Профиль

Эйч

Эйч

Украина, Днепр

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Свежие обои



Угадайте где? Не в караганде :)

  • 07.09.18, 17:01
Таки сентябрь. Позитив полнейший, улыбающиеся люди, много людей. Черноморский бриз, жара, теплое море, прохладные коктейли. И тело и душа шахтерская отдохнула.





Вату таки в шоу

  • 05.09.18, 18:59

90%, 18 голосов

10%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

С Днем шахтёра!

  • 26.08.18, 16:58

                                          О тех, кто солнца меньше видит

      Будучи вьюношем, обдумывающим житьё, лет одиннадцати, был в приказном порядке приглашен отцом в шахтерскую баню. Я должен был стоять между вспомогательным стволом и ламповой ровно в 14.30, и ждать указаний. Приложил усилия, по узнаванию где этот ствол, и где эта ламповая, у старших приятелей, их  отцы  тоже  отмывали, и дневники с пристрастием проверяли.

    Стою, жду родителя. Выбегают мужики из клети, которая с гулом и ветром поднялась на-гора. Все на одно лицо, чёрные, как антрацит, у всех белоснежная улыбка, прищуренные  от дневного света глаза. Я тогда не понимал, чему они радовались, попав на поверхность. От всех, проносящихся мимо, в мокрой грязной робе, стоял одинаковый запах подземелья и пота.

    Пытаюсь узнать среди крепких мужчин своего родителя, и чувствую, что не могу. Мой красивый, высокий, косая сажень в плечах, суровый. А тут все бегут такие счастливые. Один из них тронул меня за плечо, и только по  голубым глазам, я понял, что это мой отец. Зубы блестели на чёрном лице в улыбке, которую помню до сих пор.

   Прошло много лет. Я так же вылетал на-гора, мокрый, пахнущий подземельем,  с улыбкой, сияющей  белизной , и тоже на чёрном от угля лице. С такими же, как у отца, голубыми, прищуренными, от дневного света глазами.

  Моя жена, тоже горный инженер, в первый раз выехав на-гора из забоя, удивилась  яркости этого мира и аромату украинской степи,  окружающей шахту.

     Дорогие друзья, цените  небо над головой, воспринимайте его всей душой, палитру мира у вас под ногами, о которой шахтёр мечтает на глубине 700 метров под землей.



79%, 23 голоса

10%, 3 голоса

10%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Як кацапи дивились наш парад

  • 24.08.18, 17:11

Вони розуміють, що наш прапорщик Налийгорілка, таки приховав дві ядерні боєголовки на складі.

Тому і за три дні до Києва енурезять йти.

А  може таки жахнемо, резиновою бомбою по кацапам, радар її не бере, плигае з ростова до челябінська, тушить палаючі скрєпні пукани мишебратів, знову-ж таки, їхніх снєгірей на крило ставить, бо ми вже зголодніли без жареної цієї пташки J



90%, 27 голосов

7%, 2 голоса

3%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Скрєпним не слухати, всє одно не зрозумієте

  • 18.08.18, 17:02

Щось мені підксазує, що у кацапів таки лишня хромосома є, ну не розуміють вони Українську мову і пісню, карьожить їх чомусь. Мишебратьяхрєнові, вчить українську, скоро знадобиться. Пароль - вимовити ПАЛЯНИЦЯ. :)



100%, 32 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Маленьки волонтерки, як ми ходимо в госпіталь

  • 11.08.18, 17:13

      Наш Дніпровський госпіталь. Накупили пиріжків-смаколиків, принесли речі такі потрібні нашим захисникам-бійцям і їхнім сім,ям. Скільки було позитиву, коли маленькі дівчатка дарували свої малюнки, і свої   посмішки пораненим бійцям. У кожного хлопця, десь там, в своєму містечку,чи селі, є свої дітки, і вони наших малих волонтерок сприймали як своїх рідних.

Бігли підтюпцем у госпіталь, щоб подарувати свої малюнки бійцям, а також пригостити їх маминими пиріжками з абрикосами та яблуками.  Море позитиву, вражень та радості і бійцям і дітям. Леночка, дякуємо за одяг для сімей АТОвців.(цитата Міли, волонтерки при госпіталі)

фото Міли Маневич













86%, 36 голосов

2%, 1 голос

12%, 5 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Йдіть всі кацапи в ізбу

  • 04.08.18, 16:31

О красном вечере задумалась дорога, Кусты рябин туманней глубины. Изба-старуха челюстью порога Жует пахучий мякиш тишины.(Есенин)

Будешь небритый валяться в избе,
Чертики прыгать учнут по тебе,
Станут глумиться, тянуть в преисподню:
Ты в пузыречек наловишь их сотню (Некрасов)

Отак подивишся здаля на москаля — неначе справді він людина: іде собі як сиротина, очима —блим, губами —плям. А ближче підійдеш — скотина... (Шевченко)

100%, 23 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Заткніть вуха, москалі (с)

  • 21.07.18, 16:54


Чуєш, брате мій, 
Товаришу мій, 
Відлітають сірим шнуром 
Журавлі у вирій.

Кличуть: кру-кру-кру... 
В чужині умру, 
Заки море перелечу, 
Крилоньки зітру, 
Крилоньки зітру, 
Кру-кру-кру-...

Мерехтить в очах 
Безконечний шлях 
Гине, гине в темній мряці 
Слід по журавляєх.

Кличуть: кру-кру-кру... 
В чужині умру, 
Заки море перелечу, 
Крилоньки зітру, 
Крилоньки зітру, 
Кру-кру-кру-... (с)


50%, 12 голосов

42%, 10 голосов

8%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Певцы опять поют, а лабухи играют

  • 17.07.18, 20:09

   Я просто улыбаюсь с местной тусовки на сайте высокой культуры.

Кого здесь только не увидишь, от дедушко-бабушко-старушко-веселушко, до ватосепаров различных мастей, не говорю об де  биллах уасях и иже с ним. Где-же блогеры таланты, "Дембеля"этого сайта?

Хотя жизнь таки не стоит на месте, все меняется, однако.



89%, 16 голосов

0%, 0 голосов

11%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Як розіп'яти бабушку

  • 14.07.18, 16:25

     Побутова подія. Іду по ринку. Бачу дивні пучки кропу. Товаром править сільська огрядна молодичка

 (думаю данх, точно, тільки молодше років на 30). У молодички, біля прилавку, чимось цікавиться якась жіночка бальзаківського віку, думаю років 50.

     Далі діалог.

     Я:

-скільки коштує кроп?

Молодичка продавчиня:

-          П'ять рублей. (і це сільська українська молодичка)

Я:

-Нє рублей, а гривень.

Тьотічка «бальзаківського» (що рядом стояла):

-          Да и рубли ничего. Всє ми тіпа брат'я, саюзниє .

Я:

-Бачив я рублі,і тих хто їх штампує. (чесно, без злоби до жіночки)

   Признаюсь, до «бальзаковскої» в очі не заглядував, конфлікту на базарі не шукав. Поки пакував пучок кропу, за спиною почув голос «бальзаківської», до свого думаю чоловіка:

-мєнья сейчас чуть нє убілі

Подивився, їйо мужик  таки ухильнувся від спілкування ,може запісяв,хз.

А ,таки просте слово про гривню,ставить коцапів в ступор, до розп'ятих  бабушек.

 Йопть, я ЇЙО ГРИВНЕЮ ЧУТЬ НЄ УБІЛ…




96%, 44 голоса

4%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.