Так сумно, коли ти не можеш ніскілечки змінити ситуацію Так жаль людей , з якими працював, до кого звик і полюбив. Так страшно за себе, що буде взавтра? Як на гілці дерева, яка ледь зламається. Нервова система здає. Чому все так? Ну, коли вже в нас все буде гаразд?

*** Як сумно, що я не кохаю, Як сумно, що не кохана… Останній листок із гілки Злетів, закружляв і згубився. Без листя…Лиш небо вгорі. Поволі підняла я віти, До неба потяглась я стрімко… Прохала мене пощадити Якщо не мене , то рідних… Коріння мене тримало… Коріння мене живило… Я ждала дощу…

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка]Вам подобається творчість групи "Джанго"? Цікаво дізнатись, чи подобається Вам творчість Олексія Піддубного- групи "Джанго"? Я вже 1,5 роки просто в захваті! Подобаються всі пісні. Вони написані з душею, і відчувається, що ця душа прекрасна. А чи подобається Вам?

Цікаво, ким Ви були на Новорічному святкуванні в дитячому садку. Я, наприклад, була сніжинкою (багато разів), лисичкою. Ще була Цукеркою, а в старшій групі майже всі дівчатка були принцесами.

Цікавий тест. Вам сподобається! :)http://trinixy.ru/2007/12/12/skaner_vashego_serdca.html

Сжимает сердце мне тоска... Слез нет. Кричать. Нет силы. И мой удел - поддерживать других, Все отдавать. Я не привыкла брать. Я не люблю, когда прощенья просят. Хочу дождаться первую ромашку Чтоб летний лучик сердце мне согрел.

Завжди дивувалась людям мінусовщикам- суцільний негатив, як фікалій навіть не чіпаєш, а він смирдить. Як можна так жити- здається людина приходить на роботу лише щоб зіпсувати комусь настрій. Доречі людина в такому настрої завжди. Якась ненависть до всього живого! Сумно. Здається настала епоха НЕНАВИСТІ, майже кожна людина зводить корону в себе на голові.

Своё сердечко я закрою на замочек. Я не хочу, чтоб причиняли боль ему. Оберегать лишь я его могу. От боли, от вражды. И потому Зажму в ладони ключик я до боли, И капли крови льются на траву. Но иногда предательски дрожит рука. Замочек открываю. Обжигаюсь. Снова плачу, снова закрываю. Твержу: «Ну, что ж я! Предательница! Больше не могу. Зачем я ключик берегу? Зачем не выброшу?» Надежду в сердце берегу. Хочу открыть его, отдать отмычку, Руку воскресить...

Читати далі...

Это просто стих в котором думаю мне удалось выразить чувства людей на краю, недавний период моей жизни. Прощальная записка. Сидишь и думаешь о жизни. Да, что там жизнь, и не было её. Как-будто ранней птичкой в клетке, Душа не зная счастья умерла. Прошу у Бога лишь добра я Для родных и близких. Хочу чтоб были счастливы они. Простите, милые! Любила и люблю Вас! Простите не смогла я жить. Я знаю грех мой непростим. Сама забрала у себя я то, Что не давала...

Читати далі...

Привет! Многое изменилось. Я уволилась с работы и только сейчас поняла, кто мне друг. Казалось бы самые близкие люди знают о сложившейся ситуации (у меня сейчас тяжелый период), а звонят совсем не те люди о которых я в свою очередь думаю. Я переборола желание нежить. Сейчас прихожу в себя, но на душе очень тяжело. Просто очередное разочарование в людях. Пусть живут с Богом! Я отпускаю ситуацию. Эта пауза была нужна. Я просто ОЧЕНЬ - ОЧЕНЬ УСТАЛА. Устала от грубости...

Читати далі...