Про Мацапуру

Чи доля, чи недоля, чи просто весна
У сутінках кульгає ненароджених днів.
Стискав би серце холод, але серця нема,
Забив би цвях у стіну, але не зумів.

Потужно вибухає і росте маячня,
Народні недопалки підняли прапори.
Удень пісень співають, уночі реготня,
А ввечері сповзає Мацапура з гори...

Палають смолоскипи, наче хати селян,
У лісі заблукали їжаки і вовки,
Розправив вогкі крила божевільний кажан,
Він ладен цілувати тебе залюбки.

Потужно вибухає і росте маячня,
Примружились кмітливі велетенські щури
Удень пісень співають, уночі реготня,
А ввечері сповзає Мацапура з гори...