Чи існує життя після смерті, що про це каже Біблія.

Багато людей вірять,що після смерті існує життя. Та жодна освідчини людина не повірить в такий міф, також в такий міф і не повірить та людина яка читала і досліджувала Біблію.  Після того як люди порушили заповідь Бога в едемському саду , і з’їли  з дерева  знання  добра і зла.  Бог сказав Адамові в третьому розділі книги Буття , в дев'ятнадцятому  вірші – У поті свойого  лиця ти їстимеш хліб, аж поки  не вернешся в землю, бо з неї ти взятий .  Бо ти порох і до  пороху  повернешся.   Дійсно  ми  створені з елементів землі , і коли помираємо на ці елементи розпадаємося, так як сказав Бог.  Та одна особа яка була в раю разом з людьми стверджувала протилежне,  ця особа коли підкупила  перших людей до зради перед Богом , вона сказала їм,  у  третьому  розділі  книги Буття,  в четвертому вірші – І сказав змій до жінки: « Умерти – не  вмрете !» З цих перших віршів  ми бачимо, що змій сказав, що люди не помруть. Тому вчення про безсмертя людей і життя  їхньої душі,  є не  від Бога  а від диявола. Релігійні брехуни по причині сріблолюбства викривляють вчення Христове.  Ці релігійні брехуни, основують своє вчення не на Біблії,  а  на своїх людських домислах та філософії .  Апостол Павло писав,  в Другому послані до Тимофія, у четвертому розділі, в третьому та четвертому  вірші – Настане  бо час, коли здорової  науки  не будуть триматися , але за своїми пожадливостями  виберуть собі вчителів , щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться . Такими  байкарями  є вчителі які вчать  людей про безсмертя душі, і розповідають що людина після смерті  стає якоюсь летючою душею,  і відлітає кудись.  Своє вчення вони основують на одній притчі, чи байці яку розповів  Ісус фарисеям.  Цю  байку  ми розглянемо разом з вами, вона записана в Євангелії від Луки,  в шістнадцятому розділі.  Тут Ісус розповідав народу притчі,   про вірного  управителя, про те що не можна служити двом господарям,  чотирнадцятий вірш каже – Чули все це фарисеї, що були сріблолюбці,  та й стали сміятися з Нього. От й  Ісус і розповів їм одну байку , про цю байку читаємо з дев’ятнадцятого по тридцять перший  вірш – 19. Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував. 20. Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, 21. і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому... 22. Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали. 23. І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. 24. І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!... 25. Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся. 26. А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас. 27. А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого, 28. бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання! 29. Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх! 30. А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються. 31. Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри! Про що в цій притчі,  чи байці йде мова ? Невже Ісус тут розповідає  фарисеям про людину по імені Лазер,  який був бідним , і про якогось  багача ,який був багатий .  Ні,  тут Ісус розповідає  у своїй притчі про свою  першу християнську церкву яку приставляє в цій притчі Лазер, а релігійну  фарисейську  спільноту представляє  багач . Цією притчею Ісус показав,  що релігійна фарисейська спільнота буде  відкинута  Авраамом , який приставляв в цій притчі Бога . В ніякому  разі тут мова не йде про  міфічне життя після смерті , так як Ісус не вірив  в таке життя.  Ісус вірив у воскресіння чи повернення до життя, про це воскресіння він сказав своїм учням, в Євангелії від Івана, у п’ятому розділі в двадцять восьмому і двадцять дев’ятому вірші – Не дивуйтесь цьому, бо надходить година , коли всі,  в гробах, - Його голос почують, і повиходять ті,  що чинили добро, на воскресіння життя , а котрі зло чинили , на воскресіння  Суду.   Апостол Павло також не вірив,  що існує життя  після смерті і що людина кудись відлітає коли помирає .  Він казав,  в книзі  Діяння Апостолів , у двадцять четвертому розділі , в  п’ятнадцятому вірші -  І маю надію я в Бозі, чого вони і самі сподіваються , що настане воскресіння праведних і не праведних.  Апостол  Павло також описав як це воскресіння  відбудеться,  в Першого Солунян він пише, в третьому розділі з тринадцятого по вісімнадцятий  вірш – Не хочу ж я , браття , щоб не відали про покійних, щоб не сумували , як і інші,  що надії не мають . Коли бо ми віруємо , що Ісус був умер і воскрес. так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним. Бо це ми вам кажемо словом Господнім,  що  ми,  хто живе , хто полишений до приходу Господнього , - ми не попередимо покійних.  Сам Господь із наказом при голосі  Архангела  та при  Божій  сурмі зійде з неба , і перші воскреснуть померлі  в Христі , потім ми, що живемо й зосталися , будемо схоплені  разом із ними  на хмарах на зустріч Господню  на вітрі,  і так завсіди  будемо  з Господом .  Отож потішайте один  одного цими  словами. З слів ап Павла ми бачимо, що він не вірив  в літаючі душі , після смерті , Павло вірив у воскресіння  і це воскресіння відбудеться коли прийде Господь.  Та в наш час  багато  брехливих проповідників вчать  про те,  що людська душа безсмертна , ці брехливі  проповідники краще знають,  чим сам Ісус Христос , чим апостол Павло , чим сама Біблія, що відбувається після смерті з людьми  .   В книзі Еклізіястова  написано,   в дев’ятому розділі у п’ятому вірші  - Бо знають живі,  що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати  немає вже їм,  бо забута вже пам'ять про них . Далі  ми розглянемо, що таке душа, що про це каже Біблія.    Ви скажете ! Як  не існує безсмертної душі? Про що говорить Біблія в книзі  Буття, а в цій книзі в другому розділі  сказано про якусь душу. І ми можемо про це прочитати в сьомому вірші – І створив Бог людину з пороху земного.  І дихання  життя  вдихнув  в ніздрі її, - стала людина живою душею.  Якщо ви ще раз прочитаєте цей вірш більш уважно, то побачите, що Бог душі людині не давав , він дав людині «дух життя»  і тільки тоді людина стала душею.   Слово душа на єврейській мові пишеться «нефеш»,  що означає фізичне життя. Тому цей самий вірш в Біблії  Хоменко переклав у своєму перекладі Біблії так – Тоді Господь Бог утворив чоловіка з  земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих  життя , і чоловік став живою істотою.  Якщо в людини забрати дух життя , чи буде вона душею живою, чи живою істотою ? Звичайно людина жива до того часу поки в ній є енергія Бога , дух життя.   Після того як енергія  життя  покидає тіло людини ,  людина перестає бути душею . Еклезіястова в дванадцятому  розділі написано, у сьомому вірші – І вернеться  порох у землю, як був , а дух вернеться  знову до Бога , що дав був його. В Російському синодальному перекладі Біблії , є цікаве посилання на слово душа. Якщо ми візьмемо Біблію і відкриємо на Євангелії від Матвія на шістнадцятому  розділі, і  зачитаємо  двадцять п’ятий вірш – Ибо хто хочет душу*  свою сберечь, тот потеряет ее: . Ми бачимо над словом «душа*» відмітину,   внизу  читаємо  «Жизнь» .  Слово «душа» в Біблії  означає «життя».  Таку душу, чи таке життя мають всі  тварини, тому в книзі Еклезіястова у третьому  розділі, в  дев'ятнадцятому  вірші  Біблія повідомляє – Бо доля людських синів і доля звірини однакова доля  для них, як оці помирають, так само помирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищості  людям,  марнота бо все!  І далі  Біблія каже , в двадцятому  вірші - Все  до місця одного йде: все повстало із пороху і вернеться все до пороху.  Біблія  не вчить нас, вірити в життя  після  смерті.   Біблія вчить нас вірити в прихід  Божого  правління на землю, і воскресіння померлих людей які будуть  записані в книзі життя, чи в пам’яті Бога.  Даниїла пише у дванадцятому розділі, з першому  по третій  вірш  - І постане того часу Михаїл, князь великий, що стоятиме за синів народу твого; і постануть важкі часи, яких ще не було від тієї пори, як заіснували люди, аж донині; але врятуються цього часу з твого народу всі, котрі знайдені записаними в книзі.  І багато тих, що сплять у земному тліні, пробудяться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і ганьбу.  І розумні будуть сіяти, мов світила на небі, і ті, що навернули багатьох до правди, – мов зорі, повік, назавжди.