Історія маленької дівчинки з дорослого світу

Вона маленька дівчинка. Що їй робити у цьому світі бруду і брехні? Як їй жити? Ставати дорослою? Ставати черствою, безсердечною? так? Вона не хоче. І всіма силами опирається такій долі. Вона сильна. Її важко зламати. Але реально. Вона звикла боротися. До кінця. До останньої краплі. Поту чи крові? А може до останньої виплаканої сльози? Вона думала, що виплакала всі сльози. Але ні. На щастя чи на жаль вони з'являються. Як і з'являються передчасні зморшки, сиве волосся. Вона бореться: крізь сльози, біль і страждання. А вона всього лиш дитина. Вона бореться, коли дорослі вже здались. Вона назавжди залишиться дитиною в серці. Ніхто не зможе дитину звідти забрати. Бо серця вже нема. Вона його сховала. щоб ніхто не взяв, не розбив, не поранив. Воно і так пошматоване. вона прагне зберегти ті шматочки, що лишились. Що її чекає? А вона не знає. Цього не знає ніхто. Вона просто живе і намагається радіти життю, хай як важко це буває. І буде робити так і далі. Ніхто не зможе вбити в ній дитину. Вона сильна. Вона зуміє захистити. В ній живе надія. На що ж вона надіється? В ній живе віра. У що вона вірить? Вона і сама цього повністю не знає. Вона ні в чому не впевнена. І ні в кому. Вона вірить в себе, вірить у те, що зможе змінити світ. Усвідомлюючи, що це практично нереально, вона надіється, що зможе змінити світ хоч однієї людини, зробити його кращим. Вона наївна. Але вона права.

У неї є друзі. Точніше люди, яких вона називає друзями. Вона щиро надіється, що вони залишаться з нею назавжди. Адже вона так довго їх шукала. І, здається, знайшла. Тепер вона так боїться їх втратити. Не зважаючи на свій вік, вона вже багато чого пройшла. Багато побачила і зрозуміла. Зуміла відкритись цьому жорстокому світу, і тепер з мужністю терпить його удари. Вона вірить - її не зламати. Їй нічого не потрібно з матеріального світу. Вона задовольниться і малим. Єдине, без чого вона не зможе жити - це любов. Хай фальшива, хай короткочасна, хоч якась! Але без неї вона не зможе дихати. Їй просто необхідно знати, що її хтось любить. Їй важливо почуватись потрібною. Допомагати людям - сенс її життя. Вона ще така маленька, а вже знає для чого живе. Вона живе для людей, не для себе. І нехай, більшість не вірить в чистоту її намірів. Нехай не розуміють. Це їхня справа. Кожен має право вірити у те, що захоче. Вона хоче турбуватись про когось. Вона вміє просто невинно і беззастережно любити, бо вона ще дитина. Але вже доросла дитина. Вона хоче вловити кожну мить свого життя, бо знає, яке воно коротке. Вона знає, що таке смерть. Вона її бачила. Вживу. Їй було страшно. Але вона її не боїться тепер. Вона боїться прожити пусте життя. І старається наповнити його Любов'ю. Це все, що вона має і готова віддати кожному, хто попросить чи буде потребувати. "Треба прожити так життя, щоб навіть трунар оплакував нашу смерть". Вона знає, що це не зовсім реально. Але просто вміє вірити і надіятись. Це її мрія. Отак прожити. Вона дуже сильно хоче цього. І вона свого доб'ється. Колись...

Коментарі

Гість: ХУДОЖНИК+

125.03.11, 00:03

тримай чистоту намірі..борись...вір, дорослі теж боряться...їм з кожним роком стає важче боротись..здаються..падають..підіймаються і боряться знову...вір