Термін МАНТИКА походить від грецького слова , яке можна перекласти як «мистецтво віщування». У сучасному європейському окультизмі цей термін використовується як загальна назва технік, метою яких є отримання прогнозів чи інформації про можливий розвиток подій у майбутньому чи невідомому минулому, шляхом, що не пов’язаний з логічними висновками чи спостереженнями, пов’язаними причинно-наслідковим зв’язком з цими подіями у фізичному світі.

http://kret.pp.ua/content/mantyka-gadannya

Короткий огляд карт Таро, їх історії, походження, використання, символізму та трактування

Стаття

Цей символ найбільш відомий у світі під назвою Пентаграма. Також, відомий під назвами: Сіяюча Зоря, Ступня Мудреця, Зоря Мага, Зоря Мікрокосму, Мікропрозоп, Пентальфа (5 грецьких букв Альфа).
За визначенням, Пентаграма (грецьке від - «п'ять» та - «риска, лінія») - правильний п'ятикутник, на кожній стороні якого побудовані рівнобедрені трикутники, одинакові по висоті.

Стаття

Зображення з сайту Caricatura.ru

Недавно я прийшов до висновків про деякі аналогії між релігією та ідеологічними концепціями маркетингових мереж, якими хочу з поділитися.

Будь-яка схожість з будь-якою маркетинговою мережею чи її учасниками є випадковою . 

Вірування

Адепт вірить, що буде отримувати великі доходи від великих продаж великої кількості інших адептів, які  знаходяться під ним у ієрархії.

Сповідування

Постійне надоїдливе проповідування своєї мережі, переважно заїждженими тупими історіями (притчами), інколи розказаними тими самими інтонаціями, про своїх знайомих, розповідями про високу якість продукції, та про те, як їм це все підходить.

Літургії

Регулярне відвідування та організація зборів, метою яких я залучення неофітів та самоутвердження себе у вірі.

Святі сподвижники

Адепти, які, якщо вірити різним брошуркам і проспектам з яких вони дурнувато посміхаються, вже отримують великі за рахунок адептів, що роблять великі продажі.

Нетерпимість

Постійне свідоме та несвідоме виявлення свого негативного ставлення до тих, хто відмовився від високої честі причаститися до їх релігії, що супроводжується тими ж розповідями як це корисно, вигідно і як їм це підходить.

Спокута

Наприкінці звітних періодів, закупка різної непотрібної хрєні, заради добирання балів, з подальшими нав’язливими спробами її реалізації серед знайомих та самонавіювання того, як їм потрібно те, що не вдалося продати.

Шахрайство

Розповіді про те, як вони у побуті користуються найдорожчими видами товарів, що розповсюджується у мережі, яких, насправді у, них немає, та про те, як вони багато заробляють.

Відступники

Поступовий відхід від вірування та сповідування після того, як стає зрозуміло, що святими їм не стати, так як не вдається набрати у достатній кількості нових неофітів.

Напевне, немає окультиста, на якого б було вилито стільки бруду, як на Алістера Кроулі. Зупинятися на його біографії немає сенсу – в мережі не складає проблему її знайти. Його моральний рівень – тема, на мою думку, теж не дуже цікава. Чи написане ним є здобутком його пошуків, чи розкритими таємницями таємних окульних орденів – теж уже не має великого значення. І, навіть, збочені форми які отримали опубліковані ним тези, завдяки деяким трактуванням, – теж не важливо.

Для мене цікавими є три моменти: концепція Телеми, абсолютно логічний підхід до окультизму та пояснення принципів ритуалів.

«Немає закону вище «Вчиняй, як зволієш». Лише дуже поверхневий погляд може заставити трактувати трактувати ці слова як заклик до свавілля та розпусти. Суть цих слів криється у розумінні сенсу істинного бажання, бажання, що іде від істинної сутності людини, сутності що перебуває у постійному зв’язку з джерелом та причиною всього. Ми, переважно, взагалі не чуємо голос цієї сутності, а, інколи, чуємо її слабкий та спотворений голос, називаючи її совістю. І, лише звільнивши цю сутність від груд сміття, ми зможемо не лише встановити зв'язок з нею, але й упізнати у ній істинного себе.

Інтерес, також, представляють твори, у яких реалізована систематизація символіки різних окультних систем. Прикладом є таблиці у «777». Подібна систематизація не лише наочно показує подібність та спільні корені більшості систем, але й дає готову систему символів, що є надзвичайно корисною як при медитаційних техніках так і при ритуалах.

І, нарешті, більше ні у одного з авторів я не зустрічав більш прагматичного та тверезого погляду на принципи дії ритуалів, їх психологічні аспекти, принципи побудови.

Сміливість у пошуках, поглядах та діях є тим, завдяки чому Алістер Кроулі увійшов у історію.

Суперечливе ставлення викликає не лише творчість цього автора, але й його біографія. Його звинувачують у пропаганді наркоманії, поширення текстів, що ставлять під загрозу психічне здоров'я, подання своїх вигадок як подій, що реально відбувалися і т.д.

Чи дійсно існував Хуан і чи зустрічався з ним сам автор, а якщо й зустрічався, то яка частина  подій мала місце насправді залишається таємницею. Використання психотропних речовин дійсно несе загрозу здоров'ю, так як вимагає не лише участі досвідченого інструктора, але й відповідного рівня здоров'я адепта.

Але, незважаючи на все сказане, твори К.Какстанеди несуть нам особливий погляд на реальність,  психологію, психіку, та методи самотрансформації, що можуть зірвати завісу з частини прихованого від нас світу.

Саме філософія споглядання Світу та реорганізації свідомості, а не опис практик застосування хімічних психоделіків, робить систему, описану Кастанедою, унікальною та вартою уваги.Систему роботи з свідомістю, описану Катанедою, можна описати як нейтралізацію бінера: «звільнення точки зборки» та «сталкінг». Призначення першого – звільнити свідомість від стереотипів, другого – дисциплінувати та захистити свідомість, позбавлену звичних точок опори, які, одночасно, є кайданами для неї. Для «звільнення точки зборки» одною з цікавих технік є контрольовані сновидіння. Свідомість, перебуваючи у світі, де будь-які обмеження є лише продуктом її діяльності та повністю підвладні їй, отримує шанс навчитися ламати практично всі стереотипи, нав’язані емпіризмом.

А така техніка, як «зупинка внутрішнього діалогу», що детально розглядається у творах, є ключовим моментом не лише самовдосконалення, але й чи не найважливішим моментом досягнення успіху у практиках націлених на виклик зовнішніх змін вольовим зусиллям (реалізаційної влади).

Та найголовнішою темою і метою у творі є пошук індивідуальної свободи, у тому числі від свого емпіричного «лже-Я».

Карлос Кастанеда | Полное Собрание Сочинений [2007] [PDF]

http://nnm-club.ru/forum/viewtopic.php?t=208672

http://fgf1.i.ua/g/28fdb9.28fdb9.87fd6.1.8a8b017e.1/K.K.12_books.pdf