хочу сюда!
 

Наталия

44 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 35-55 лет

ОЧІ.

Я побачив Величезну Жовту Піраміду на фоні сірого неба. Корабель. Збирачів органів-цих тупих машин здатних тільки виконувати Його накази. Декілька скринь- холодильників, інкрустованих коштовним камінням, яке виблискувало в променях ранішнього сонця.  Блиск каменів свідчив про те, що скрині вщент заповнені. Отже вони скоро відлетять.
А я?
  Невже переселення має бути тут...
Коли свідомість знову повернулась до мене була темнота і пустка.
 Отже це сталось... Так швидко...
Чорт, чорт, чорт...
 Де я... В якому тілі... 
Чому бачу розумом, а не очима...
 Тіло, якесь дуже маленьке...
 Я починаю усвідомлювати....
Вони забрали мої очі( ну не мої.... а мого теперішнього тіла). Збирачі втікали від мене.
 Хвиля злості й ненависті огорнула мене з неймовірною силою і я закричав: "Віддайте мої очі".
 Моє маленьке тіло бігло за збирачами, падало, плакало, кричало, ненавиділо, просило віддати очі. 
І тоді Він сказав: "Тобі,  не потрібні очі, щоб бачити. Ти й так все бачиш". 
Так, я бачив... Все...Але не Його. Його я тільки чув.Чув голос. 
 Хапаючись за залишки своєї ще свідомості, яка стиралась з неймовірною швидкістю, я закричав: " Віддай очі. Вони не мали права їх забирати." Це був інстинк самозбереження. Я вже не пам"ятав хто я, звідки. Було тільки відчуття несправедливості.
 І тоді Він наказав: "Віддайте йому очі". 
Збирачі зупинились. 
Передімною відкрилась скриня.
 І знову розпач... 
Скриня доверху заповнена очима різноманітних істот... Як я знайду тут свої...Та й як ритись серед живих ще очей?
Збирачі штовхнули мене до скрині так, що я впав на коліна перед нею. Мені наказали швидко брати, бо  Вони мають відлітати. Я ледве встиг вихопити з холодильника пару очей, як кришка захлопнулась. Збирачі підхопили скриню і зникли в піраміді. 
Я вставив собі ОЧІ. Вони були різного кольору, але однакового розміру і форми.  Хоч це добре.
Тепер я побячив, що самотньо стою на колінах серед пустелі, тінь від Великої Піраміди наближається до моїх колін,а сонце визирає з-за її макушки. Сльози потекли з чужих( тепер уже моїх ) очей. 
Все якось дивно закружляло, розпливлось і зникло.
Спочатку я почув як чебечуть пташки. А потім прийшло усвідомлення.
 Я маленька, шестирічна дівчинка. А все що відбулося- страшний сон.
 
 
1

Комментарии

Гость: vismut58

128.06.14, 17:15

после чего такие сны снятся?

    228.06.14, 17:57Ответ на 1 от Гость: vismut58

    Після розлучення батьків і отриманого стресу.