не терпіть!

У рамках впровадження урядової політики щодо захисту прав жінок та дітей протягом серпня 2010 року в Україні тривала національна інформаційна кампанія проти насильства, спрямована на допомогу жертвам насильства і на роботу з кривдниками. Наступним кроком реалізації урядової політики є проведення щорічної Всеукраїнської акції «16 днів проти гендерного насильства», що стартує 25 листопада – у Всесвітній день подолання насилля по відношенню до жінок. Акція триватиме до 10 грудня 2010 року. За інформацією Київського міського центру здоров’я, в Україні 68% жінок (близько 18 млн.) зазнають знущань в сім’ї. Вони страждають від домашнього насильства частіше, ніж від пограбувань, ґвалтувань та автомобільних катастроф разом узятих. 35-50% жінок, які потрапляють у лікарні з тілесними травмами – жертви домашньої тиранії. Протягом 9 місяців 2010 року до різних органів та установ Києва за допомогою звернулись 5123 особи, які зазнали насильства в сім’ї. Частина постраждалих не звертаються до органів внутрішніх справ, боячись розголосу та помсти, а ті, хто звернувся, не завжди отримують необхідний захист. Як виявляється, проблема давно вийшла за рамки тільки домашньої сімейної справи й потребує негайного реагування. Урядова політика щодо захисту прав жінок та дітей передбачає проведення акцій протидії насильству протягом 2010-2015 років. Це має змінити ставлення українського суспільства до проявів насильства в сім’ї, що, безумовно, сприятиме його моральному і фізичному оздоровленню. Телефони довіри для тих, хто потребує допомоги: Київський міський центр роботи з жінками Київської міської державної адміністрації (вул. Мельникова, 20). Термінова психологічна підтримка та інформаційна допомога жінкам, які знаходяться у кризовій ситуації, надається за телефоном довіри 489-44-48 з 9.00 до 18.00 (у п’ятницю до 16.45), обідня перерва з 13.00 до 14.00. Київський міський Центр соціально-психологічної допомоги на вул. Новодарницькій, 26, корп.1, тел. 566-15-48. Національні «гарячі лінії» з питань запобігання насильства та захисту прав дитини – 0 800 500 335 (для абонентів МТС та Київстар – 386); з питань запобігання торгівлі людьми – 0 800 500 225 (безкоштовно із стаціонарних номерів телефонів).

http://www.kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=223596

25 листопада розпочинається загальнонаціональна кампанія «Шістнадцять днів проти ґендерного насильства». Особливу увагу під час її проведення організатори приділятимуть питанням домашнього насильства та ґендерної дискримінації. Підвищену активність у цей час демонструватимуть консультанти Національної «гарячої лінії» з питань запобігання насильству та захисту прав дитини. Про те, які послуги вона надає і як ними можна скористатися, розповідає директор юридичного департаменту Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна», при якому і функціонує ця «гаряча лінія», Маріана ЄВСЮКОВА. - Загальнонаціональна кампанія «Шістнадцять днів проти ґендерного насильства» в Україні проводиться не вперше. Чим нинішня кампанія відрізняється від попередніх? - Загалом кампанія «Шістнадцять днів проти ґендерного насильства» включає в себе багато тем. Здебільшого вони стосуються ґендерного насильства щодо жінок. Проте в нашій країні ця кампанія більше опікується питаннями насильства в сім’ї, насильства над жінкою в родині. Зрозуміло, що наша організація - центр «Ла Страда-Україна» та інші організації під час цієї кампанії порушуватимуть питання саме домашнього насильства і протидії йому. Цього року також буде приділено увагу ґендерній дискримінації жінок. Йдеться про сексизм у рекламі, про дискримінацію жінок на політичному рівні, про представництво жінок в органах державної влади. Тож цей компонент набуває особливої ваги. У попередні роки тема ґендерній дискримінації жінок обговорювалася не надто активно. Однак нинішнього року вона набула актуальності. Достатньо згадати некоректні висловлювання окремих політиків та державних діячів на адресу жінок. - Які ресурси ви будете використовувати під час проведення цієї кампанії? - Одним із основних ресурсів, який допомагає нашим громадянам отримувати інформацію, є Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав дитини. На сьогоднішній день вона залишається єдиним інформаційним ресурсом, який займається питаннями протидії ґендерному насильству, консультує потерпілих від насильства в сім’ї, надає роз’яснення тим особам, які зазнають дискримінації. Ця «гаряча лінія» працює з 2004 року. І хочу підкреслити: вона була відкрита саме в рамках кампанії «Шістнадцять днів проти ґендерного насильства». Ми також використовуємо ресурси наших партнерських організацій, зокрема, Міністерства внутрішніх справ. Так, впродовж трьох днів на «гарячій лінії» консультаційні послуги надаватимуть представники Департаменту громадської безпеки. Це відбуватиметься 25 листопада, 2 та 9 грудня. І кожен може ними скористатися, якщо зателефонує у ці дні з 17.00 до 19.00 години. І, принагідно, подати скарги. - За яким номером можна зателефонувати на «гарячу лінію» і скільки це коштуватиме тим, хто має намір скористатися вашими консультаційними послугами? - «Гаряча лінія» є безкоштовною для всіх осіб, які дзвонять у межах України. Ми маємо два безкоштовні номери. Один з них - 0 800 500-335. Він для дзвінків зі стаціонарних телефонів. Також маємо короткий номер 386. Це для дзвінків з мобільних телефонів, вони є безкоштовними для абонентів «Київстар», МТС та Life. Дзвонити можна щодня з 9.00 до 20.00 години. Виняток становить неділя. В суботу консультації надаються до 16.00 години. Додзвонитися можна, бо маємо багато телефонних каналів. У нас консультують кваліфіковані психологи, юристи та соціальні працівники. До речі, юристи надають консультації наступним чином: по понеділках, середах і п’ятницях - у першій половині дня, а по вівторках і четвергах – у другій. - Як часто вам дзвонять, і хто переважно звертається за допомогою – дорослі люди чи діти, підлітки? Жінки чи чоловіки? - З 30 листопада 2004 року до 23 листопада 2010 року на «гарячу лінію» надійшло 11 115 дзвінків. Особливо їх кількість збільшилася з 2008 року, відколи почалися національні кампанії з попередження насильства в сім’ї. Переважно на «гарячу лінію» звертаються жінки. Так, у поточному році 46,6% становлять звернення від жінок, 38,2% припадає на дітей, а 10,7% - на чоловіків. - Які питання найбільше непокоять тих, хто дзвонить до вас? - З усіх дзвінків, які ми отримуємо, 23% стосуються домашнього насильства. Особи, які дзвонять нам, прямо говорять: я потерпаю від наруги в родині, у мене склалася складна ситуація. У більшості випадків це - фізичне насильство. Проте, коли починаєш з’ясувати, що саме сталося і яким чином можна допомогти цій особі, то виявляється, що фізичному насильству передує психологічне. Якщо ми говоримо про ситуації, то типовою є побиття чоловіком дружини. Або тероризування всієї родини – і жінки, і дітей. Психологічне насильство виражається в образах, у приниженні честі і гідності особи. Також воно виявляється в обмеженні певної діяльності, в заборонах вчитися або працевлаштовуватися. Тобто, ситуації бувають різними. Є звернення і щодо економічного насильства. Це коли зовсім не даються кошти або дуже жорстко контролюються фінансові витрати. Порушуються й питання сексуального насильства. Воно здебільшого спрямоване на дітей і це найбільше нас непокоїть. Бо йдеться про інцестні стосунки. У таких випадках ми не обмежуємося винятково консультаціями. Питання переадресовуємо правоохоронцям. Тому що сексуальне насильство є кримінальним злочином. - Яку реальну допомогу ви надаєте людям, котрі дзвонять до вас? - Перш за все надаємо психологічну підтримку. У більшості випадків людям необхідно виговоритися – щоб їх почули і розрадили. Також надаємо юридичну допомогу. Найбільш складні справи беремо під супровід: готуємо документи, представляємо інтереси потерпілих у суді. Звичайно, значною є інформаційна допомога. Ми говоримо, куди звернутися, як оформити звернення, надаємо телефони міліції, управлінь у справах сім’ї, молоді і спорту, кризових центрів, де надається очна консультація, притулків, куди на час кризової ситуації можна переїхати. Сьогодні не багато людей знають про те, що з 2009 року за законом особи, які скоюють насильство в сім’ї, мають проходити корекційні програми. Ця ідея стала можливою завдяки наполегливій роботі центру «Ла Страда-Україна». Він всіляко лобіював її. Згідно з законодавчою новацією, якщо особа скоїла два і більше разів насильство в сім’ї, то дільничний інспектор повинен направити її до кризового центру для проходження корекційної програми. Торік було розроблено кілька таких програм - і центром «Ла Страда-Україна», і центром «Розрада», і під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Зараз вони пілотуються по різних регіонах. - Чи систематизуєте ви одержану інформацію і як використовуєте у подальшому? - Дзвінки показують, якою є реальна ситуація на місцях. Дуже часто нам скаржаться на представників органів державної влади. Через їх бездіяльність люди нерідко не можуть одержати допомогу. Іноді вона надається некваліфіковано. Зокрема, скаржаться на правоохоронні органи. Не завжди вони реагують на прояви насильства в сім’ях. Часто ставляться до них не як до порушення прав людини, а як до побутових конфліктів. Хоча так не повинно бути. На міжнародному рівні чітко визначено, що насильство в сім'ї – це брутальне порушення прав людини. Люди жаліються і на роботу соціальних служб. Іноді від них не можна отримати дозвіл на тимчасове перебування в притулку. В першу чергу, таких обмежень зазнають особи, у яких відсутня місцева реєстрація, а також особи віком понад 35 років, які не мають неповнолітніх дітей. Головний висновок, який ми зробили: в Україні, на жаль, відсутня система ефективної допомоги і захисту жертв домашнього насильства. Закони є слабкими і часто вони не виконуються. - З яких регіонів переважно звертаються за вашою допомогою? - Понад усе, з Києва і Київської області, а також із Запорізької, Дніпропетровської, Луганської, Львівської, Донецької, Рівненської, Волинської та Вінницької областей. Отож, можна сказати, що проблема насильства в сім'ї є загальнонаціональною. - Робота з людьми, які потерпіли від домашнього насильства, потребує особливого такту, витримки, високої кваліфікаційної підготовки. Яким чином ви формуєте штат співробітників «гарячої лінії»? - Насамперед беремо до уваги такий критерій, як бажання допомагати людям. Якщо на «гарячу лінію» приходять потенційні працівники, волонтери, практиканти і у них ми не бачимо такої наснаги, навряд чи вони увійдуть до нашої команди. Звичайно, є й фаховий підбір. У нас працюють психологи, юристи, соціальні працівники, тобто, ті особи, які володіють спеціальними знаннями та навичками у даній сфері. Проте не в багатьох вузах люди отримують потрібну нам підготовку. Тому для нових консультантів ми завжди організовуємо власні курси. Влаштовуємо тренінги, лекції щодо тематик консультування на «гарячій лінії». Всі люди, які працюють на нашій «гарячій лінії», - це молодь віком до 35 років. - Хто фінансує роботу «гарячої лінії»? - На сьогоднішній момент роботу Національної «гарячої лінії» з питань запобігання насильству та захисту прав дитини фінансує косметична компанія AVON. І ми дуже вдячні їй за це. Також «гарячу лінію» підтримує фундація UNIDEA. Унікальність нашої «гаряча лінія» полягає саме в тому, що її підтримують бізнес-структури. Скажімо, та ж фундація UNIDEA є спеціальним соціальним проектом «УніКредит Банку». Ми також не можемо не подякувати мобільних операторів, які підтримують безкоштовний номер нашої «гарячої лінії». Це велике допомога різним верствам населення в Україні, особливо, соціально вразливим. Також нашу «гарячу лінію» підтримало Міністерство закордонних справ Королівства Данії, у попередні роки допомогу надавали Норвезька церковна організація (NCA), інші донори. Роман НЕЧИПОРУК, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

http://provse.te.ua/?page=news&newsid=18510