Про деякі питання Генерального плану Києва.

Сьогодні, коли триває обговорення та погодження нового Генплану Києва, коли відусюди лунають інформаційні повідомлення про чергові  взаємні територіальні претензії між Києвом та областю, варто згадати стару тему - спільного розвитку їх територій - створення Київського столичного округу або Київської агломерації. Це дійсно забута тема, яка колись була настільки актуальна, що навіть була рушієм виборчих процесів всіх рівнів. Під це, згадайте, попередній Генплан розробили із збільшенням площі столиці вдвічі, але не врахували супротив депутатів та очільників обласних і місцевих структур, яким, на відміну більшості мешканців міст та селищ області, таке об’єднання зусиль було зовсім не цікаво. В свою чергу Київ не зробив ефективних кроків роз’яснювальної роботи в регіонах та відповідно отримав поразку. На справді дуже погано, що так сталося. Тому що саме тоді трохи не «дожали» й не створили. Можливо не достатньо було тоді політичної волі? А зараз про це навіть не говорять.

На сьогодні склалися усі передумови до агломерування території, що знаходиться в зоні впливу Києва. Для успішного розвитку Київської агломерації має бути створене максимально комфортне, конкурентне бізнес-середовище, що забезпечує високу ефективність інвестування і різноманітні прояви ефектів агломерації. Але головне - має буди державницьке мислення та справжня політична воля окремих керівників двох територіальних одиниць - Києва і Київської області.