Чому помер темношкірий камеруанець?

«33 канал» від 9 лютого 2011 року було вміщено матеріал; «Темношкірий фігурант «діамантової справи» помер сам, чи його вбили у слідчому ізоляторі?»  Ця «діамантова» афера, колись була однією з найгучніших на Поділлі. Весною 2009 року трое іноземців та місцевий підприємець уклали угоду з купівлі- продажу діамантів з Африки. Темношкірі  «бізнесмени» з Камеруну, замість 100000 доларів застави, передали вінниччанину підроблені гроші. За підозрою у вчинені злочину за частиною 4, ст. 199 Карного Кодексу України, було затримано трое громадян Камеруну. Під час досудового слідства вони перебували у слідчому ізоляторі установи виконання покарань № 1 міста Вінниці.  Стало відомо, що один із підозрюваних, 29 річний громадянин Камеруну, житель Одеси, студент вузу помер при загадкових обставинах. Згідно висновку судово-медичної експертизи, смерть настала внаслідок мозкової коми третього ступення, гострого порушення мозкового кровообігу та набряку головного мозку. Простішке кажучи, камеруанець віддав Богу душу від інсульту. Чи можна було врятувати небіжчика? Можна, і не раз і не два, стверджує завідувач реанімаційним відділенням першої міської лікарні Ігор Пахно. Особисто у мене різні думки виникають з приводу цієї події. Якщо звернутись до Кримінального Кодексу України, то у статті 84 «Звільнення від покарання за хворобою» сказано, якщо особа після вчинення злочину захворіла на важку хворобу, що перешкоджає відбуванню покараня, то може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. За даними обласного управління Держдепартаменту з питань виконання покарань до слідчого ізолятора він був доставлений 15 травня 2010 року. І як засвідчує начальник установи №1 Володимир Маціпура, підслідний мав проблеми із серцево –судинною системою. А тому виникає запитання; чи не можна було враховуючи важкий стан темношкірого підозрюваного замінити утримання під вартою про підписку про невиїзд? Можна! Усе можна було. Особливо мене шокувала позиція офіційного представника Камеруну в Україні Талла Жаніка. Пан представник висловив неабияке занепокоєння з цього приводу. Так чому він не висловлював свою турботу, коли важкохворий будучи у важкому стані утримувався під вартою? Вже не перший рік, я із відкритими листамизвертаюсь до усіх владних структур країни з пропозицією до статті 84 ККУ «Звільнення від покарання за хворобою» разом із Міністерством охорони здоров’я України, внести доповнення до вищеназванної статті і зробити перелік хвороб, за якими можна звільнити людину від покарання. Реакції на мої офіційні звернення ніякої! Знаючи про реальний стан нашої медичної галузі, я не впевнений у тому, що у реанімаційному відділенні надавалась хворому у повному обсязі адекватна медична допомога. Ліки ой які дорогі! Мені доводиться спілкуватись із тимиособами, які відбували покарання у місцях позбавлення волі. І вони стверджують,  що там майже відсутне медикаментозне забезпечення.  І якщо ув’язнений завхоріє, і його батьки та родичі передадуть ліки, то ними і лікують. Державою виділяються відповідні кошти назакупівлю медичних препаратів. Отож Генеральна прокуратура, СБУ, контрольно- ревізійне управління повинно здійснити відповідну перевірку.  

Дай то Бог!

Олександр Драган, журналіст, місто Вінниця.