На початку 18 століття Московію вважали азіатською державою

Історик Євгеній Наконечний у своїй книзі "Вкрадене ім'я" досліджував історію перейменування Московії на Росію.
"У 17 столітті усі в Європі знали, що Русь - це край над річками Саном, Бугом, Дністром і Дніпром. Зате дику азіатську державу називали Московією, або на німецькому Moskowitien. Після спроби перейменування в Росію і розділення її на "Велику, Білу і Малу" Русь самі московські царі і дворяни довго плуталися в назві. Назва "Московська держава" фігурує в договорі з Данією від 1701 року. У договорі з Реччю Посполитою від 8 червня 1703 звично вживаються терміни "Монарх Московський", "Війна Московська".
На початку 1703 року почала виходити перша московська газета "Відомості про військових і інших речах, гідного знання і пам'яті, що сталися в Московській державі і в інших навколишніх країнах" або як її скорочено називали "Відомості московські". Тільки у 1725 році видання перейменували в "Відомості Російські".
Історик говорить, що цар Петро носився з ідеєю перенесення столиці в Київ. Фаворит царя Олександр Меньшиков вислав до посла в Копенгагені таку директиву: "Во всех курантах печатают государство наше Московским, а не Российским, и того ради извольте у себя сие престеречь, чтоб печатали Российским, о чем и к прочим ко всем дворе писано".
"Просто Москву тоді ніхто не знав і вважав її азіатською країною. А до азіатів тоді було відношення негативне. А Русь знали давно. Ось чому, повернувшись з Європи, московський цар перейменував своє царство в Російське, а солдати уперше дізналися, що вони великороси. Допомогло Москві ще і те, що українська Русь(а Україну знали на заході тільки як Русь) була вже під Москвою. Великоросы - це єдиний у світі народ, який до початку 18 ст. не мав своєї назви, а називався московським людом", - говорить історик.
"Буковинський поет Юрій Федькович так писав про це: "Зведено бій під Полтавою(1709), Москалі здобули Русь, їх цар Петро присвоїв собі ім 'я побідженого народу, бере титул царя Русі, - цитує Євгеній Наконечний.

 Юрій СТРИГУН

Джерело

В принципі нам про то відомо, але посилання на чергове наукове дослідження з цього приводу не завадить