тебе нема... Хочу я буть з тобою! Настала вже зима... Так довго я не можу Сказать тобі "люблю" І ось я знову й знову Тобі про це пишу, Пишу, не відсилаю І вже немає слів... Я так тебе кохаю! Будь-ласка, зрозумій!

Зміни - найцікавіше у житті

Я погоджуюсь із думкою, що зміни - це найцікавіше у житті. Адже якби ми не розвивались, не прогресували - не було б таким захоплюючим наше буття. Зміни не завжди бувають у кращу сторону, але у всьому потрібно шукати позитив. Розглянемо приклад героїні однойменного твору Е. Портер, Поліанни. У ранньому віці, втративши батьків, вона потрапила до дитячого будинку. Згодом, її під опіку взяла тітка. Життя Поліанни не було легким, але, попри все, вона кожне випробування долала з усмішкою ...

Читати далі...

Історія маленької дівчинки з дорослого світу

  • 25.03.11, 00:00
Вона маленька дівчинка. Що їй робити у цьому світі бруду і брехні? Як їй жити? Ставати дорослою? Ставати черствою, безсердечною? так? Вона не хоче. І всіма силами опирається такій долі. Вона сильна. Її важко зламати. Але реально. Вона звикла боротися. До кінця. До останньої краплі. Поту чи крові? А може до останньої виплаканої сльози? Вона думала, що виплакала всі сльози. Але ні. На щастя чи на жаль вони з'являються. Як і з'являються передчасні зморшки, сиве волосся. Вона бореться: крізь сльози,...

Читати далі...

Чому?

  • 02.02.11, 10:06
Навіть, здавалось, розумні люди роблять такі дурниці, що аж страшно стає...І виникає питання: чим вони думали? А це все просто інстинкти, жахливі стереотипи і стандарти, яким підкоряється більшість, замість того, щоб стати особливими, вони стають просто сірою масою. А потім жаліються на несправедливість життя, коли насправді вони самі вибрали свою долю.

Про безвихідь!

  • 02.02.11, 09:56
От що робити, коли просто опускаються руки? Коли ти використав усі можливості, перевірив усі варіанти, але нічого не виходить? Коли немає більше виходу? Здатися? Опустити руки? Залишити все вирішувати долі? Кинути справу, над якою просидів не одну безсонну ніч? Це так просто і водночас неможливо. Якщо я зараз кину все, то потім мене будуть гризти докори сумління:чи все можливе я зробила, щоб добитися потрібного результату. Я не можу так все кинути. Але і боротися вже немає сил...

Читати далі...

Просто думки....

  • 02.02.11, 09:50
Як часто з нами трапляються дивні речі? І як часто ми звертаємо на них увагу? Що це? Знак чи просто збіг? Ніхто не може відповісти на це питання об'єктивно. Чому? Тому що це питання віри. А в кожного віра різна. Ми не знаємо точно що ми і хто ми. То чи можемо знати що є світ навколо? Ми можемо лише припускати і догадуватись про секрети створення світу і людини. Про механізм випадку і дива. І що ж нам залишається? Змиритися або відчайдушно намагатись дізнатися істину. Чи це реально...

Читати далі...

Про зелений чай..

  • 02.02.11, 09:43
Ви колись пили зелений чай? Якщо так, і ви його досі любите, то зрозумієте. Багато хто каже, що він несмачний, бо гіркий. Але це ж тільки перше враження! Коли ковтаєш, в роті залишається такий приємний солодкуватий присмак. І заради цього відчуття варто терпіти гіркоту. Так само і в житті. З нами трапляються і хороші і погані події. І чорна смуга може тривати досить довго. Але завжди потім стаються події, заради яких варто було це пережити. Кажуть, що виховувати дітей дуже важко...

Читати далі...

А що для вас нестерпно?

  • 02.02.11, 09:33
Що для вас пекло? Ні.Напевно перефразую трошки: що для вас нестерпно? Що доводить вас до сказу? Що впливає на вас як червоний колір на бика? Ммм...Цікаве питання, правда? Що вас виводить з рівноваги? І чи варте воно ваших нервових клітин? Подумайте... От і я задумалась над тим питанням... Що може бути найгіршим? Чесно? Не знаю...Скажений графік роботи? Ні...Неодноразово таке було. І нічого - пережила. Може, смерть близької людини? Так, переживати втрату важко, але час усе лікує. Для ...

Читати далі...