Українці бояться кардинальних змін у ВР.

У Раді VIIІ скликання бракуватиме 27 депутатів,але вона буде цілком легітимною

Відсотки голосів, набраних партіями на позачергових парламентських виборах, рахували тільки від тих округів, де вибори відбулися. А ще напередодні 26 жовтня було відомо, що неможливо провести голосування у 9 з 21 округу Донецької області, у 6 з 11 округів Луганської області, в усіх 10 округах анексованої Росією Автономної Республіки Крим та в 2 округах Севастополя.

Загалом із 225 округів вибори не відбулися в 27 округах, де не змогли проголосувати майже 4,5 млн. виборців. Тобто до парламенту за «мажоритаркою» може бути обрано щонайбільше 198 депутатів. З урахуванням пропорційної складової (225 місць) у Верховній Раді VIII скликання буде щонайбільше 423 депутати замість 450.

«Це не означає, що склад парламенту є нелегітимним, — пояснив заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера. — Згідно з Конституцією України, Верховна Рада вважається легітимною, якщо обрано не менш як 2/3 її конституційного складу (хоча б 300 осіб. — Ред.). Тож розмови про нелегітимність новообраної Ради мають бути раз і назавжди припинені».

Магера нагадав, що «рівно 20 років тому, в 1994-му, Верховна Рада ІІ скликання була обрана в кількості 388 осіб. Але ніхто її не вважав нелегітимною. Та Верховна Рада прийняла Конституцію, а в 1997 році ратифікувала великий договір між Україною та Росією. Тому і нова Верховна Рада України є обраною. Вона відбулася. Восьме скликання чекає на початок своєї роботи. І це, я думаю, буде досить скоро».

Національний екзит-пол був проведений Фондом «Демократичні ініціативи ім. І.Кучеріва», Київським міжнародним інститутом соціології та Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова.

Екзит-пол «Україна. Парламентські вибори-2014» проводили Центр «Соцмоніторинг» та Український інститут соцдосліджень ім. Яременка.

Проведення Міжнародного екзит-полу організували уряд Канади, соціологічна група «Рейтинг» (Україна) та Baltic Surveys/The Gallup Organization (Литва) за підтримки Міжнародного республіканського інституту .

Парламентські вибори в Україні пройшли у відповідності до демократичних стандартів.

Про це заявив учора на прес-конференції голова місії спостерігачів ОБСЄ Кент Харштедт, якого цитує «Інтерфакс-Україна». «Влада змогла провести вибори на значній частині території України. Це означає новий крок для України у проведенні виборів відповідно до демократичних зобов’язань», — наголосив голова місії, зазначивши, що «процес голосування та підрахунку голосів був організований належним чином».

Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) також оцінила голосування на парламентських виборах в Україні як прозоре і таке, що відповідає міжнародним стандартам. «Певні порушення, які не мали значного впливу на результати, були помічені переважно під час передвиборчої кампанії», — зауважив голова місії Серджан Павличич.

Не виявила серйозних порушень під час виборів і спостережна місія Сенату Польщі. «Це найкращі вибори, які будь-коли проходили в Україні. Практично ніяких зауважень ні по закінченні виборчої кампанії, ні до «дня тиші», — сказав учора на прес-конференції в Харкові голова місії Лукаш Абгарович.

«Позачергові парламентські вибори, незважаючи на окупацію частини Донбасу й анексію Криму, — це продемократичні, проєвропейські вибори», — наголосив представник комітету «За відкриту демократію» Брайан Меффорд, зауваживши, що деякі складнощі, «в тому числі технічного характеру», таки було зафіксовано: на 6% дільниць були проблеми зі списками виборців, на 3% помічено «карусельне» голосування, на 20% дільниць, де перебували спостерігачі від комітету, «був високий запит на мобільні скриньки для голосування». «Але, незважаючи на війну і загрози з боку Росії, реальних проблем було мало», — наголосив Меффорд.

Депутат парламенту Литви Мантас Адоменос розповів, що в Донецькій області спостерігачі відвідали близько 60 дільниць і «побачили дуже поляризовану атмосферу». «Мені цікаво було побачити, як люди реагували на мій шарф у кольорах українського прапора. З боку деяких було визнання, вони усміхалися, деякі шепотілися, деякі реагували досить голосно. Тобто тільки кольори України, прапора вже викликали певну реакцію. І це символ атмосфери, в якій проводилися вибори на Донеччині», — зазначив Адоменос.

Загалом, держави Заходу привітали Україну з «демократичними виборами» та їх «проєвропейським результатом». Зокрема, привітання опублікували у своїх блогах президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. «Іще одним кроком на демократичному шляху України» назвали голосування 26 жовтня американці. Як сказано у спільній заяві посла США в Україні Джеффрі Пайєтта й посла США при ОБСЄ Деніела Беєра, які відвідали десять виборчих дільниць Києва, «атмосфера в цей історичний день була оптимістичною і позитивною».

Володимир Фесенко,

голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

— Найбільшою несподіванкою цих виборів, однозначно, є такий високий результат «Народного фронту». Але мені здається, що це пов’язано з розподілом симпатій серед виборців, які одночасно довіряють як Президенту, так і Прем’єр-міністрові. Тут спрацювала реклама «голосуй за збереження Яценюка як Прем’єра».

Ще один сюрприз, який я б назвав локальним, — це третє місце «Самопомочі». На те, що вони піднімуться так високо, мало хто розраховував.

І третій такий факт — досить упевнене проходження Опозиційного блоку. Очевидно, що на фініші кампанії відбувся перерозподіл голосів між «Сильною Україною» і колишніми «регіоналами».

Думаю, з цього результату треба зробити правильні висновки насамперед владі. Як для нинішніх умов, результат Опозиційного блоку є достатньо високим. Це відповідь частини виборців на сході на закон про люстрацію та «народну люстрацію», «сміттєву». Політика влади має бути більш гнучкою. Скажу відверто, такий вибір не дуже добрий для країни, це тривожний дзвінок, оскільки, зважаючи на такі результати, знову відновлюється протистояння на регіональному рівні.

Проблема команди Сергія Тігіпка була в тому, що вони мали стратегію поміркованої опозиції, яка не спрацювала. Опозиційний блок виявився радикальнішим, і спрацювала «антимайданна мобілізація». Окрім того, в ОБ був дуже хороший місцевий ресурс. Третина виборців Харківщини проголосувала саме за них. У Тігіпка такого ресурсу не було.

А от партія Президента, безумовно, розраховувала на більший результат, аніж той, який отримала. Але й Арсенієві Яценюку не варто впадати в ейфорію. Кредит довіри від народу може швидко розвіятися, адже найближчі півроку будуть дуже важким іспитом для уряду. Зараз люди проголосували за збереження тандему Порошенко — Президент, Яценюк — Прем’єр. Це та частина виборців, яка довіряє їм обом. Хоч, думаю, підвищенню рейтингу Яценюка сприяло й критичне ставлення виборців до Мінських домовленостей та гнучкої лінії Петра Порошенка у стосунках із Росією.

Наскільки я знаю, у Блоці Порошенка були прихильники того, щоб поставити й свого Прем’єр-міністра, і свого спікера парламенту. Але для партії Президента це було б помилкою. Вже зрозуміло, що без Прем’єра Яценюка коаліція буде неможливою.