Про Бершадський бомонд, політику і совість

Щиро кажучи я не дуже цікавлюсь політикою, тим паче бершадським
політичним бомондом, який зокрема довів мою дорогу мати Драган Ніну
Мойсеївну до смерті, а мене до гострого інфаркту міокарда.  Однак
останні події, які відбуваються у нашому районні спонукають замислитись
над тим хто все ж таки “керує”нашим Бершадським районом. Хто ці
люди? Яке у них життьеве кредо? Врешті — решт, якої вони політичної
орієнтації та за якою ідеєю вони втілюють в життя свої політичні погляди
тих партій які представляють. 
     Коли у 2006 році до влади прийшла помаранчева
команда, і згідно наказу Президента України Ющенко В., на посаду голови
Бершадської райдержадміністрації було призначено пані Шульц Світлану, у 
районі стали відбуватись дивні речі.  Фактично райдержадміністрація
перетворилась на збіговицько “шульцьких сраколизів”, підлабузників та
інтриганів. Ті керівники, які були при посаді наввипередки намагались
лизати і заносити  сраку на поворотах  Шульц С., та клястися їй у
вірності “до кришки гроба”. Дуже чітко це проявлялось тоді, коли пані
Шульц святкувала у робочий час свій дорогоцінний день народження;
бажаючих привітати Світлану вишикувалось стільки, що у місцевих жителів
складалось таке враження, що немов би  стоїть черга до мавзолею Леніна.
     У свій час я був виступив на захист голови Бершадської райдержадміністрації Шульц С., бо
тоді у місті виходила опозиційна газета “Бершадська пора” у якій у
зневажливій, брутальній формі у якій принижувалась людська гідність,
честь та ділова репутація і без будь -яких доказів  критикувалась робота
цього керівника Шульц. Тоді на сторінках газети “Бершадський край”,
було надруковано мій матеріал “Дозвольте не погодитись”. Я вважаю, що
будь -який журналіст, який пише критичний матеріал, повинен бути
толерантним, ввічливим  до свого співрозмовника.  Стосовно совісті, то
наведу вислів святителя Іоанна Златоустого, який сказав, що «берегите
великий дар Божий – совесть. Совесть это голос Божий, голос Ангела
Хранителя, в душе. Бойтесь её потерять». 
     Однак, як говорив один мудрець; "Усе тече усе
змінюється". Під час останніх політичних перегонів  виборів глави нашої
держави, на цю посаду було обрано представника “Партії регіонів”
Януковича В., багато хто у Бершаді, аби утриматись біля корита влади,
будучи членом  партій “Батьківшина”, або “Собор”, різко змінив своє
політичне уподобання вмить ставши “членом” партії  біло-блакитних. Вони
просто пристосуванці.Будучи на місці новопризначеного голови Бершадської
райдержадміністрації Снігура О,. я б таких людей до себе не підпускав
на гарматний постріл, і ні на які керівні посади не призначав, бо
очікувати від таких пристосуванців вірності, та відданості не слід. І
таке явище тотального переходу до партії (іноді примусове), яка нині при
владі не поодиноке у нашій державі. На жаль.
Олександр Драган,
журналіст
місто Бершадь.