Про перспективи сім"ї взагалі.

Міцні сім’ї, тобто тривалі шлюби, ґрунтуються навколо «збалансованого» сексу, хоч іноді пара сама цього не усвідомлює. В ідеалі, якого, як відомо, в житті не буває, він, секс має задовольняти обидвох – це коли потреба жінки = потребі чоловіка. Другий цемент – це спільні діти. Але спершу все таки секс. Його кількість визначається фізіологією, точніше конституцією (лібідо) чоловіка. Секса у пари має бути не менше ніж треба чоловіку (щоб не гуляв), і в той же час його не може бути більше ніж чоловік здатен, (щоб не довелося жінці шукати насолоди на стороні). Тобто (як завжди), поступатися має жінка в обидва боки: терпіти або надлишок, або недостачу сексу. Краще як їхні потреби співпадають навіть з урахуванням вікових змін пари. 

 

Існує іще проблема входження пари у стабільний сексуальний режим. Можуть бути усі фізіологічні підстави для формування гармонійних сексуальних відносин, а не сталося. Особливо це стосується молодих, точніше недосвідчених пар. Якщо мужчина без досвіду, краще щоб жінка брала ініціативу на себе. Які проблеми підстерігають на шляху до гармонії. Чоловічий (хлопчачий) стереотип поведінки однаковий – нами керують відчуття, а вони егоїстичні. Перший в житті «заход» не змінить ніяка попередньо прочитана теорія – він завжди стрімкий і бурхливий для хлопця. Але важливо жінці не проґавити того, за числом, «заходу», в який мужчина вже може себе контролювати. Йому треба підказати щоб зупинитись і перечекати до вгамування. Надалі він і сам зрозуміє свою вигоду накопичення енергії, та до цього його треба підвести.

 

Суспільство припускається страшенної помилки у підготовці своїх громадян до дорослого життя, коли пускає на самотік сексуальну підготовку молоді. У школі практичними і лабораторними роботами охоплені природничі предмети, є практика водіння автомобіля, а сексуальну поведінку нехай освоюють самі: можливо два хлопці, можливо дівчатка. Та відсталі острівні африканські племена давно показують і допомагають своїй молоді (журнал «Вокруг Света»).

 

Можливо молоді матері мають заснувати доброчинну практично-просвітницьку організацію для своїх дітей, щоб вберегти їх від «ботанівства» і різних сексуальних відхилень, якщо хочуть няньчити онуків. Бо комерційна фірма не зосереджуватиметься на якості результату.

 

У любому сімейно спрямованому випадку це питання потребує якогось вирішення.

Невгамовна палка.

Бігає палка весь день перед баби,

Правнукам баба сніданок несе,

Хоч би спочила – присіла хоча би,

Та їй лиш онуки понад усе.

Ось прискакала виснажлива палка

Дітям з листа принесла новину.

Палці, їй богу, і баби не жалько

Тягне її, як кобилка струну.

Глянь лиш, стоїть ось у затінку палка,

Баба печеню несе обіруч.

Зайва в цім випадку вірна товарка,

Котиться баба сама, як обруч.

Та надійшов тихий вечір по тому,

Сонце край неба, червоне як глід,

Баба чвалає повільно додому,

Тягнеться палка за бабою вслід.

Вже притомилася палка скакати,

Ледь доповзає вона до воріт.

Хочу, вам, мамо, всерйоз побажати:

“Дай бог наснаги, довгих Вам літ.”

Вечір надходить.

Вечір надходить –

Запалює зорі.

Місяцем серпить

В небесному полі.

Місяць просерпів 

Зі Сходу на Захід.

День перетерпів

Цей нічний захід.

  В небі зостались 

  Тички від покосу.

  На землю скотились 

  Вранішні роси.

Зорі на небі 

Поблеклими стануть.

Трави, дебелі,

Вже не зів’януть. 

  Цього коло обігу

  Нам не спинити.

  Своєю надією

  Будемо жити.

Дзвінок у юність.

Добрий день, однокласниця!

Як живеш? Як ся маєш?

По шкільній фотографії

Ти мене уявляєш.

Більш ніхто так не ставиться

У моєму оточенні,

Лиш тобі, однокласниця,

Молодим дивлюсь в очі я.

У минуле віддушина

Ти, розумна й весела.

І зізнатися мушу я

Ти й була королева.

Не вдивляйся у дзеркало,

Як доводиться краситься.

Ми зустрінемось весело –

Добрий день, однокласниця!

Дзвінок у юність.

Добрий день, однокласниця!

Як живеш? Як ся маєш?

По шкільній фотографії

Ти мене уявляєш.

Більш ніхто так не ставиться

У моєму оточенні,

Лиш тобі, однокласниця,

Молодим дивлюсь в очі я.

У минуле віддушина

Ти, розумна й весела.

І зізнатися мушу я

Ти й була королева.

Не вдивляйся у дзеркало,

Як доводиться краситься.

Ми зустрінемось весело –

Добрий день, однокласниця!

Ти не дощ.

Ти не дощ.  Тебе нема,

Бо нема в прогнозі.

Дарма, що ти бульби дмеш

По усій дорозі.

Неочікуваний, край –

Ми тебе не ждали,

Тому швидше утікай –

«Ближче до фіналу».

Не завдячуємо враз

Метео урологу.

Раптом впав, цей дощ на нас,

«Наче сніг на голову».

Гість не пошанований,

Як його «не ждёш».        

Ти не запланований, –

Значить, ти не дощ.

7 этапов семейных отношений.



7 этапов семейных отношений
12.04.13, 23:59 Любовь, Бог, творчество любовь, семейные отношения, советы



1. Зефирно-шоколадная фаза или «химия любви» (длится приблизительно 18 месяцев).
Когда мужчина и женщина встречаются и влюбляются друг в друга, у них в организме вырабатываются определенные гормоны, которые окрашивают мир в яркие цвета. В этот момент голос кажется бесподобным, любая глупость кажется удивительной. Человек находится в состоянии наркотического опьянения. В этот период не следует принимать какие-либо решения, так как действие этого наркотика когда-то закончится и все придет на круги своя.

2. Следующая фаза, которая обязательно наступает после первой, когда чувства умиротворяются, это фаза пресыщения.

3. Третья фаза называется отвращение.
Она обязательна для любых долгосрочных отношений. На фазе отвращения начинаются ссоры, как будто вам дали лупу и вы концентрируетесь на недостатках, которые есть у партнера. Самый легкий и самый плохой выход из этого – это развод. Что плохого? Это то, что вы снова вступаете в зефирно-шоколадную фазу с другим партнером.
Есть люди, которые только и вращаются на этих трех фазах. В Ведах эти фазы считаются уровнем ниже цивилизованного человека, так как в настоящие отношения вы еще не вступали.

4. Следующая фаза, это терпение.
Ссоры между партнерами продолжаются, но они носят на такой фатальный характер как в предыдущем периоде, так оба знают, что когда ссора закончится, отношения снова восстановятся. Если мы прикладываем усилия в строну развития терпения, то нам воздается развитием разума. Таков закон природы. Итак, на этой фазе нам дается разум.

5. Пятая фаза - фаза долга, или уважения - это первая стадия любви.
До этого любви еще не было. Я начинаю думать не то, что он мне должен, а то, что я ему должна. Сосредоточенность на своих обязанностях развивает нас.

6. Шестая фаза – это дружба. Дружба - это серьезная подготовка к любви.

7. Седьмая фаза – это любовь.

Любовь это не дешевая вещь. К ней идут всю жизнь. Любви обучаются через различные жизненные ситуации, причем в долгосрочных, близких отношениях. Любовь – это не то, что сваливается внезапно к нам на голову, для любви мы зреем, отказываясь от эгоизма внутри себя.

Родителей мы выбираем? Нет, мы любим тех, кто нам достались. Братьев и сестер мы выбираем? Нет, мы должны любить тех, кого нам Бог послал. Единственного кого мы выбираем, это своего мужа или жену. Затем к нам приходят дети. Их разве мы выбираем? Нет, мы любим тех, кого нам Бог послал, затем дети приводят своих невесток или женихов. Их мы выбираем? Нет, нам надо терпеть и любить, кого нам Бог послал, расширять свое сердце и ценить тех, кто рядом с нами.

Поэтому людям, которые собираются разводиться, для начала надо познакомиться друг с другом, затем подружиться, а потом уже полюбить друг друга. Большинство пар воспринимают это скептически, но это то, как мы живем.

До тех пор пока мы будем думать, что любовь - это зефир в шоколаде, мы не поймем что такое любовь.

Любовь подобна шести вкусам, в которой есть и сладкий вкус, и соленый, и терпкий, и вяжущий, и острый и даже горький.

Мы не должны требовать что-то от другого человека, мы просто должны быть преданы нашей любви. Преданность – это главное качество любви. Как говорится в Библии: «любовь никогда не перестает…».

Если у нас "закончилась любовь", будьте уверены – она еще не начиналась.

http://www.facebook.com/MasterOtnoshenij?group_id=07 э

Зберегти почуття.

Стосункам
чоловiка i жiнки багатогранним i мiнливим не властиво стояти на
мiсцi. Вони не дарунок, а результат взаємного виховання. Велике кохання, як
правило, починаеться iз закоханостi, але потiм, у якийсь момент, у
стосунки входять іще й елементи дружби, родиннi почуття i партнерськi
вiдносини. Натомість зi стосунків подружжя з часом може зникати
почуття любовi, залишаючи замiсть себе дружбу. Швидше за все, провина за втрати лежить на обидвох з пари, і на тих життєвих обставинах, якi вiдсунули
справжнi високi почуття в глибину серця.

Чимало жiнок живе пiд одним дахом iз людиною, яку не кохає, заради
спiльних дiтей, або через рiзнi обставини, жертвуючи собою. Життя поступово проходить,
а разом iз ним беззворотньо зникає
молодiсть. Через роки жінка озирнеться назад, i
можливо,
пошкодує про свiй невiрний вибiр, але час повернути не можна. Важливо вчасно розгледіти і зрозумiти
причини, якi викликають охолодження почуттiв. I щоб подальший перебiг обставин
не привiв до вiдчуження i холоду, потрiбно серйозно задуматися, як освiжити
почуття. У кожної пари пiдхiд до проблеми
iндивiдуальний, але знання характеру свого партнера, прояв фантазii – кращi
помiчники.

Стосунки чоловiка i жiнки схожi на
кришталевий келих, який потребує дбайливого ставлення i який
завжди необхiдно наповнювати позитивними моментами, митями кохання по caмi вiнця.
Тiльки тоді келих буде повний i не дасть трiщину.
За безвиході, якщо порожнеча в cepцi
спустошує келих вашого кохання, йди назавжди. І все ж, не треба жити примарами.
«Там добре, де нас немає». Уважно слухай своє серце,
вирізняй миттєві емоцiї, бережи свою парність, і нiчого
не роби на шкоду собi, до кiнця змагайся за стосунки.

Як би не було
сумно, але i кохання, пepeвipeнe часом, досягши вершини почуттiв,
iнколи перероджується в неприязнь, а iнодi i в ненависть. 3азвичай
подiбний перебіг кохання має на увазi зради, холод в стосунках, розлучення. Чи є сенс боротьби за ті відносини, що колись були мiж чоловiком i жiнкою? Є. І, якщо є хоч
найменший шанс зберегти стосунки, то варто боротися за своє кохання, або хоч за
те, що вiд цього кохання лишилося. Самота – не
подарунок. Будуй щастя навколо себе сама. Шукай Розумної поради, вона ніколи
зайвою не буває.

Сотворіння творчості.

Неповний десяток

Чудових дівчаток

Читають і пишуть вірші.

Так склалось спочатку

Прийшли лиш дівчатка

Принесли багатство душі.

Пекли і варили,

Моделі робили,

І разом складали рядки.

І грали і вчились,

Затим народились

Різноманітні гуртки.

 Вірші там складають,

Друг дружці читають,

І діляться власним теплом.

Зросли і здружились,

Писати навчились,

Щоб Світ оповити добром.

Розрита могила.

Пам’ятаймо Шевченкове:

 

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми,

Все розберіть… та й спитайте

Тоді себе: Що ми?...

Чиї сини? Яких батьків?

Ким? За що закуті?

 

Розрита могила. (уривок)

 

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно!

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок не певних

Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі, -

Панувала…

                Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,