Якщо чесно, роботи там на один день, але так як я то вигадувала на ходу, то кілька разів переробляла, особливо з мордочкою довго бавилася, щоб пандочка вийшла симпатичною. Ну і нитки… то взагалі окрема тема. Перший раз такі в роботі використовувала. Вони прикольні, з букляшками, і такі “ведмежі”… але, через оті букляшки абсолютно не видно ані петельок, ані стовпчиків, ані попереднього рядка. Тому гачкувала “на око”, куди гачок впихнувся там і витягувала новий стовпчик, головне, щоб по формі виходило те що треба. Якщо коротко – гачкувала за принципом “зайців-посміхайців“, тільки напівстовпчиками, щоб синтепух не вилізав. Так що ось така панда в мене “народилася”:

[ Читать дальше ]
А ще я вирішила свої в’язалки типу позначати… що вони мої)

Привітик!
В мене поселився ще один зайчик-посміхайчик, отакий от осінній позитивний чувак:

[ Читать дальше ]

А знаєте, навіть коли хворієш, то це не так вже і страшно... Вилазять всілякі приємні маленькі дрібнички, на які при "здоровій голові" просто не звертаєш уваги, і є купа часу на "просто полежати - подумати". А ще лікування може виявитися надзвичайно приємним, смачним і просто дуже-предуже красивим. Ось таким чайочком я лікуюся від кашлю


Чай специфічний - його треба заливати холодною водою. Тоді зберігаються якісь там корисні речовини, а чайок фактично зразу же набуває насиченого яскраво-темно-фіолетового кольору.

А потім доливати гарячої води. На смак і запах як дуже-дуже розбавлений стандартний червоний чай з гібіскусу - трохи кисленький. Смакує з медом.
Поки "заварюю" такий чайок, відчуваю себе чаклункою, що замішує якесь любовне зілля... Направду, - особливий чай, по-особливому смакує, і дуже додає настрою:)
А якщо заварити неправильно, тобто - відразу залити гарячою водою, то колір буде яскраво блакитний, майже бірюзовий. Але не довго, за хвилинку помутніє і стане якогось невідомого сіро-буро-малинового неприємного кольору.

Ви все таки не хворійте, такий чайочок можна попити і просто так, він протипоказів не має (наскільки я вичитала), а настрою додасть точно. Особливо листопадовими похмурими ранками;)))

Виправляюсь: чай з квітів мальви лісової (Malva sylvestris), купити можна, скоріш за все, в аптеці.

Я цілий жовтень прохворіла = пролежала в ліжку, фактично... від нічого робити і щоб підняти собі настрій влізла в своє в'язання і передивилася "папочку ідей" - фотки чи посилання того, що би колись хотіла зробити. [ Читать дальше ]

Перечитуючи ранковий рідер, довго реготалася з цього "...Кот в нашей семье единственный воспитанный человек, а не какое-нибудь животное, как Степан...."

Дощ дощ дощ дощ дощ дощдощдощдощ..... Коли ти вже зупинешся? Ти вже навіть мені трохи набрид... А тобі не небридло отак майже четвертий день падати на Львів? Іди десь інше погуляй, попадай... чи як? А ще вродь ангіна... прийшла так невчасно... її би теж кудись спровадити...  

Я вчора собі влаштувала невеличкий променад Львовом. Серед всяких нових для мене магазинчиків і закладів втрапила на виставку живих метеликів

Ось такий беретик вийшов в мене для моєї малої непосиди

детальніше тут http://julliastory.com/obnovka-dlya-ulky-z-tsyklu-rukorobok/

Оскільки я обзавелася власним ресурсом, тому все моє рідне пишу туди. Одна хороша людина порекомендувала писати і тут, а може комусь пригодиться. Так що кому цікаво: на днях була в книгарні Є, що у Львові, на презентації нової книжечки польської авторки Йоанни Ягелло "Кава з кардамоном". Вдруге була на такому дійстві і скажу, що воно того варте. Дуже цікаво послухати живу історію народження нової книжки від самого творця. Дальше тут:) 

Колись читала книжку Ірини Львова "Мій чоловік пінгвін" - коротенькі історії про чоловічу і жіночу натуру, дуже кумедні... пам'ятаю, що весь час реготалася. Є там одна історійка аналогічна назві книжці, суть якої в тому, що чоловіки роблять тільки те, що їм скажеш... і ніякої фантазії(тобто, що сказали - те зробив)))) Не зі всім написаним погоджуюся, але багато чого з описаного просто в яблучко, так би сказати... почитайте при нагоді.