Європа відкрила для себе Пінзеля.

Біографічні відомості про майстра майже відсутні. Його етнічне походження, місце і час народження, а також обставини появи в Галичині та смерті наразі невідомі. В середині 1740-х років він з'явився при дворі магната Миколи Василя Потоцького, який став його головним замовником і патроном. 13 травня 1751 року одружився у Бучачі із вдовою Маріанною Єлизаветою Кейтовою з родини Маєвських. Від цього шлюбу мав двох синів — Бернарда (1752) і Антона (1759).

Але відомо що 1750-60-х років (переважно спільно з архітектором Бернардом Меретином) працював у Львові, Ходовичах (тепер Львівська область), Городенці (нині Івано-Франківська область),Монастириську та Бучачі (обидва — сучасна Тернопільська область). 

У найпопулярнішому музеї світу, паризькому Луврі, відкрилась виставка видатного митця середини XVIII ст. І Скульптури українського Мікеланджело вразили найвибагливіших поціновувачів світового  мистецтва. «У французької делегації стався шок, коли вона вперше побачила Пінзеля», - розповів на відкритті куратор виставки, зберігач відділу скульптури Лувру Гійом Шерф

“Досі Пінзеля ніхто не знав. У книжках про бароко його імені не було, - каже  Гійом Шерф. - Скульптура Святого Іоанна - моя улюблена. Гляньте, як Іоанн молитовно дивиться на Христа. Хотіли створити у Луврі те ж, що й Пінзель у церкві Годовиці. Цей ансамбль схожий на піраміду, в центрі якої Ісус, а з боків янголи, потім Авраам та Ісаак. Поставили цю скульптуру як піраміду, аби справити враження поривчастого руху вгору. І ось вона — уся наче театр. Експресія, чуттєвість і глобалізм — цей потужний стиль зближує Пінзеля з європейським бароко. А головне — він вмів бути близьким до людей. Богоматір Пінзеля, яка плаче за своєю дитиною, зрозуміє будь-яка жінка. Його Авраам — це саме зло, а Ісаак — втілення добра».

«У Луврі представлено 27 творів Іоанна Пінзеля з фондів українських музеїв. До експозиції увійшло також кілька робіт скульптора, які привезли з Польщі та Німеччини, - розповіла «ВЗ» в. о. завідувача  реставраційного відділу Львівської національної галереї мистецтв Роксолана Мокрій. – Французькі митці вражені представленими творами українського генія.  Відзначають об’єм та динаміку скульптур».

Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька, яка разом з колегами побувала на відкритті виставки «Скульптура бароко в Україні середини XVIII століття: Іоанн Георг Пінзель» у Луврі, наголосила, що презентація українського Мікеланджело у Луврі - втілення мрії її батька.  Покійний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький врятував спадщину Пінзеля та відкрив її світові. Саме він створив у Львові Музей сакральної скульптури Пінзеля. У своїх численних наукових працях Возницький писав про Пінзеля так: «Це був один з найбільш талановитих європейських скульпторів ХVІІІ століття, але одночасно один з маловідомих».

Для експозиції творів Пінзеля у Луврі підібрали місце із виходом на знамениту піраміду - приміщення де-ла-Шапель, зал колишньої каплиці. “Коли побачили божественні скульптури Пінзеля, відразу вирішили, що у Франції вони повинні стояти у намолених стінах, - сказав куратор виставки Гійом Шерф. - Цей зал колись був капличкою королівського палацу. Тут складали присягу французькі королі. Це самісіньке серце Лувру”. Спеціально для Пінзеля у Луврі розсунули стіну і відкрили вікно, яке зазвичай завішане. “Не хотілось у цьому залі бачити штучне світло, - додав Шерф. - Святі Пінзеля повинні бачити небо. Дуже сподіваюсь, що ця виставка покладе початок новим цікавим проектам з Україною”. 

«Пінзель, Україна – у Луврі! - сказав на відкритті експозиції міністр культури України Михайло Кулиняк. - Чого ще можна бажати? Згадуємо з величезною вдячністю Бориса Возницького. На жаль, він не може бути фізично з нами, але його дух витає серед скульптур тут».

Експозицією творів Іоанна Пінзеля у французькій мистецькій мецці світова громадськість може насолоджуватись до 25 лютого 2013-го.

Публікується з використанням матеріалів

http://www.wz.lviv.ua/life/121276

http://vikna.if.ua/news/category/culture/2012/11/23/10960/view