Депутат Верховної ради від ПР Олег Царьов вважає, що у відомого львівського ресторану "Криївка" слід відібрати ліцензію за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Про це він заявив на прес-конференції присвяченій питанням міжетнічної толерантності в Україні. "Я був у Львові, зайшов до ресторану "Криївка". Мене там зустрів чоловік з макетом німецького автомата. Що це за питання на вході: " Москалі єсть?" – обурився депутат. "У ресторані в меню...

Читати далі...

Незважаючи на те, що ніхто в Україні нікому не забороняє причащатися російською культурою, якось не видно жодних її цілющих впливів ні зараз, ні в минулому. Відомий мовознавець Ніколай Трубєцкой (1890—1938) писав у статті "К украинской проблеме": "Царь Петр поставил себе целью европеизировать русскую культуру. Ясно, что для выполнения этой задачи могла быть пригодна только западнорусская, украинская редакция русской культуры, уже впитавшая в себя некоторые элементы европейской ...

Читати далі...

Слухайте – якийсь культ особи Кіріла всія Русі. Національний канал цілий день демонструє його візит, забувши навіть про засідання кабміну. А товариш Азаров навіть не обурився. Потім поїхав Кіріл в Одесу, пробув там лише три дні з 21 по 23 липня, але місцеве телебачення починаючи з 19-го і аж до 25-го липня вістило народові благу вість: їде! під'їжджає! приїхав! уже срєді здєсь! І це на всіх одеських каналах водночас. Життя зупинилося. Кілька днів ані одесити, ані відпочивальники не мали поняття,...

Читати далі...

Потяг прибуває до Києва о пів на восьму ранку, в такий час ніхто ніде ще тебе не чекає, а до першої ділової здибанки півтори години. На Петрівку по книжки їхати ще теж рано, тому не залишається нічого іншого, як прогулятися пішки. І ось я іду повз ряди авт, а на пропозиції шоферів "Падвєзті! Дьошева!" вдаю глухого, ні, не зовсім глухого, бо зиркаю на того, хто до мене звертається, але ані мур-мур. Отак ковзну очима і все. Навіть не хочу припускати, що вони про мене думають. Але хіба я ...

Читати далі...

Сучасна Україна нагадує атлета, який має всі передумови для високих результатів та перемог, але зовсім не вірить у себе, в якого чудові кондиції, але геть бракує духовно-вольових якостей, який програв змагання ще до його початку. Україна має потенціал великої держави – численне та якісне населення, ключове геополітичне розташування, науково-технічні кадри та розвинуту промисловість, що спроможні забезпечити їй провідне місце в науковій і військовій галузях, зробити країну самодостатньою...

Читати далі...

Андрухович висловив свій погляд на сучасний стан речей і водночас втілив у вигляді думки відчуття, з яким живе сьогодні чимало українців: українська Україна у форматі держави, в якій дві політичні нації перебувають у непримиренному конфлікті, не має жодної перспективи. Точніше перспектива етнічних українців у рамках такої держави є вельми невтішною – мине зовсім небагато часу і нас не стане. Ми приречені програти й розчинитися у морі агресивнішої й потужнішої російської політики й культури...

Читати далі...

У середньовічну та ранньомодерну добу щодо нашої країни в літературній традиції (вітчизняній та іноземній) уживали найрізноманітніші назви: «Скіфія», «Сарматія», «Роксоланія» тощо. Але неважко помітити, що впродовж майже тисячоліття українці мали інші, цілком усталені самоназви свого народу і країни: «русини» («старожитній народ руський») та «Русь» («Руська земля»), які широко використовували як у народній мові, так і в офіційних документах та літературі, й під якими нас знали і в сусідніх, і у ...

Читати далі...