Про безвихідь!
- 02.02.11, 09:56
От що робити, коли просто опускаються руки? Коли ти використав усі можливості, перевірив усі варіанти, але нічого не виходить? Коли немає більше виходу? Здатися? Опустити руки? Залишити все вирішувати долі? Кинути справу, над якою просидів не одну безсонну ніч? Це так просто і водночас неможливо. Якщо я зараз кину все, то потім мене будуть гризти докори сумління:чи все можливе я зробила, щоб добитися потрібного результату. Я не можу так все кинути. Але і боротися вже немає сил...просто нема... Хтось скаже: "Заспокойся, поспи, все вирішиться, все буде добре!" Ха! Знаєте скільки таких ночей в мене вже було? Скільки раз я зранку прокидалась в надії, що сьогодні щось зміниться? Але нічого не змінювалось! Все залишалось так як було, навіть ставало гірше. Може я просто наївна? Аж занадто наївна, якщо попри все, я ще досі на щось надіюсь? Я не знаю, що мені робити. Мій мозок вже кипить від прокручування можливих варіантів. Це вже починає мені снитись. Я більше так не можу. Здається, чорна смуга переслідує мене. Тільки як станеться щось хороше, з'являється з десяток неприємностей. І що робити? Боротися далі? Боротися, в надії, що завтра все-таки буде краще? Боротися з останніх сил? Напевно, так. Бо опустити руки я не можу. Ще крапля сил залишилась. Ех, буду! А що залишається? Впасти в депресію, закинути все, не тільки те, що не вдається, а й усе решту? О, ні! Я так не вмію. Я буду боротись до кінця, до останнього подиху, до останньої можливості, до останнього дня. Я зможу! Я ж сильна(. Нема таких випробувань, які б ми не змогли подолати. Правда? Що не вбиває нас, робить нас сильнішими? Напевно. Подивимось, що з того вийде. Або пан, або пропав. Інших варіантів немає.
5
Коментарі
Гість: ХУДОЖНИК+
12.02.11, 10:01
або пан, або пропав..або вдуматись: а може це не твоє, може ти ідеш не до тієї мети..бо не може не мати результату справа яку ти любиш..важливо розібратись в бажаннях і цілях..тоді і руки не опускаються, ти просто ідеш улюбленою рідною стежиною до кінцевої мети..можна звісно сісти і споглядати на ідучих, але ж пилюка стовпом
Martusi4ka
22.02.11, 10:04Відповідь на 1 від Гість: ХУДОЖНИК+
Це моя дорога. Просто як і все на цьому світі, вона буває деколи із заворотами...
Гість: ХУДОЖНИК+
32.02.11, 10:05Відповідь на 2 від Martusi4ka
кропивка в ніжки пече?
чоботи треба вдягати))) 
Martusi4ka
42.02.11, 10:06Відповідь на 3 від Гість: ХУДОЖНИК+
Гість: ХУДОЖНИК+
52.02.11, 10:08Відповідь на 4 від Martusi4ka
правильно, кропива пече, а ти всеж ідеш до мети..і нюні розпускають лише хандрулі..отак в житті
Martusi4ka
62.02.11, 10:10Відповідь на 5 від Гість: ХУДОЖНИК+
Гість: ХУДОЖНИК+
72.02.11, 10:11Відповідь на 6 від Martusi4ka
на стежині життя ще не таке почуєш
Martusi4ka
82.02.11, 10:13Відповідь на 7 від Гість: ХУДОЖНИК+
о та!)))
анонім
92.02.11, 10:27
Vlad-Mier
102.02.11, 16:59
Просто присядь и отдохни минут 15-20 и даже поспи,как придёшь,силы появяться и пойдёшь грызть свои проблемы дальше со свежими силами,очень полезно встретиться с друзьями и как следует отболтаться о том,обо всём и этом,зарядиться оптимизмом и разбираться с проблемы дальше,ты права,что их у тебя никто не отменит и не изменит,но и бросаться в панику от этого не стоит