В пам'ять про тата

Завтра йому було б 85-ть. За професією фельдшер, за духом філософ і романтик, трохи поет.

Я знаю, що тато радів би за всіх тих кому стало духу тримати наш Майдан. В першу чергу він радів би за наших дітей які виросли і мають наснагу змінити державу в якій живемо, стояти за свою гідність .

Для найменших у батька завжди були прості і добрі вірші. Ось тільки деякі для дітей, про дітей, до сезону

ЗАЖУРИВСЯ КІТ КОТИК МУРЧИК

Зажурився сірий кіт, Котик Мурчик:няв-няв-няв…

Що немає він чобіт, Всіх мишей порозганяв.

Бо в саду сніжок паде Тихо стало у дворі -

Бідний котик пропаде! Сидять миші у норі.

ТАТОВА П’ЯТІРКА ГНАТИК

-Як там в школі, все впорядку?- Гнатик вчитись захотів:

Батько сина запитав. “Хоцу в сколу”, - туркотів.

-Так. Одержав знов я, татку, Мати каже:”Відведу!”

П’ять за твір, що ти писав. Гнатик в сльози:”Не пі-ду-у”.

ГАЛЯ СНІГУ НЕ БОЇТЬСЯ БІЛЕ ПОМЕЛО

За вікном сніжок іскриться, Ой те біле помело

Галі в хаті не сидиться – Гори снігу намело

Так і хочеться хоч трішки Ні проїхать ,ні пройти,

На дворі погратись в сніжки. Ні стежину віднайти.

-Не виходь же доню з хати,- Де не глянь-лежить сніжок,

Каже їй ласкаво мати. Білий-білий, мов пушок.

-Бо простудишся дитино, Діти раді цій порі,

Будуть ручки й носик сині. Ліплять “баби” у дворі,

-Не боюся сніговиці-маю Та й санчата не дармують,

Теплі рукавиці По сніжку біжать, мандрують

Ще й киптарик-кожущок,

Не страшний мені сніжок

ПЕРШИЙ СНІГ ЗАГУБИЛА МИШКА ХВОСТИК

Встав Івасик рано-вранці, Бігла мишка через мостик,

У віконце загляда- Загубила мишка хвостик,

На подвір’ї, ніби в казці, І не знає як їй бути

Повно снігу! Не біда. В кого хвостик роздобути?

І зрадів ураз хлопчина, А без нього хоч у воду:

Бо в казковому дворі Загубила всяку вроду.

“Бабу” зліпить здоровенну

Для потіхи дітворі

Ну і трохи повчальної сатири для дорослих

ВОВЧА ДОБРОТА СВИНЯЧА ВДАЧА

Повірила вовкам овечка, “Я чистоту люблю над все”,

У їхню доброту і честь, Взялась свиня свині хвалити-

І залишились від небоги “В грязі не хочу більше жити

Лиш ратиці і шерсть. бо чистота мені всього найвище”.

Мораль: Сказавши так полізла в багновище.

Як не хочеш лиха запізнати Мораль:

Навчись друзів вибирати Чи варто дивуватися з свиней,

Коли не мало знаємо людей,

Що гнуть слова як дуги

Кажуть одне, а роблять друге

Микола Фаб'як

Коментарі

aleksandrinna

114.12.13, 00:34

Какие чудесные стихи!

no-sense

214.12.13, 11:19

Чи варто дивуватися з свиней,
Коли не мало знаємо людей,
Що гнуть слова як дуги,
Кажуть одне, а роблять друге.

Сильно сказано!

Хоча і шкода, що природа людська є такою інертною...

Царство небесне татові...