СУМАШЕДШЕЕ ЛЕТО
                        МОЮ ЖИЗНЬ ИЗМЕНИЛО,
СУМАШЕДШЕЕ ЛЕТО
                        ЗАВЕЛО. ЗАКРУЖИЛО,
ОБЕЩАЛО, МАНИЛО
                       И ВЛЕКЛО ЗА СОБОЮ,
СУМАШЕДШЕЕ ЛЕТО
                       НА ДВОИХ НАМ С ТОБОЮ...
"И ЗАЧЕМ МНЕ ВСЁ ЭТО?"-
                        ЗАДАЮСЬ Я ВОПРОСОМ,
"СУМАШЕДШЕЕ ЛЕТО", -
                        КТО - ТО ВСЛЕД И МНЕ БРОСИТ.
ВОТ ЖИЛА ПОТИХОНЬКУ,
                        НИ О ЧЁМ НЕ МЕЧТАЛА...
СУМАШЕДШЕЕ ЛЕТО
                        НАС С ТОБОЮ СВЯЗАЛО.
А ТЕПЕРЬ ВОТ НЕ ЗНАЮ,
                       ЧТО МНЕ ДЕЛАТЬ, НЕ ЗНАЮ...
МОЖЕТ БЫТЬ ВСЁ ЗАБРОСИТЬ,
                        НИКОГО НЕ ЖЕЛАЯ?
НО ДУША ТО ЖИВАЯ,
                       СЕРДЦЕ РАДОСТИ ПРОСИТ...
СУМАШЕДШЕЕ ЛЕТО...
                        ГДЕ ТЫ, ТИХАЯ ОСЕНЬ?

КОЛДОВСКОГО ЗЕЛЬЯ НАВАРЮ
И ТЕБЯ, ЛЮБИМЫЙ, НАПОЮ,
БУДЕШЬ ТОЛЬКО МНОЮ ДОРОЖИТЬ
И НЕ СМОЖЕШЬ БЕЗ МЕНЯ ПРОЖИТЬ!
ДЕНЬ - НЕ ДЕНЬ, КОГДА ТЫ НЕ СО МНОЙ,
НОЧЬ ТЯГУЧЕЙ ЧЁРНОЙ ПЕЛЕНОЙ,
ВКУС ЕДЫ - НЕ ТОТ, ВОДА - НЕ ТА,
А ВОКРУГ - ТОСКА И СУЕТА...
СЕРЫЙ МИР - БЕСЦВЕТНЫЙ И ЧУЖОЙ,
ВИДИШЬ, НАДО БЫТЬ ТОЛЬКО СО МНОЙ!!!
ДЛЯ ТЕБЯ Я СТАНУ РУЧЕЙКОМ,
СОЛНЫШКОМ И ПОЛЕВЫМ ЦВЕТКОМ,
СЛАДКОЙ ЯГОДКОЙ, УСЛАДОЙ, КРЕМ - БРЮЛЕ,
ДИАМАНТОВОЙ РОСИНКОЙ НА ЗАРЕ!
НАПОЮ...ОДЕНУ...НАКОРМЛЮ...
И... СКАЖУ, КАК Я ТЕБЯ ЛЮБЛЮ!!!
НЕ КОЛДУЮ, ПОШУТИЛА Я,
САМ ПОЛЮБИШЬ, РАДОСТЬ ТЫ МОЯ!!!)))))))))))))

КУДИ ТИ, ДОНЮ, ТАК СПІШИШ РОСТИ?
ПОБУДЬ МАЛЕНЬКОЮ ЩЕ ТРІШКИ, НУ ПОБУДЬ...
ЩЕ БУДЕ ЧАС НА СТЕЖКУ У СВІТИ,
АДЖЕ ДИТИНСТВО, ОЙ, НЕ ПОВЕРНУТЬ!
ТЕПЕР ТЕБЕ НА РУЧКИ НЕ ВІЗЬМЕШ,
І НЕ РОЗКАЖЕШ КАЗКУ ПРО ЗВІРЯТ,
І ДОВГУ КІСКУ ІЗ БАНТОМ НЕ ЗАПЛЕТЕШ,
НЕ ВИБЕРЕШ НОВИЙ ШКІЛЬНИЙ НАРЯД.
ПОВЧАННЯ МУДРІ ЗНАЄШ І САМА,
БУВАЄ Й ТАК, ЩО ВЧУСЬ У ТЕБЕ Я,
ТА ХОЧЕТЬСЯ, ЩОБ ЯК КОЛИСЬ БУЛО -
СТО ЗАПИТАНЬ, БО ТИ ІЩЕ МАЛЯ.
КУДИ ТИ, ДОНЮ, ТАК СПІШИШ РОСТИ?
ДЕ КЛЮЧИК ТОЙ, ЩОБ ЧАС НИМ ЗУПИНИТЬ?
ВЕРНУТЬ ДИТИНСТВА БЕЗТУРБОТНІ ДНІ,
І...ЩЕ РАЗ ІЗ ТОБОЮ ЇХ ПРОЖИТЬ!

ВОЗОМНИЛА ОДНА ДУРА СЕБЕ,
ЧТО ПРИЦЕПЛЕНА У БОГА К БОРОДЕ...
МОЖНО БЕГАТЬ ЕЙ, НА ВСЕХ ТЕПЕРЬ КРИЧАТЬ,
ДАЖЕ ЕСЛИ НЕ ПРАВА - ПОУЧАТЬ...
УСПОКОЙСЯ...И ВОКРУГ ОГЛЯНИСЬ,
ОЧЕНЬ ХИТРАЯ ВЕДЬ ШТУКА - НАША ЖИЗНЬ.
КТО ВЧЕРА БЫЛ НА КОБЫЛЕ ВЕРХОМ,
МОЖЕТ ЗАВТРА БЫТЬ В КАНАВЕ ПЛАСТОМ!
И НАПРАСНЫ БУДУТ ВСЕ ТВОИ ТРУДЫ,
ЕСЛИ БУДЕШЬ С ГОРДЫНЕЙ НА ТЫ.
БЫТЬ ДОБРЕЕ НАДО К ЛЮДЯМ, УЧТИ,
ВОТ ТОГДА ОСУЩЕСТВЛЯТСЯ МЕЧТЫ!

                                     

ДОСТИГЛИ ВЖЕ ЧЕРЕШНІ У САДУ
І ПАХНУТЬ МЕДОМ СОКОВИТІ ГРОНА.
Я РОСЯНОЮ СТЕЖКОЮ ІДУ,
А ДЕСЬ В ТРАВІ ВЕСЕЛА ПІСНЯ ДЗВОНИТЬ.
ЇЇ СПІВАЄ КОНИК - СТРИБУНЕЦЬ
ПРО ТЕ, ЩО ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО ВЕСЕЛЕ
І ПРО ВЕСЕЛКУ ЧИСТУ ТА ЯСНУ,
ЩО ЗАКВІТЧАЛА НЕБО І ОСЕЛІ...
ТА НЕ ЦІКАВИТЬ ПІСЕНЬКА МЕНЕ,
ЇЇ Я СЛУХАТИ ВСЕ ЛІТО БУДУ,
А ОТ КОРАЛОВЕ НАМИСТО ЯГІДОК,
АЖ ДО НАСТУПНОЇ ВЕСНИ ЗАБУДУ(((
ТОМУ, ЯК У ДИТИНСТВІ, КРАДЬКОМА,
РВУ ПОВНІ ЖМЕНІ ЧЕРЕШЕНЬ ДОСТИГЛИХ
І ЇМ....ХОЧ І НЕ МИТІ, ТА ДАРМА!!!
ВОНИ ДЛЯ МЕНЕ, ДЛЯ ВІТУСЬКИ, СТИГЛИ!!!

ВСЕ МЫ КУКЛЫ......ВСЕ....
ТОЛЬКО ВОТ БЫ ЗНАТЬ, КТО ДЕРГАЕТ НАШИ ТЕЛА ЗА ВЕРЁВОЧКИ...

О БОЖЕНЬКУ! ПРОСТИ НАС, ГРІШНИХ ЧУРКІВ,
ЩО КОЇМО - НЕ ВІДАЄМ...НЕ ЗНАЄМ...
ЗВЕРТАЄМОСЬ ЛИШЕ ДО ТЕБЕ В ГОРІ...
І ЛИШ ТОДІ - ЯК ЗЦІЛЕННЯ БАЖАЄМ...
ТИ - БАТЬКО НАШ, ТО Ж МУСИШ ЗРОЗУМІТИ
ДІТЕЙ СВОЇХ, НАХАБНИХ І ЗУХВАЛИХ,
Я ЗГОДНА, ЩО ЗА ВСЕ СЛІД ЗАПЛАТИТИ,
КАРАЙ!!!....ТА СВІТ - НАДІЮ...ВСЕ Ж...ЗОСТАВИШ?
МОЛЮ ТЕБЕ...ПРОСТИ, ЩО НЕ МОЛИЛАСЬ...
І РІДКО В РУКАХ БІБЛІЮ ТРИМАЛА...
ПОВІР, КОЛИ ПОВЕРНЕШ МЕНІ СИЛИ,
ВСЕ ЗМІНИТЬСЯ, МІЙ БАТЬКУ СЛАВНИЙ!
ЩЕ Ж ХОЧЕТЬСЯ ПОБАЧИТИ ОЧИЦІ,
ЩО ЗАПИТАННЯ ЗАДАЮТЬ НЕСКЛАДНО...
ЩЕ ХОЧЕТЬСЯ НАПИТИСЯ ВОДИЦІ,
З КРИНИЦІ, ЩО В ДВОРІ МОЄЇ МАМИ...
ДІЖДАТИСЬ НАРЕЧЕНОГО ДЛЯ ДОНЬКИ,
ПОЦІЛУВАТИ РІДНИХ МАМУ Й ТАТА,
СЕСТРИ ПОТРИМАТИ РІДНУ ДОЛОНЬКУ...
І ЧОЛОВІКА - РОЗБИШАКУ ОБІЙНЯТИ...
ОЦЕ І ВСЯ МОЯ ТОБІ МОЛИТВА,
ВКЛАДАЄТЬСЯ В КОРОТКЕ СЛОВО - ЖИТИ,
МІЙ БАТЕЧКУ, МІЙ БОЖЕ ВСЕМОГУТНІЙ,
Я БУДУ ТЕБЕ, ЯК ДОЧКА, ЛЮБИТИ!

ХОЧУ ЗАСЫПАТЬ
               В ТВОИХ КРЕПКИХ ОБЬЯТЬЯХ!
ХОЧУ ЦЕЛОВАТЬ
               Я ТВОЙ ЛОБ И ВИСОК!
ВСЕ БЛАГА ЗЕМЛИ
                      МОГУ ПРОМЕНЯТЬ Я
НА ТО, ЧТОБ С ТОБОЮ
                 ПОБЫТЬ ХОТЬ ЧАСОК!
АХ...ЕСЛИ БЫ В ПТИЦУ
                  МОГЛА ПРЕВРАТИТЬСЯ -
Я ВЗМЫЛА БЫ В НЕБО...
                  И ВОТ Я...С ТОБОЙ...
НО ЭТОМУ ЧУДУ ...ДА...
                       ВРЯД ЛИ СЛУЧИТЬСЯ,
Я ТОЛЬКО Й МОГУ,
                   ЧТО ГРУСТИТЬ, МОЙ РОДНОЙ.
МОЙ МИЛЫЙ, МОЙ НЕЖНЫЙ,
                     МОЙ ДОБРЫЙ... ДАЛЕКИЙ...
ЗАЧЕМ ТАК ИСПЫТЫВАТЬ
                        ДОЛГО СУДЬБУ!
КАК ТОЛЬКО СМОГУ,
                      Я ВСЕ БРОШУ, ЗАБУДУ,
СКОРЕЕ К ТЕБЕ
                  Я УМЧУСЬ, ПРИБЕГУ!
И ПУСТЬ ОСУЖДАЮТ!
                           ДАЖЕ ЕСЛИ ПРИВЯЖУТ,
ВЕРЕВКИ ПОРВУ,
                       ВСЕ РАВНО УБЕГУ!
ВЕДЬ СЕРДЦУ В ЛЮБВИ
                       НИЧЕГО НЕ ПРИКАЖЕШЬ...
И ЧТО Я ПОДЕЛАТЬ С СОБОЮ МОГУ?