Великий Луг.
- 27.03.10, 20:40
Великий Луг знаходився у серці козацьких земель, які давали все, що було потрібне для життя. Лагідний клімат, родючі землі, зелений океан степових рослин, хмари птахів у піднебессі, безліч дичини, переповнені рибою озера та ріки-все це навіки врізалося у людську пам'ять.Невипадково середньовічні автори нерідко порівнювали цей квітучий край із "землею обітованою", котру Бог дав людям згідно з біблейськими легендами. Щоб краще уявити собі українські степи у далекому минулому, варто прочитати кілька уривків з історико-мемуарних творів 16-17ст. В одному з них, написаному наприкінці 15-початку 16ст. говорилося: "Поверхня землі настільки родюча, що зорана лише раз парою волів, вона дає найвищі врожаї. Навіть необроблена рілля дає рослини, які годують людей своїм бадиллям або корінням. Тут ростуть дерева, що дають найделікатніші плоди, тут вирощують часом виноград, що має великі грона...Диких звірів-зубрів, диких коней, оленів-таке богатство, що на них полюють лише заради шкіри, а з м'яса вживають лише філейну вирізку, решту ж викидають. М'яса вепрів та косуль взагалі не їдять. Птахів тут така сила, що навесні люди відправляються за ними і назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів, лебедів, а пташину молодь годують при хатах. Собак годують м'ясом диких звірят і рибою, бо ріки переповнені осетрами та іншими великими рибами, котрі напливають з моря до прісної води".
А шо ми маємо тепер, ГЕС, АЕС, дичини майже нема, вода засмічена, криниці в яких ще п'ять років тому була вода як "сльоза христова" зараз мають гіркий присмак, останній раз сліди лося я бачив одинацять років назад.Проте жити краще, в селі на триста хат держуть усього стоп'ятдесят корів (це дуже і дуже мало) бо ніде пасти, або люди ледащо.
Я сам дуже хочу переїхать в село, для країни яка має таку землю наїкращий вихід, це розумне і раціональне використання землі, і толку з того шо землю людям роздали, це як безрукому граблі, селяни за сімдесят років "безглуздя" розучилися землю оброблять, а тоді ще кіньми орали, культивірували, сіяли, косили і зерно молотили, бо незнали як інакше, а щоб прогодувати сім'ю в п'ятнадцять чоловік достатньо п'яти гектар орної землі, іхочаб якесь господарство.
Наболіло. Все. Піду спати.
А шо ми маємо тепер, ГЕС, АЕС, дичини майже нема, вода засмічена, криниці в яких ще п'ять років тому була вода як "сльоза христова" зараз мають гіркий присмак, останній раз сліди лося я бачив одинацять років назад.Проте жити краще, в селі на триста хат держуть усього стоп'ятдесят корів (це дуже і дуже мало) бо ніде пасти, або люди ледащо.
Я сам дуже хочу переїхать в село, для країни яка має таку землю наїкращий вихід, це розумне і раціональне використання землі, і толку з того шо землю людям роздали, це як безрукому граблі, селяни за сімдесят років "безглуздя" розучилися землю оброблять, а тоді ще кіньми орали, культивірували, сіяли, косили і зерно молотили, бо незнали як інакше, а щоб прогодувати сім'ю в п'ятнадцять чоловік достатньо п'яти гектар орної землі, іхочаб якесь господарство.
Наболіло. Все. Піду спати.
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
