Прихований запис (-:
- 17.09.07, 23:04
стосовно ніка... багато причин, які мені важко зібрати до купи та висловити більш-менш зрозумілими словами, але колись обов'язково це зроблю. Насправді дуже багато усього вміщено для мене в цей нік.
що до мови... я народився та виріс у Дніпропетровську, в російськомовной родині, навчався в звичайній радянській школі, усі мої друзі та знайомі спілкуються російською (тобто, приблизно 90% моїх знайомих - інші або іноземці, або всеж-таки україномовні). В школах та інститутах по мовах я ніколи не мав оцінки вищу за "3"... Але це не заважало мені багато читати, та милуватись українською мовою.
Не знаю, яка з мов мені рідна. Вони обидві займають рівні частини в моєму "мовному" просторі. Зараз я більшість часу спілкуюсь саме українською. Поперше, бо лексичний запас української мови у мене набагато слабкіший, ніж у російській... Щоб його поповнювати - потрібно практикуватись, чим я, власне, зараз і займаюсь (-; А по-друге, мені справді дуже подобається українська мова, але я ніколи не використовував її у буденному житті. Безліч причин знаходилось, щоб не спілкуватись на рідній мові... а приблизно півроку тому я зробив цей крок через власні боязки і невпевненість, та почав робити те, про що вже давно мріяв. Спочатку (перші декілька місяців) сміялись, крутили пальцями навколо віска, дурнем називали... а зараз звикли, і навіть дивуються, коли я раптом щось починаю розповідати російською...
Корочше, розмовляти рідною мовою мені приємно, та доставляє багато радощі!
(якось потім доповню цей запис)...
що до мови... я народився та виріс у Дніпропетровську, в російськомовной родині, навчався в звичайній радянській школі, усі мої друзі та знайомі спілкуються російською (тобто, приблизно 90% моїх знайомих - інші або іноземці, або всеж-таки україномовні). В школах та інститутах по мовах я ніколи не мав оцінки вищу за "3"... Але це не заважало мені багато читати, та милуватись українською мовою.
Не знаю, яка з мов мені рідна. Вони обидві займають рівні частини в моєму "мовному" просторі. Зараз я більшість часу спілкуюсь саме українською. Поперше, бо лексичний запас української мови у мене набагато слабкіший, ніж у російській... Щоб його поповнювати - потрібно практикуватись, чим я, власне, зараз і займаюсь (-; А по-друге, мені справді дуже подобається українська мова, але я ніколи не використовував її у буденному житті. Безліч причин знаходилось, щоб не спілкуватись на рідній мові... а приблизно півроку тому я зробив цей крок через власні боязки і невпевненість, та почав робити те, про що вже давно мріяв. Спочатку (перші декілька місяців) сміялись, крутили пальцями навколо віска, дурнем називали... а зараз звикли, і навіть дивуються, коли я раптом щось починаю розповідати російською...
Корочше, розмовляти рідною мовою мені приємно, та доставляє багато радощі!
(якось потім доповню цей запис)...
6
Коментарі
Гість: Mata Hari
117.09.07, 23:29
Пасиб за разъяснение)))
буду ждать дополнений)))))))))
Ханік
217.09.07, 23:32Відповідь на 1 від Гість: Mata Hari
у мене не було причини, щоб відмовити тобі, та не відповісти на запитання...а якщо це робити - то чому б не зробити це якісно? (-;
Це я тобі маю бути вдячен... давно вже збирався зробити запис на цю тему
Гість: Mata Hari
317.09.07, 23:34Відповідь на 2 від Ханік
нема за шо)))))
Маниа4ег
418.09.07, 12:35
ЖЖошь. Ты про ник начал писать, закончил про мову и не закончил толком....
Соняшний
518.09.07, 12:38
Я теж всі листи та смс ПИШУ українською мовою, а от спілкуюся переважно російською... Спочатку думав, почну спілкуватися в університеті, аж там, як і в школі, українська мова лише на парах, а на перервах спілкуються хто як хоче. А зараз на роботі обидва мої начальники і третина колег росіяни, хоч і вже довго живуть в Україні, то спілкування теж переважно російською мовою. Навіть в маршрутці крикнути "На остановке!" або "Остановите!" звучить якось звичніше... Хоча я дуже люблю українську мову і вважаю що вона має бути єдиною офіційною...
Ханік
618.09.07, 13:16Відповідь на 5 від Соняшний
просто тобі це не потрібно, розмовляти українською. Не мучся
Соняшний
718.09.07, 13:22Відповідь на 6 від Ханік
Тобто "не потрібно"??? А тобі потрібно? Майже та сама ситуація, тільки я себе "передороти" ще не можу! А так, я і не мучаюся...
Ханік
818.09.07, 13:24Відповідь на 7 від Соняшний
і мені не потрібно... просто подобається, та я собі дозволяю це робити
Соняшний
918.09.07, 13:28Відповідь на 8 від Ханік
"а приблизно півроку тому я зробив цей крок через власні боязки і невпевненість, та почав робити те, про що вже давно мріяв. Спочатку (перші декілька місяців) сміялись, крутили пальцями навколо віска, дурнем називали... а зараз звикли, і навіть дивуються, коли я раптом щось починаю розповідати російською..." То ж був і початок, коли не все виходило... От і у мене зараз так... Просто важко, коли навколо говорять російською, перемикатися на українську...
Ханік
1018.09.07, 13:30Відповідь на 9 від Соняшний
коли мені було важко висловити свою думку - я мовчав і слухав..