Ярило родився - Славимо Його!

Величне славлення Бога Ярили пройшло у Києві.  Свято відвідали понад три сотні осіб, стояла чудова погода, юне Сонце-Ярило освітлювало наші серця та душі, благословляло на добрий шлях ! 

Ярило родився - Славимо Його!

 Слава Ярилу Красному й Лелі-Матінці!       21 березня київська громада «Покон Рода» відзначила на капищі біля Київського історичного музею Великдень – свято весняного сонця й кохання. Було проведено святковий обряд прославлення Рідних Богів і Предків, вшанування Лелі і Ярила.        Громада проводила славлення навколо дев’яти вогнищ, у пожертву Богам принесли мед-сурицю і великий каравай. Дівчата закликали весну хороводами й веснянками. Після обряду рідновіри та гості свята ще довго розважалися, танцювали народні танці, співали обрядових пісень і пригощалися святковою братчиною.        У слов’янській відичній традиції Великдень – одне з найбільших і найважливіших календарних свят. Для рідновіра Великдень – це день, коли після зими воскресає весь світ, він наче струшує з себе залишки снігу й криги і постає перед нами знову молодим, готовим розвиватися, цвісти, буяти, родити. Зовнішнє природне явище виступає символом внутрішнього глибинного божественного дійства - переродження Всесвіту.        Оскільки рідновіри ототожнюють себе з Природою і вважають її прямим проявленням Всевишнього, ми усвідомлюємо, що й життя людське проходить за тим самим Божим законом. За зимою в нашому житті настає весна, омолоджується тіло, додається життєвої наснаги й віри у щасливе майбутнє, приходить або стає сильнішим

кохання, адже серце вже не мерзне – його гріє Ярило-Сонце й леліє Леля-Матінка. Також весняне тепле Сонечко благословляє в цей день Макошу-Землю на багатий врожай.

       Тому Великдень для православного рідновіра – це свято переродження й оновлення Світу і його власної душі, свято кохання, натхнення, надії й вічної молодості, перемоги весни над зимою – життя над смертю. Його святкують вже понад 7518 років поспіль!

       Найважливішими обрядовими великодніми стравами є бабка, крашанки й писанки. Яйце – це символ вічного життя, маленька модель Всесвіту, в жовтогарячій серцевині яйця міститься зародок нового життя, а саме яйце нагадує за формою Сонце. Традиційно круглої форми повинна бути й великодня бабка. Ці святкові страви люди й понині приносять на священний обряд, щоб їх силами своїми освятили Боги на блага духовні і тілесні, аби процвітав у щасті й благості Рід слов’янський.