Яке основне завдання виконував Ісус на землі.

Основне завдання яке мав виконати Ісус на землі, це померти і заплатити викуп за гріхи людей.  Багато людей які досліджують Біблію, тему викупу до кінця не розуміють.  Деякі люди  кричать «Ісус помер за мене!»  та якщо його запитати  «навіщо він помер?»  він на це  питання  не відповість.  Та Матвій писав  в двадцятому розділі, в двадцять восьмому вірші  -Так само  й Син Людський  прийшов не на те, щоб служили  Йому,  а щоб  послужити, і  душу Свою дати на викуп багатьох . Основне служіння Ісуса на землі був «викуп». Ісус відав своє  життям, і викупив нас від гріха.

Що таке викуп ? Ми платимо викуп коли закладаємо якусь річ у ломбард, і хочемо її повернути. Також ми платимо викуп, коли злодій вкрав у нас щось цінне, і щоб  поверну ту ціну річ, чи людину, ми платимо викуп злодію.  Ап. Павло писав,  в послані до Колосян про Ісуса,  в першому розділі, в чотирнадцятому  вірші – в Якім ми маємо відкуплення  і прощення гріхів.

Що це за відкуплення, і навіщо воно потрібне ?  Попробуємо дізнатися.  Ми пам’ятаємо, що перша людина на землі Адам збунтувався, і порушив заповідь Бога, з’їв  з дерева добра і зла. За це порушення заповіді,   Адам отримав  покарання смерть. Бог сказав Адамові в третьому розділі книги Буття, в дев'ятнадцятому  вірші -  У  поті  свойого лиця їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.  Адам за свій гріх отримав кару смерть, ап. Павло писав Римлянам  в шостому розділі, в двадцять третьому вірші - Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя  в Хресті Ісусі.

Цей гріх який скоїв Адам перед Богом, передається нам у спадок, і ми коли вже народжуємося є грішні.  Цар Давид писав в Псалмі п’ятдесят першому, у сьомому вірші – Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя. З цих вірша ми бачимо що діти народжені вже грішні, тому що гріх передається нам у спадок. Наприклад, у спадок можуть передаватися деякі хвороби,  і ми можемо їх успадкувати від батьків, так само передається  «гріх».  Тому  Павло до Римлян писав, в п’ятому розділі,  в дванадцятому вірші  -  Тому то, як через одного чоловіка  ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так перейшла й смерть у всіх людей через те що всі згрішили.

Як це викуплення відбулося ? Попробуємо дізнатися з прикладу давнього Ізраїлю. В давньому Ізраїлі,  приносили священики, що служили в храмові жертву Богу, різну худобу. І була у них жертва за гріх,   навіщо вони приносили ці жертви ? Вони віддавали життя тварин за своє. Чому вони це робили ?   Про це ми можемо дізнатися з слів ап Павла,  так як  він був дуже знаною людиною і був учнем відомого в ті часи вчителя  закону Гаманаіїла  (Діяння 22;3).  

Апостол Павло писав в послані до Євреїв, в дев’ятому розділі, в двадцять другому вірші - І майже все за законом кров’ю  очищається, а без пролиття крови не має відпущення. Павло повідомив, що все по закону очищається кров’ю. Цей закон має такий принцип, він записаний в книзі Вихід  в двадцять першому розділі, двадцять третьому вірші – А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу.  Якщо людина когось з людей вбивала. вона повинна заплатити  за свій злочин життям, одним словом життя за життя.

Перший чоловік Адам створив великий злочин, він прирік все людство на гріх і смерть, і от за це потрібно було заплатити життям рівної плати, так як жертва з худоби не є тією рівноцінною платою.  І жодна людина не могла бути такою жертвою рівною до викупу. Тому що Адам був більш досконалий і чистий чим ми.  Таким досконалим як Адам, був Ісус, і він за нас заплатив цей викуп, відав своє життя в жертву Богу, і виконав закон.  Павло писав  в Першого Коринтянам в п’ятнадцятому розділі, в сорок п’ятому вірші – « Перша людина Адам став душею живою, а осатаній Адам то дух  оживляючий.  

Бог не міг просто пробачити гріх, як це робимо ми. Тому що він відповідальна особа і має закони,  які він  також цінує і не порушує. Ось чому і виникла така необхідність викупу, щоб виконати  закон «життя за життя».  

Іван записав слова Ісуса, в своїй Євангелії, в третьому розділі, в дванадцятому по шістнадцятий вірш - Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне? І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі. І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,  щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.  Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
(Від Івана 3:12-16)  

Коли народ Ізраїля за часи Мойсея, підняв бунт проти  Бога. Бог навів на народ велике число змій, які їх  жалили.   Щоб не померти від укусу змії, Бог сказав Мойсею, зроби палицю довгу і на кінці її  прикріпи мідну змію, і кожен хто буде на цю змію дивитися з вірою той залишиться живим. Тому так само як мідну змію підніс Мойсей,  Бог підніс на небо Ісуса, щоб кожен хто серцем буде дивитися на нього і буде вірити в його жертву за гріх врятується.
      
Друге завдання, яке мав Ісус, це завдання заключити новий союз,  людей з Богом. Тому важливе повідомлення пише нам пророк Малахия, в третьому розділі, він повідомляє в першому вірші – Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!. Цим Ангелом заповіту був чоловік Ісус, він заключив новий союз між людьми і Богом, і цей союз чи заповіт скріплено його кров’ю.
 
 Подібний союз з Богом заключив був Мойсей на горі Синайській,  він приніс заповіді Бога єврейському народу.  Перед тим як заключити цей  заповіт між Ізраїлем і Богом, Бог повідомив Мойсею,  в книзі Вихід ми читаємо в девятнацятому розділі, з четвертого по шостий  вірш - Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе.  А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!  А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам.
(Вихід 19:4-6)

 Євреї погодилися з цим заповітом. про це ми читаємо далі, в  восьмому та дев’ятому вірші - І відповів увесь народ разом, та й сказав: Усе, що Господь говорив, зробимо! А Мойсей доніс слова народу до Господа. І промовив Господь до Мойсея: Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки! І переповів Мойсей слова народу до Господа.
(Вихід 19:8,9)

 Цей заповіт, який був даний на Синайській горі,  мав багато правил і законів, і  був складний  для виконання. Основне його завдання було зберегти народ Бога в святості, до приходу Месії і підготувати цей народ для його приходу. Павло тому  написав  Галатам, в третьому розділі, дев'ятнадцятому  вірші -  Що закон ? Він був даний по причині  переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітницю дана була.

Коли Мойсей  зачитав народу цей заповіт. Він зробив наступне  «І взяв Мойсей тієї крови і покропив народ, оце кров заповіту що Бог уклав між вами  про всі оці речі.  Вихід 24;8»

Подібно до Мойсея,  скріпив заповіт з Богом і людьми Ісус Христос, Тільки це інший заповіт чи союз, і цей союз скріплено на небі.

Про цей заповіт писав пророк Єремія, ще приблизно 590 роках до нашої ери.  Ми зачитає його повідомлення  в книзі Єремії в тридцять першому розділі з тридцять першого вірша по тридцять четвертий  -   Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.  Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!  І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!  Ось такий заповіт новий заключив  Ісус між людьми і Богом,  та  закріпив своєю  жертвенною кров’ю.  

Павло писав Євреям, в десятому розділі, в шістнадцятому вірші також про цей заповіт-  Оце заповіт, що його по цих днях встановлю Я з ними, говорить Господь, Закони мій Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.
(До Євреїв 10:16)
Що це за заповіт чи союз ? Цей заповіт оснований на почуті, на любові. Він написаний на серцях людей.   Ісус показав був важливі заповіді,  в Євангелії від Луки , ми читаємо в  десятому розділі,  двадцять сьомому вірші -  А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
(Від Луки 10:27)  

Ми пам’ятаємо, що Мойсеєв союз  Бог заключний з Ізраїлем.  Союз який заключив був Месія, також мав бути в першу чергу заключний з народом Ізраїлю.  Тому пророк Єремія  і говорить в своєму пророцтві   «Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт».  Ісус Христос також повідомляє своїм учням, що він прийшов до синів Ізраїлю. Матвій повідомляє нам слова Ісуса, в Євангелії від Матвія , в п’ятнадцятому розділі, двадцять четвертому вірші – А він відповів  і сказав: «Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого».  

Та  в одній Євангелії існує повідомлення яке каже, що Ісус прийшов і до нас язичників. Це Євангелія від Івана десятий розділ, шістнадцятий вірш – Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари,  Я повинен і їх припровадити .  І Мій  голос почують вони, і буде одна отара й Один Пастир!   Цей вірш показує,  що інші народи, які не належать народу Ізраїлю також почують  голос Ісуса.  Така подія відбулася в перше після смерті Ісуса,  в Кесарії,  Дії Апостолів 10:44-48 - Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова. А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган! Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували… Петро тоді відповів: Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?  І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
(Дії Апостолів 10:44-48)

Новий заповіт це не тільки заповідь Ісуса,  яку він повідомив своїм учням, в Івана, в тринадцятому розділі  тридцять четвертому вірші -  Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
(Від Івана 13:34)  
Новий  Заповіт це не тільки ці дві заповіді Люби Бога, і Люби ближнього. Новий Заповіт, це ціла наука, яка закладена в Біблії  і вона потребує вивчення.    


Якщо нам порівняти два союзи, чи заповіти, то ми побачимо,  що Бог в першому союзі дає  в обітницю  Ізраїлю землю обітовану, у спадок . Повторення Закону  8; 6-7 -  І будеш виконувати  заповіді  Господа Бога  свого, щоб ходити Його дорогами , та щоб боятися Його,  бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків , джерел та безодень……    

Також і Новий Заповіт дає подібно  обітницю, тільки  тут говориться про  Боже  правління яке повинне прийти на землю, і ця обітниця стосується впершу чергу Християн, так як Ісус сказав їм в Євангелії від Луки двадцять другий розділ двадцять дев’ятий та тридцятий вірш -   і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,  щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
(Від Луки 22:29,30)