Тризуб, - зуб один, а корнів три.
- 07.04.14, 09:19
Тризуб, якщо ми дивимся з Землі,
Коли ж із Неба ми поглянем, то
Зуб один, а корнів три й ростуть
Із неба і з Землі. Хто взмозі подолати
Стихію неба без Землі, Води, Повітря
Хто зрозуміє ГоГоЛя, - потрійну,
Автономію Го-сподню на Землі,
Що мертвих душ іще живими,
показав на моніторингу своїм, І спробував
Все спалить, не вірячи очам своїм.
Де тушки - ті живими ходять?
Їх рахували в Раді, пальчики згинав,
Потім десятки в сотні перейшли,
Та скільки ж Ради тої? І смисл рахунку того?
Якщо оплата тушок вже тисячі в квадраті.
Пора родитись їм, бо лоно - купол Ради,
Вже не тримає їх, а мати розродитися не в..,
Силах,без шин і полум'я людського.
Случилось, відбулось, і ТіхТушок розродилось,
Немов ікри насипано по краю,
Де батько їх у Пут благословляв,
Ікру насінням блуду поливав.
Тут ГоГоль витримать не зміг,
Спалив, що чудилось йому, й
Живим в могилу зліг,
Наївним був, й нащадків він жалів,
Щоб заживо до гробу не повзли.
Чи в силах зрозуміти несвідомим, що
ГоГоль їх вже бачив в другім томі,
І вихід був один, спалити їх,..,не в
Пламені каміна білокаменной стіни, щоб
Красну площадь - озадок Путіна пригріти,
Бува, що імпотенту часом помога, а в
Пламені Слова правди й світла.
Що, Тушки усі полічені, й не лічені ТіТушки,
Живуть в тіні брехні й откатів, серед
Дітей СОВкових, що пожадливість з лукавством
В вінках коси сплелись в агонії предсмертній.
Бо думка їхня все ж О та, щоб замінити;
Господній дар життя, запліднений
У гриві їхній, на деревяний РУБль.
Не до кінця пізнавши, істину квадратного
Володьки, що помінявши гриву вже свою,
і сьогодні ще живу, а матимуть РУБ-ашку
Деревяну, де Руб і Рашка значення не мають.
Як правду донести до вух висячих із лапшою,
Що очі закривають капішоном.
Січуть капусту, політики гуртом,
І кожний з них складає в телеящик свій,
Ви ж думаєте, що ящик, то корито власне,
А Кисельов кричить, зелені чоловічки,
на благо всім! На благо всім!.., та ні,
Для блуду Органам своїм. Зеленою
Капуста та була, закваска вся згнила.
А зуб, молочний оказався. їх
Три десятка виросте і ще, я чув,
Що й з мудрістю бува приходять самі.
0
Коментарі