Немирівська обитель

Рішенням Священного Синоду Української православної церкви у
1996 році було знову відкрито Немирівський Свято – Троїцький монастир.
Спочатку у 1990 –му колишній благочинний району, нині покійний священик
отець Микола Чернопищук домігся у влади, аби дозволили відкрити церкву,
а вже згодом, через шість років і сам монастир. 
     Першою настоятелькою обителі призначили Галину Грицишену,
яка через два роки, прийнявши чернечий постриг, отримала ім'я Херувима.
Сам монастир було засновано у 1724 році. До наших днів збереглись
відомості про одну із настоятельок монастиря, ігуменю Аполлінарію. Коли
вона вперше відвідала монастир, то була вражена його убогістю.
Поставивши за мету відродити святиню, вона залишилась у її стінах.
Спочатку була послушницею, а вже згодом її призначили ігуменею. Цей
послух вона несла 57 років, і була похована в притворі Успенської
церкви, яка, на жаль, до наших днів не збереглася. Важкі випробування
випадали на долю монастиря.  Його закривали двічі; у1818-му і 1957
роках. Саму будівлю пристосували під школу інтернат та для
автотранспортного підприємства. Отож новопризначеній ігумені Херувимі
залишилось у спадок зруйноване приміщення та храм, який потребував
реставраційних робіт.
     З Божою допомогою матушці вдалося знайти небайдужих людей, які
допомогли відродити святу обитель. Мені у 1993 році доводилося
зустрічатись із матушкою і бачити, у якому стані був монастир. Нині,
відвідавши його, я був вражений тим обсягом робіт, який виконано.
    Незважаючи на матеріальні труднощі, та світову економічну кризу, у
самому центрі Немирова монастирем побудовано п’ятикупольний Собор
архістратига Михайла. Будучи у кабінеті ігумені Херувими, який скоріш
нагадує кабінет архітектора чи прораба будівництва, я бачив план
собору. 
     8 серпня 2010 року під час перебування Предстоятеля
Української православної церкви, митрополита Київського та усієї України
ВОЛОДИМИРА  у Немирові, після Божественної Літургії, відбулося
освячення нижнього храму в честь великомученика Дмитра Солунського.
Проект будови було безплатно зроблено «Укрреставрацією», президентом
якої є виходець із села Кірове,  Немирівського району М.І.Орленко. 
Матушка Херувима із захопленням та вдячністю розповідала про цього
керівника, який не лише допоміг оформити усі документи, але й підтримує
фінансово. До речі, у своєму селі Микола Іванович побудував церкву на
честь Миколи Чудотворця. 
     Та повернімось до монастирського життя. Нині в
ньому служать два священики; ієрей отець Володимир Кулібаба та отець
Павло Питльований. За висловом матушки Херувими, монастирський Устав є
своєрідною «строгою армією». Адже все роблять згідно з графіком.
Прокидаються черниці о 4 годині 30 хвилин. О 5 годині 20 хвилин
здійснюється молитовне правило, і о 7 годині служиться Свята Божественна
Літургія. Далі насельниці виконують послух, і о 16 годині
розпочинається вечірня.
    Частими «паломниками» монастиря  є діти школи –інтернату. Адже
розташований цей заклад на території монастиря, і вони допомагають
сестрам по господарству. З кожним роком до монастиря приїжджають все
більше прочан. Люди серцем тягнуться до святої обителі, аби отримати
прощення гріхів, духовну благодать. Приїжджайте и ви!
       Олександр Драган,
редактор газети «Слово Боже – УПЦ»
місто Немирів.