Звернення Дмитря Яроша

Мир, на мою думку, може бути результатом або примирення, або замирення, або перемоги. Примиритися можуть сусіди, один із яких зробив якусь побутову прикрість іншому. Примиритися можуть чоловік і дружина, згадавши, що основою їхнього союзу є любов. Примиритися і пройти шлях взаємопрощення, врешті-решт, можуть два народи, котрі в минулому ворогували, але нарешті розв’язали конфліктне питання і прагнуть будувати спільне майбутнє у дружбі і взаємоповазі. Одначе тоді, коли конфлікт ще не вичерпано, коли інтереси двох суб’єктів історичного процесу взаємозаперечуються, тоді примирення неможливе. Можливе замирення, тимчасовий мир, але після цього замирення конфлікт може вибухнути у ще більших масштабах. Тоді єдиним шляхом до миру стає перемога…

Той мир, за який ми повинні молитися, має бути перемогою української зброї. Зверхність Москви щодо Києва може бути усуненою лише перемогою Києва над Москвою – цю істину, котра була аксіомою для наших попередників із ОУН-УПА, має затямити кожен українець. Росія – це імперія, і ця імперія не мислить себе без контролю над Україною. Ми повинні відбити московську агресію, відновити контроль над східними областями країни, повернути собі Крим і з часом перейти у контрнаступ. Інакшого шляху просто не може бути. Інакший шлях – це капітуляція.
Потрібно також пам’ятати наступне: нинішня війна на сході країни – це наша українська Реконкіста. Ми воюємо не просто за збереження територіальної цілісності України, але й за духовне оздоровлення тих наших регіонів, які були найбільше покаліченими московсько-більшовицькими окупантами. На теренах Донбасу та Луганщини є багато гідних людей. Проте вистачає там і тих, хто виховувався в умовах бездуховності, аморальності та московської імперської пропаганди. Звідси – і натовпи бидла, котре за 500 грн. на день виходило проти українських вояків у якості «живого щита», і «ополченці» – озброєні пияки, наркомани та кримінальний елемент, і сатанинське поклоніння більшовицьким символам…

Ми йдемо на схід, щоб звільнити його від московських окупантів та місцевих запроданців, щоб повернути йому українське обличчя і, обов’язково, щоб навести там лад – вирішити низку соціально-економічних проблем, які однаково непокоять як жителя Донецька чи Сімферополя, так і жителя Києва, Чернігова або Львова. А зробити це можливо лише після перемоги Національної революції, після здобуття повноцінної національної держави. 

Євген Коновалець свого часу писав, що дорога до вільного Львова лежить через вільний Київ. Зараз же ситуація дещо інша. Дорога до вільного, державного і могутнього Києва лежить через звільнений Донбас та Крим – щоб здобути перемогу в Національній революції, спочатку ми маємо очистити схід та південь нашої країни від окупантів. Саме за такі дві перемоги, за такий мир ми маємо молитися і воювати!

Лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош