Учора в Парижі відбулася зустріч лідерів країн нормандської четвірки по припиненню російський - української війни. У переговорах взяли участь президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і глава РФ Володимир Путін. Переговори в Парижі продовжилися більше чотирьох годин. Про що говорили політики і яких угод досягли?
Склади делегацій
- Україна.
Президент Порошенко прибув у супроводі глави МЗС Павла Климкина, замголови АП Костянтина Єлісєєва, начальника Генштабу Віктора Муженко, радника президента Руслана Демченко і представника України в контактній групі по припиненню війни в Донбасі, колишнього президента Леоніда Кучми.
- Німеччина.
З боку ФРН в переговорах взяли участь канцлер Німеччини Меркель, глава МЗС Франк - Вальтер Штайнмайер, радник канцлера з питань зовнішньої політики Крістоф Хойсген, офіційний представник уряду ФРН Штефан Зайберг, політичний директор МЗС Німеччині Андреас Микаэлис і радник відомства федерального канцлера Максиміліан Шпиннер.
- Франція.
Від Франції, окрім президента Олланда, були присутніми міністр закордонних справ Лоран Фабиус, дипломатичний радник президента Жак Одибер, начальник штабу Олланда Бенуа Пюга, радник президента з питань стосунків з Росією Франсуа Ревардо і радник по комунікаціях Клодин Рипер.
- Росія.
Глава РФ Путін прибув у супроводі глави МЗС Сергія Лаврова, помічника президента Юрія Ушакова, прес - секретаря Дмитра Пескова, начальника управління президента РФ по соціально - економічному співробітництву з країнами СНД, Абхазією і Південною Осетією Олега Говоруна і спецпредставника РФ в контактній групі по припиненню війни в Донбасі Азамата Кульмухаметова.
Переговори на відкритому повітрі (фото - ЕРА)
Головне питання
Після закінчення переговорів, Путін першим покинув Єлісейський палац, не відповівши на питання журналістів. Порошенко також поїхав з резиденції французького лідера, але пізніше зробив заяву для ЗМІ з посольства України. На підсумковій прес - конференції виступили учасники зустрічі, що залишилися, - Олланд і Меркель.
Як розповіли співрозмовники, знайомі з деталями переговорів, сама зустріч в Парижі стала результатом декількох тижнів підготовки.Основне питання, яке цікавило усіх, - що робити з мінськими угодами, період виконання яких закінчується через два місяці. "У це питання внесена певна ясність: мінські угоди в деякому роді будуть підмінені паризькими домовленостями, які дають сторонам ще деякий час на виконання усіх узятих зобов'язань. У Парижі Путін засвідчив готовність виконати свою частину угоди, Порошенка - свою", - розповіло джерело в дипломатичних кругах.
Йдеться про новий підхід сторін до проведення виборів в окупованій частині Донбасу. Путін гарантував, що маріонетки Кремля відмовляться від своїх планів і проведуть вибори виключно за українським законодавством. Але базою буде "план Мореля", який фактично є основою для продовження мінських угод ще на невизначений час. Ще до зустрічі в Парижі деталі документу були заздалегідь погоджені на робочому рівні.На розгляд лідерів виносилися готові рецепти.
Основні положення документу до внесення в нього змін зводилися до того, щоб дати можливість терористам ДНР/ЛНР провести вибори на підконтрольній їм території за своїми правилами, хоча формально і у рамках українського законодавства. Для цього мали бути виконані декілька умов, серед яких : припинення вогню; домовленість на робочому рівні про дату проведення виборів; повний доступ спостерігачів ОБСЄ до спостереження за виборами. Разом з цими питаннями мали бути вирішені питання, пов'язані із законом про спеціальний статус Донбасу, питання амністії і повного доступу гуманітарних організацій на окуповані території. У результаті маріонетки Кремля могли б розраховувати на те, щоб у рамках рабрчих груп погоджувати, де саме проводитимуться вибори; яка буде система голосування - мажоритарна, змішана, пропорційна;якою буде тривалість мандату; які вимоги до кандидатів; вирішити питання створення територіальних виборчкомів, допуску ЗМІ і партій.
При цьому план Мореля його ініціаторами розглядався як складова частина мінських угод, яка повинна дати поштовх до виконання Мінська, - 2. За задумом Берліна і Парижу, увесь перелік пунктів мінських угод, що залишилися, має бути реалізований до кінця року - окрім виборів і відновлення межі.
Про що домовилися
Режим припинення вогню.
Досягнута домовленість про початок відведення легкого озброєння. Україна і Росія домовилися прибрати техніку з лінії розмежування. Сторони домовилися, що процес почнеться сьогодні і займе близько 40 днів. Відводити техніку під спостереженням ОБСЄ будуть в два етапи, не рахуючи проміжних перевірок виконання домовленості. Якщо російська армія знову відкриє вогонь - це зрив угод.
Посилення ОБСЄ.
У Україну прибудуть нові спостерігачі у більшій кількості. Москва гарантувала повний доступ спостерігачів до усіх об'єктів інфраструктури на окупованій території Донбасу. Україна наполягла, щоб спостерігачі мали повний доступ також до захопленого відрізку український - російського кордону. Вони повинні будуть встати на межі і ніхто не матиме права їм заважати. Якщо російські маріонетки знову заблокують доступ - це зрив угод.
Берлін і Париж зайдуть в Донбас.
Заздалегідь обумовлено, що фахівці з Німеччини і Франції прибудуть в Донбас, щоб почати під спостереженням ОБСЄ розмінування територій. Москва гарантувала повний доступ фахівців з усієї окупованої території Донбасу. Якщо російські маріонетки спробують заблокувати доступ - це зрив угод.
Псевдовиборів не буде.
18 жовтня і 1 листопада ніяких виборів на окупованих територіях проводиться не буде. Москва гарантувала, що простежить за цим і доручить своїм маріонеткам виконувати мінські угоди. Вибори, які пройдуть на цих територіях, повинні будуть проводитися виключно за українськими законами, а критерії виборчого процесу повинні відповідати параметрам ОБСЄ, включаючи присутність міжнародних спостерігачів цієї організації. Якщо Москва спробує провести вибори без згоди України або вибори будуть сфальсифіковані - це зрив угод.
Амністія.
Україна допускає введення амністії для тих, хто не замішаний у вбивствах і інших тяжких злочинах. Амністія може бути введена в дію в день виборів на окупованій території в Донбасі. Це робиться для того, щоб усі кандидати, які братимуть участь у виборах, отримали відповідний імунітет від переслідування.В той же час амністія не пошириться на одіозних представників терористичних організацій. Якщо Москва порушить хоч би одну з досягнутих домовленостей - амністія відміняється.
Гуманітарне питання і заручники.
На лінії розмежування буде збільшено кількість пропускних пунктів. Гуманітарні організації - Міжнародний комітет Червоного Хреста, Лікарі без меж - матимуть повний доступ до окупованих територій. Також Путін гарантував, що Москва сприятиме процесу звільнення українських заручників, зокрема, командира кіборгів Рахмана і інших заручників. Крім того, російська сторона обіцяла вирішити питання політичних ув'язнених в РФ - Сенцова і Савченко, запропонувавши варіант "від'їзду покарання" для них в Україні. Якщо Москва до виборів в окупованих районах Донбасу не покаже прогресу в цьому питанні - виборів не буде.
Виведення іноземних військ.
За запевненням Олланда, сторони домовилися про виведення усіх іноземних військ з України. Очевидно, що процес буде реалізований паралельно з рішенням інших пунктів угод і прив'язаний до повного відновлення контролю над межею.
Вибори, особливий статус і межа.
Особливий статус Донбасу буде введений в дію в день виборів на окупованій території. Спочатку - тимчасово, а якщо міжнародні спостерігачі підтвердять результат виборів, то на постійній основі. Втім, коли саме тепер відбудуться вибори на окупованих територіях - невідомо. Москва гарантувала, що її маріонетки проводитимуть вибори виключно за узгодженням з владою України. Після проведення виборів, які усіма будуть визнані, Москва зобов'язалася приступити до виконання завершальних пунктів мінських угод - вивести війська і повернути Україні повний контроль над межею.
Як розповіли джерела, знайомі з ходом переговорів, усі чотири години обговорення зайняли послідовне вивчення кожного пункту мінських угод і пов'язаного з ним умовного плану Мореля. Була досягнута домовленість, що санкції проти Росії залишаються в силі до тих пір, поки мінські угоди не будуть виконані повністю. Тобто, поки Москва не поверне Україні контроль над межею і не виведе війська. Ясно, що цього не станеться ні до кінця цього року, ні на початку наступного. Відповідно велика вірогідність того, що санкції проти Росії будуть продовжені ще як мінімум на півроку.
Паризькі домовленості
Усі перераховані пункти - тільки рамкові домовленості.
По яких - те пунктам Україна говорила "давайте обговорювати", а на деякі відповідала "нічого не гарантуємо". Більшою мірою це стосується питань, які доведеться виносити на голосування у Верховну Раду.Судячи з настроїв співрозмовників якщо те або інше рішення не знайде підтримки в парламенті - Адміністрація президента не стане засмучуватися із цього приводу. Песимізм Банкової на цю тему був доведений до співрозмовників.
Паризькі угоди тепер відправляться в робочі групи.
Питання з категорії "для обговорення" стосуються, головним чином, проведення виборів в Донбасі за окремим законом. Меркель використала формулювання "доведеться притиратися", що відповідає стану речей. На момент публікації не вдалося з'ясувати точний список, які пункти умовного плану Мореля були змінені і як виглядає підсумковий документ. Проте є непрямі підтвердження того, що в Париж було поміщено нову угоду на базі вищевикладених пунктів, яку умовно можна назвати паризькими домовленостями, які зводяться до усних гарантій сторін.
У робочих групах Україна має намір відстояти усі позиції, які вважає для себе основними.
Наприклад, вважають представники України в робочих групах, амністія для терористів можлива лише після проведення в окупованих районах чесних і демократичних виборів за українськими законами. Базою може стати закон про особливе управління в окремих районах Донецької і Луганської областей - долю кожного з терористів вирішуватимуть окремо.
У тому випадку, якщо Москва виконає усі умови, а парламент України прикмет окремий закон про вибори в окупованих районах, то ці вибори, згідно з паризькими домовленостями, повинні пройти впродовж 80 днів після ухвалення закону.
Олланд і Путін - з одного боку, Порошенка і Меркель - з іншою (фото - ЕРА)
Інший Донбас
Співрозмовники підтверджують, що план Мореля дійсно міг спочатку розроблятися і плануватися уповноваженим Держдепу США Вікторією Нуланд і статс - секретарем МЗС РФ Григорієм Карасем, як про це писала Deutshe Welle. Вони пояснюють логіку цих зустрічей бажанням Вашингтону і Москви по - своєму вирішити питання Донбасу. Ключова роль при цьому відводиться Ринату Ахметову, а також іншим впливовим в Донбасі особам (про збільшену роль Ахметова в матеріалі Війна в режимі припинення вогню, - ред.). Ідея в тому, щоб повернути Донбас в період до війни, коли регіоном неподільно управляли місцеві еліти. Але тепер це виглядатиме трохи інакше.
Днями стало відомо, що в окуповані райони приїхали російські політичні технологи, які мають намір побудувати в окупованих районах промосковську політичну мережу.Вони повинні добитися перемоги певних кандидатів на виборах, які будуть проведені у рамках плану Мореля. Також вони повинні добитися стійкого політичного контролю Москви над регіоном навіть в умовах чесних і демократичних виборів.
У свою чергу США розраховують збудувати альтернативну управлінську вертикаль на основі можливостей Ахметова. Очікується, що саме він стане центром ухвалення рішень в Донбасі. Головний упор американців в цьому питанні - гроші, які виділятимуться на відновлення окупованих районів Донбасу. У Вашингтоні не без причин вважають, що якщо з Донбасу підуть російські війська і буде відновлена межа, місцеву еліту можна буде швидко переварити і поставити на місце, позбавивши Москву якого - або впливи на регіон. З часом це дозволить покінчити з історією про особливий статус, якого насправді не буде.І тоді на перший план знову вийде питання Криму, а уся кампанія РФ по створенню в Україні гарячої точки виявиться лише украй дорогою авантюрою, що до того ж підштовхнула іншу Україну до НАТО і ЄС.
Висновки для України
У Парижі у черговий раз підтвердилася позиція, що у справі захисту національних інтересів України є тільки один союзник - самі українці. Берлін і Париж продемонстрували роль арбітрів. По - сьогоденню закрити питання війни в центрі Європи обидві країни не готові. Сам план Мореля - це вихід за межі мінських угод. Нічого подібного в Мінську не передбачалося. Хоча цей сценарій може в кінцевому рахунку зіграти як в шкоду, так і на користь Україні.
Так або інакше, в завданнях України, як і раніше, максимально розмити усі вимоги Москви, затягнути процес і добитися виконання мінських угод так, щоб вони відповідали національним інтересам України.І хоча у владних кабінетах по - колишньому не хочуть повертати окуповані території за всяку ціну, схоже, прийнято рішення, що реінтеграція - прийнятний варіант.
В оточенні президента стверджують, що на зустрічі 2 - го жовтня вдалося досягти декількох важливих завдань: Україна добилася того, щоб мінські угоди не розтягнулися на 2016 рік у вигляді Мінська - 3, а також того, що як мінімум до кінця цього року армія зможе в спокійних умовах нарощувати потенціал для "плану б". Крім того, якщо маріонетки Москви насправді відмовляться від виборів і підкорятимуться волі Києва в цьому питанні - це буде першим кроком на шляху відновлення влади України над окупованими районами, тому що тепер Україна вирішуватиме, коли і в якому форматі проходитимуть вибори в Донбасі.
Український дипломат, знайомий з ходом український - російських переговорів, так охарактеризував наступний етап війни після паризької зустрічі: "Ключовий поєдинок переноситься на робочий рівень переговорних груп. Сторони багато один одному пообіцяли. Тепер треба реалізувати обіцяне так, щоб зашкодити ворогові і не потрапити у власні мережі".
Петро Шуклинов ЛІГА.net
![Опитування \"Найгірший президент в історії України\"](http://hromadskeradio.org/sites/default/files/styles/episode__content__big__800x600/public/media/zobrazhennya/novyny/prezydenty_0.jpg?itok=czWu-H8e "Опитування \\"Найгірший президент в історії України\\"")
