Про селянок і поле

Сонце сходить за селом, йдуть селянки в поле,
Їде лісом напролом тракторист Микола
А по радіо в цей час засідають в Раді
Все піклуються про нас депутати-бляді.

А я знаю одно – все на світі гівно,
А я знаю одне – гівно не мине...

У Ізраїлі юдеї пики б’ють арабам,
Сіоністів в Галілеї як в болоті жаби.
І не сходить сонце щастя на Близькому Сході
Аль Каїда та Бен Ладен б’ються за Свободу.

А я знаю одно – все на світі гівно,
А я знаю одне – гівно не мине...

Апартхейд у самій сраці Нельсона Мандели,
Їсть лайно немов собака негреня дебеле,
Він сидить у Бандустані неборак і плаче.
Не журися чорношкірий смажений козаче.

А я знаю одно – все на світі гівно,
А я знаю одне – гівно не мине...

А в Москві лютує сніг, хуга-завірюха
Мерзнуть москалі дурні взимку ніби мухи,
Бородатий злий чечен з бомбою в кишені
Ходить-бродить по Москві лютий та скажений.

А я знаю одно – все на світі гівно,
А я знаю одне – гівно не мине...

Де ногою не ступи все гівно, мій друже.
Сало їж, горілку пий – буде все байдуже,
Бо усе, що є гівно – іншого немає
Сало їж та пий вино, від краю до краю...