хочу сюди!
 

Людмила

39 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 35-43 років

Вишгород. Вибір 2014: немає право на помилку!

А може бути стіни Ієрихону пали просто тому,

що в місті занадто сильно дули у фанфари.

Станіслав Єжи Лец

польський письменник-гуморист

Зараз мене часто запитують точку зору  про міського голову Вишгорода Віктора Олександровича Решетняка,  звісно, через його балотування до Верховної Ради України. У мене вона достатньо однозначна, спробую її обґрунтувати саме на прикладах та коментарях до них.

Ми разом пропрацювали два роки. Були перші швидкі успіхи – відновлення освітлення центральної частині міста сучасними лампами із встановленням двухтарифних лічильників, з якими навіть менше сплачувати стали при збільшені освітлених територій. Потім, перша відновлена зона відпочинку біли стели Визволителям міста, і купи сміття кожних ранок, а мер: «Вони (малось на увазі несумлінні особи) смітять, а ми маємо прибирати» - сподобалась ця фраза, добре пам’ятаю.  Далі, зробили проїзд від вул. Симоненка до Шкільної по трикутнику хащів та будівельного сміття: зараз тут чудовий сквер. Й наша спільна радість коли ввели в експлуатацію тренувальне поле стадіону «Енергетик» з роздягальними для команд - малювалися плани його подальшого розвитку. Була  відчутна підтримка мера у допомозі яхт-клубам на водосховищі: і поштові адреси надали рішеннями виконкому, інвентаризацію майна допомогли зробити. У комунальне господарство вперше було залучено державні кошти на ремонт декількох будинків та ліфтів. І наша гордість – Перший маршрут автобусу, який зразу полюбили містяни. Ще, тоді Водоканал майже погасив заборгованість перед Київводоканалом. І врешті решт, надбання того часу - початок розробки Генерального плану Вишгорода - з усіма необхідними вимогами до розвитку сучасного міста, що знаходиться історичних пагорбах, вздовж Дніпра і водосховища: від скверів, рекреаційних зон і спортивних майданчиків, через промислове та житлове будівництво, до розвинутої соціальної інфраструктури. Тоді, з метою створення нових робочих місць, основними напрямами розвитку міста, які закладалися до Генплану, були історичний та спортивний туризм, ділові (офісні) центри, розвиток нової промислової зони. 

Але минули ті часи і змінилася людина, змінилася його точка зору на розвиток міста, мабуть, тому що змінилися пріоритети.  Важко сказати чому так сталось, але сталось. Дехто може сказати, що в мене якась особиста образа. Можу запевнити - ні.

Найбільші зміни відбулися саме за останню каденцію. Чому? «Правильна робота» перед депутатськими виборами в 2010 році, коли в майже кожному партійному списку були «свої люди».   У результаті – безумовна більшість в раді і роби, що хочеш. У наслідок чого отримали повне ігнорування затвердженого Генерального плану й вакханалію в забудові міста, без урахувань потреб громади в житлово-комунальній  та соціальній інфраструктурі.

Спочатку хочу висловити свою думку з приводу опублікованих досягнень (Інформаційна листівка №1 від 1 жовтня 2014 р.) Віктора Олександровича за період 2006 – 2014 роки. 

На першому місці (мабуть, за важливістю) названа модернізація спортивного комплексу. Як я вже викладав вище, дійсно колись будували плани розвитку спортивного центру. Навіть фахівця від спорту з міста Славутич запросили. Що маємо зараз? Майно стадіону, у розріз інтересів громади, передано в оренду для перебудови в тренувальну базу Федерації футболу України. Їх обіцянки побудувати стадіон за школою № 3 залишаться обіцянками тому, що юридично питання не може бути врегульовано. А стадіон уже не наш... Далі. Руйнується яхт-клуб «Енергетик», територію якого роздали 32-ом «садівникам», і вже є посягання на територію Палацу дітей та юнацтва. Питання: так де ж «сприяння розвитку фізичної культури і спорту»?

Далі. Модернізація системи водопостачання. Ну, по-перше, до приймання Вишгородводоканалу в далекому 2001 році  в комунальну власність мер не має відношення. По-друге, у системі нічого не змінилося «на краще», а навпаки  - змінилося на гірше: відсутність розвитку та модернізації потужностей на тлі критичного зростання кількості споживачів за останні роки. Звідсіля проблеми з водопостачанням майже у всій верхній частині міста. І в решті решт, постійно зростаючий борг перед Київводоканалом. На сьогодні майже 3,9 мільйони гривень. Тільки за останній рік майже мільйон приросту. Завтра ж можуть забрати за борги (а може так і передбачається?)! Де «на краще»?

Про охорону здоров’я в частині особистої участі мера за останні роки.  Мені здається, що це маніпулювання фактами. За закупівлю обладнання в лікарню треба  дякувати  головному лікарю та районній раді. А от автомобіль швидкої допомоги дійсно подарував місту (і відповідно лікарні) за перспективу розвитку відносин один із забудовників ще в 2007 році.

Що стосується модернізації (?) культурного життя, знаю точно: «Коралі» були, є й будуть – культурне життя завжди у Вишгороді було на достатньо високому рівні. А от оновлення дитячих садочків - це не досягнення, це обов’язок, і збільшення фінансування з 2,6 млн. (у 2006 році) до 5,4 (у 2009 році, якесь дивне порівняння) відбулося за рахунок зростання вартості товарів, послуг та зарплат. Крім того, зі зростанням кількості збудованого житла відбулося зростання кількості мешканців міста з малими дітьми, відповідно, збільшились черги до закладів (рахунок уже на роки)  і при цьому жодного збудованого садочку.

Автор цих слів ще на початку  2013 року писав про це на шпальтах газети Вишгород і на форумі міста http://vforum.com.ua/novosti/ostan-i-r-k-mozhna-vazhati-nevdalim-dlja-rozvitku-m-sta.html. 

З кінця 2010 року активізувалися процеси з непрозорого розподілу земельних ділянок під будівництва як багатоповерхового, так і індивідуального, а з 2011 року ще й з порушенням вимог Генплану Вишгорода. Декілька прикладів.

Так відбулася передача в приватну власність «обслуговуючому кооперативу» спортивного майданчика по вул. Київська для будівництва багатоповерхового будинку.  Звертали увагу громадськості і на цю проблему (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=691409617591476&set=a.119105371488573.16673.100001673311724&type=1&theater). Коли виносили проект рішення частина депутатів виступили проти. Але міський голова переконував, що спортивний майданчик буде відновлено, нібито місця більш ніж достатньо. Переконав! Більшість депутатів підтримало. Не переконали лише тих, хто був проти саме забудови за рахунок втрати єдиної в цій окрузі спортмайданчика.   Та ось бачимо реалізацію: спортивного майданчику немає. Обдурені не тільки депутати, але й мешканці прилеглих будинків, які теж повірили Віктору Олександровичу.

Ще одне одіозне рішення:  відведення земельної ділянки для побудови житлово-офісного комплексу на території прилеглої до базару. Нову територію для ринку не визначили, а будівництво триває, хоча обіцяв Віктор Олександрович зробити все навпаки: спочатку міський ринок, а потім будинки.

От зі свіженького. Рішенням міської ради від 27 грудня 2013 року під забудову передали 4 ділянки в лісі. Раніше вони належали Києво-Святошинському лісопарковому господарству, а були виділені за стандартною схемою, що діє і в Києві, і на Київщині – на підставних осіб, про що свідчить миттєвий перепродаж двох з них. http://kiev.pravda.com.ua/columns/53ff13ffaf9a3/.

Далі. Частина депутатів звертали увагу на проблемність будівництва соціального житла за лікарнею – це перетворення міста у великий гуртожиток: житло будується без «зайвого навантаження» на забудовника, без урахування потреб розвитку іншої інфраструктури міста: ліжко-місця в лікарні, місця в дитсадочках та школах, потужності комунальних підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста, інженерні мережі, тощо. А будують не один будиночок...

Давайте згадаємо славнозвісне «громадське обговорення» (30 грудня 2013 року (?)) з  намаганням вирішити питання щодо забудови земельної ділянки, розташованої на розі вул. П. Калнишевського та алеї С. Поташника в м. Вишгороді, комплексом громадських споруд із житловими та торгівельними приміщеннями. Замовник  детального плану території - Вишгородська міська рада. Це була тільки спроба й, дякуючи відомим подіям, вона провалилась. Тоді виступили проти не тільки пересічні мешканці, які були обурені зухвалістю представників міськвиконкому, а й фахівці: розробник Генплану – головний архітектор проекту  В. Колодова, директор Вишгородського історико-культурного заповідника І. Пироженко,  архітектор  І. Лісник, а також інші, у тому числі автор цього тексту Д.Новицький. 

А чого варті системні, вже згадані вище, дії з руйнації яхт-клубів «Енергетик» і Палацу дітей та юнацтва?! Доречи, які зараз ще тривають. Черговий крок - «проштовхнути» рішення про відведення земельної ділянки під Вишгородський комунальний яхт-клуб. Нібито нічого: комунальний, для громади, дітей тощо. Але, по-перше, раніше вкрадену таким самим чином ділянку в Громадського яхт-клубу «Енергетик» вже роздали під 32-і садових ділянки. По-друге, зазначеним проектом хочуть забрати в незаконний спосіб частину території Київського палацу дітей та юнацтва. І в врешті, по-третє. Навіть на територію, яку «залишили» для Палацу, не можливо буде потрапити, тому що дороги за цим самим проектом рішення туди не має бути. Себто, було б включено режим віджимання із залишку території. http://vforum.com.ua/novosti/perspektivi-rozvitku-vishgoroda-u-n-kudi.html, а також https://www.facebook.com/photo.php?fbid=735858869813217&set=a.119105371488573.16673.100001673311724&type=1&theater.

Ще один показовий приклад. Ноу-хау у відведенні земельної ділянки: «примусове» підписання акту права власності на земельну ділянку по вул. Набережна на користь юридичної особи за рішеннями суду, яке не тільки не було оскаржене в подальшому, а й розглядалося судом за листом виконкому без участі його представника.

Тут мабуть доречно поставити акцент та звернути увагу на маніпулювання із цільовим призначенням територій, що відводяться для будівництва. Часто-густо таке цільове призначення не відповідає затвердженому Генеральному плану Вишгорода, як, доречи, було в ситуації будівництва біля ринку.

Але повертаємось до будівництва по вул. Набережна. Де мали б бути громадські центри та під центри обслуговування будується житлова багатоповерхівка.  Але лякає не це. Лякає те, що у Генплані, затвердженому у 2011 році, ця територія обліковується за вище названим цільовим призначенням: громадські центри.., а на тій схемі, яку називають генпланом у Вишгороді  - вже передбачена багатоповерхова житлова забудова. А це вже підробка документів. Хто, коли, яким чином? Треба окремо з’ясовувати.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що сьогодні Вишгород виглядає чудово: благоустрій, прибрано, культурні та спортивні події. Місто стає популярним для проживання, як затишне і комфортне. Збільшуються кількість новобудов, населення. А що буде завтра?

Треба зрозуміти, що переліченими вище як діями, так бездіяльністю Віктора Олександровича, місто дуже швидко перетвориться спальний район на кшталт Троєщини (без образ до жителів) з усіма інфраструктурними та соціальними проблемами. Мешканці новобудов споживатимуть комунальні та соціальні послуги у Вишгороді, сплачуючи податки за місцем роботи, у Києві. А створення нових робочих місць саме в нашому місті досі не вирішується - вже багато років будуються виключно житлові об’єкти, як швидкоокупні та більш прибуткові. Тобто, більшість рішень, які приймались в сфері стратегічного розвитку міста, будівництва, використання земельних ресурсів направлені не на інтереси громади.

Та мабуть головне, на відміну від сенсу слогану передвиборчої кампанії «Жити і працювати для людей!», інтереси мешканців міста у Віктора Олександровича далеко позаду власних. Тому точно усвідомлюю за кого не буду голосувати. Бажаю й вам не помилитися.


 Дмитро Новицький, 

депутат Вишгородської

міської ради.


0

Коментарі