Чи є любов після сексу?

Сьогодні проведу невеличкий лікбез на тему міжстаттевих відносин.

По глибині/силі/якості почуття між людьми можна розділити на такі типи: приязнь, симпатія, закоханість, любов.

Приязнь рідко коли закінчується чимось більшим ніж знайомство, якщо не переростає у сильніше почуття. 

Симатія - в людей знаходяться спільні точки дотику: інтереси, хоббі, рід занять, чи просто склад характеру. З такими людьми частіше всього підтримуються приятельські стосунки, іноді дружба. В плані глибших стосунків - навряд, оскільки явного бажання чогось більшого не виникає, а звичайного "не проти" не достатньо для початку нового.

Закоханість - бурхливий розвиток стосунків між людьми, палкі поцілунки, прогулянки під нічним небом, всілякі божевільні витівки. Від таких стосунків перехоплює подих, голова іде обертом. По науковому - під впливом реакції певних відділів мозку відбувається гормональний сплеск, який і змушує людину почуватися найщасливішою в світі. Людина не помічає недоліків партнера і здатна на короткий час його/її ідеалізувати. Саме про такий стан і говорять "любов сліпа". В плані стосунків закоханість швидко переходить від прогулянок взявшись за ручку до поцілунків, обіймів, а потім і сексу. При тому тут це занаття можна назвати більш поетично: люди займаються коханням самовіддано, отримуючи і даруючи масу задоволення. Здавалося що ще треба? Але тут природа знову бере своє. Так історично склалося, що майже всіх живих організмів результати еволюційного розвитку не лише спонукають створювати потомство, а й робити це якомога частіше і з як можна більшою кількістю різних партнерів. Саме тому секс досить часто стає завершальним етапом стосунків. Гормональний сплеск, який відбувався на перших порах знайомства закінчується. Залози та відділи мозку, які брали активну участь у стимуляції організму ідуть на короткочасовий відпочинок. Але таке, невеличке для звичайного стану, зниження гормонального фону після попередньої бурі здається величезною ямою. Ось тоді і виникають сумніви, а чи та це людина,чи треба продовжувати стосунки... 

Такий ефект наступає не одразу а через місяців два - три більш-менш регулярних статтевих стосунків. Адже для людей саме стільки часу потрібно й достатньо щоб зачати потомство. На цьому закладена природою програма по зведенню двох особин завершує свою роботу, і знову вмикається програма пошуку нового партнера. Якщо ж із теперішнім партнером стався позитивний результат - будуть діти, то тоді на короткий час (3-5 років) вмикається програма батьківської опіки за потомством. Далі потомство вже здатне саме про себе потурбуватися в плані знаходження їжі, а від зовнішніх ворогів його захистить стадо. Саме в цей період наступає друга криза стосунків, або перша криза сімейного життя. У пар із більшою кількістю дітей спокійний період продовжується до моменту досягнення наймолодшою дитиною 4-5 років.

В таких подіях люди зовсім не винуваті, це всього лиш відладжена віками оптимальна програма поведінки. Будь-які значущі відхилення від неї знижують еволюційну пристосованість особини.

Якщо крім закоханості була ще й симпатія, то стосунки можуть перерости у дружбу,яка тим не менш не виключає поодиноких рецедивів закоханості.

І нарешті останнє по шкалі та найсильніше по своїй суті почуття - любов. Спочатку її складно відрізнити від закоханості. Хіба що відчуття ідуть трохи яскравішими, ніж за звичай. Якщо почуття взаємне, то першої кризи стосунків можна навіть не помітити. Якщо ж однобоке, а з іншого боку лише закоханість, то втрата одним партнером інтересу до іншого, переноситься все ж трохи спокійніше, оскільки звичний для всіх егоїзм звільняє місце турботі про щастя об'єкту любові. Врешті все ж буде боляче, але почуття любові при цьому не зникне. Якраз про це й говорять "любов не має минулого часу".

Досить часто за любов приймають просту закоханість, особливо це характерно для підліткового віку із його новизною і свіжістю і без того частими гормональними перепадами. Саме тоді найчастіше робляться висновки "я не зможу без неї жити". Героям "Ромео і Джульєтта" під час описаних подій не було й 16 років...

До чого це все? Якщо Людина із якою Ви зараз маєте відносини Вам і справді дорога, але немає ніякої впевненості що це справді любов, тоді до сексу переходити не варто. Простіше коли почуття є щось трохи більше ніж симпатія, але ще не зовсім закоханість. Тоді і бажання буде і втрата не ранить. Але якщо любите - не зупиняйтеся, любіть всім серцем, адже насправді немає нічого кращого, ніж дарувати радість дорогій для Вас людині. І якщо любов взаємна - важко буде знайти щасливіших людей. А ще ніколи не сумнівайтеся. Сумніви - тихий убивця почуттів...

P/S якщо хтось захоче почитати про інші аспекти людських стосунків - питайтеся, можливо мені знайдеться ще що написати... З участі в рейтингу не знімав, оскільки і сам не завжди залишаю коментарі, але якщо замітка сподобалася то ставлю плюсик. А якщо вона виявиться невдалою, то буде краще її потім зняти...