Про голову

Ти танцюєш на спині Кнура
І рухи твої легкі,
І твої глядачі похмурі,
Що сидять на гілках граки.
Ти блукала сім тисяч років,
І нарешті з’явилась тут,
І ніхто не впізнав твоїх кроків,
І ніхто не видерся з пут…

Ти збирала квіти полину,
І руки твої брудні,
І на лобі блищить перлина,
І хрест на твоїй спині,
На грудях Сонце і Місяць
Виконують роль прикрас,
Але я втоплю твою голову
Коли прийде час.

Ти живеш у холодному льосі,
На підлозі твоїй трава,
І комахи в твоєму волоссі
Розпочали жнива.
Твій собака давно нудьгує,
І останній щур вже сконав,
Але ти нічого не чуєш,
П’єш узвар із зелених трав.

Так, мені певно не вистачає
Добрих і щирих слів,
І коли мій голос лунає
Він лякає твоїх слонів.
В цьому світі, здається, замало
Речей, що об’єднують нас,
Але я втоплю твою голову
Коли прийде час…