хочу сюда!
 

Лариса

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 44-55 лет

Вступникам. Хроніки

Коли я поступав, навіть уявлення не мав, як поступали абітурієнти в 2008, звідси й ідея про хроніку. Хроніки мого вступу. Літо 2009-го.

Зараз всі мої знайомі вступники заворушилися: почалося ЗНО, а значить, з цього моменту вони офіційно починають свою вступну кампанію, тема вступу до вищого навчального закладу знову виходить на передній план. Ще минулого року я сам був на їхньому місці, а тому почав згадувати, як поступали в 2009-му. Можливо, хроніка мого вступу стане корисною для когось, особисто для мене цей період глибоко врізався в пам'ять і приніс надзвичайно багато вражень і, мабуть, нового досвіду.

Літо 2009-го видалось для мене повним різних людей, нових облич, масштабних міст і брукованих містечок, хороших університетів і не дуже, повним кольорових фотографій і не таких кольорових документів, паперів, форм, заяв, повним треків Good Charlotte, Fall out boy, Three Days Grace і багато панку… ще ніколи я стільки не подорожував Україною, ще ніколи стільки не переживав. Літо 2009-го.

Results

Результати

В першу чергу на думку спадає те, що тести виявилися на багато легшими, ніж очікувалося, а точніше, результати були значно вищими. З свого боку скажу, що хто на скільки готувався, на стільки й здав, тому про необ’єктивність оцінювання ніхто і не заїкався.

Почалося. А почалося очікування. Час до тесту летів надзвичайно швидко, а от після…. Перше очікування – це очікування офіційних правильних відповідей. Далі очікування результатів, які мали з’явитися на сайті. З результатами прийшла ейфорія – ейфорія звільнення, свободи, планів на майбутнє, усвідомлення неприв’язаності більше до одного місця, необмеженості можливостей. Я, як і більшість знайомих, отримав високий бал. В цей час, здається, не було іншої теми для розмов у абітурієнтів, крім: «Шо здавав? На скільки здав? Куди хочеш подавати?»

Lines

Черги

Я хотів поступити на юридичний (історія і укр.мова). Пріоритетними обрав Київ та Львів (також Луцьк, Одеса і Чернівці). Проблема підготовки усіх пакетів документів забрала досить багато сил, часу, грошей і трафіку. Ретельно перечитувалися умови вступу до кожного закладу. Тоді подавали заяви в необмежену кількість ВНЗ і ще й на всі факультети, що стало причиною масових черг і повного хаосу на Вступ.інфо в списках абітурієнтів. Черги – це взагалі окрема тема,  таке враження, що люди стають дикими, кожен ламається один перед одним, епіцентром конфліктів завжди виступали «мамаши», бо ж їхнє дитя завжди має найперше право вступу, черги – це пекло, найгірше з усього, що було зі мною того літа (якщо додати час, проведений безпосередньо у чергах, то для мене він склав приблизно діб 7-8, включаючи подачу оригіналів).

Perks Пільги

Найбільш насичений період – це подача оригіналів, тоді все і вирішується. Ейфорія закінчилася після знайомства з особливою «привілегійованою» категорією вступників – з пільговиками. Пільговик – це абітурієнт, який в будь-якому випадку стоятиме в списку зарахованих перед тобою, бо закон легітимізував його право на це, що забезпечується купленою довідкою про входження в пільгову категорію. Так. Коло почало звужуватися. Чомусь всі й одним махом пільговики не захотіли йти на будівельників, інженерів, на інші технічні напрямки (там складно), не пішли й на соціологів, філософів, істориків, вчителів (там не престижно), зате пішли на міжнародні відносини, на юристів, економістів…

Nonsense Абсурд

Луцьк. В своєму місцевому університеті я займав перше місце за рейтингом по балах, проте був приблизно 40-50 у списку (20 державних місць), тобто переді мною були тільки пільговики. До останнього моменту я вважав, що не вступлю у наш ВНУ. Під кінець терміну подачі оригіналів батьки через знайомих вибили інформацію про те, що виділять додаткові місця на юридичний, тому довго чекали, але інформація не з’являлася  (в останній день подачі оригіналів мені таки передзвонили і повідомили, що я пройшов, там виділили 2 додаткових місця; склалося так, що люди з високими балами забили на юридичний в Луцьку, бо розуміли ситуацію з пільговиками, вони переписували заяви на історичний чи на політологію і т.д., а ці два місця отримали ті, хто вже оплатив контракт і подав оригінали документів).

Почав зважувати усі варіанти, бо ситуація кожен день змінювалася, впевненість в успішності вступу розвіювалася. В такій ситуації починаєш накручувати себе, що заклад, в який швидше за все потрапиш точно кращий за всі інші можливі варіанти, має найбільше плюсів і т.д.

Hopelessness

Відчай

Львів. Кожен день просиджував на www.vstup.info по кілька годин. У Львові було 145 державних місць (102 пільговика, я 180-й). Дійшло до того, що я почав звіряти списки західноукраїнських і київських ВНЗ: якщо абітурієнт проходив у Могилянці чи КНУ, викреслював його з львівського; якщо не входив в 145 бюджетників, але стояв переді мною і був іногороднім – теж викреслював (надіявся на те, що не ризикне втрачати державне місце у своєму місті); потім пробив списки пільговиків, які вже подали оригінали в Луцьк – теж викреслив їх з львівських списків. В результаті я прорахував, що вірогідність потрапляння мого вступу на бюджет досить велика, крім того мав ще запасний варіант – Одесу, там термін подачі оригіналів документів закінчувався на кілька днів пізніше.

Отже, я сів на першу маршрутку до Львова, там теж був один день в запасі. В дорозі мені зателефонували з Києва, сказали, що я проходжу на бюджет. Моя смс другу: «Сьогодні зранку поїхав в Львів подавати оригінали, шоб якшо не пройду, завтра забрати і завезти в Одесу. За 2 км до Львова дзвонять і кажуть, шо я пройшов в Київ. Я приїжджаю на автостанцію і їду назад в Луцьк. Історія про те, як я сматався в Львів і назад всього за 7 год))) вночі їду в Київ…». Пізніше з’ясувалося, що я таки поступив би до Львова, якби тоді довіз документи.

Fuck

Непорозуміння

Київ. Черга. Здав відразу оригінали в прийомну (велика помилка). Знову з смс: «День другий. Виявилося, шо подзвонили «ви пройшли на бюджет» крім мене ще 15 людям, а місць 1-2, чи вони дійсно появляться (місця), буде відомо завтра. Я маю ночувати, шоб встигнути забрати оригінали. А з Києва, якшо кидануть, а вони кидануть)), зразу поїду в Одесу! Я бл@ть ох@єваю з цього всього! З оптимізмом дивлюся в майбутнє…». На наступний день знов не було ніякої інформації, ночував ще одну ніч в родичів. Дійсно, зателефонували крім мене ще кільком людям, коли насправді не пройшов жоден. На третій день декан заявила, що ніяких місць не буде. Я то мав страховку, а от була одна дівчина, яка після того дзвінка забрала оригінали з КНЕУ, куди пройшла на державне, а назад їх вже не приймали, не знаю навіть, як далі склалася її доля, мабуть, мусили йти на контракт. Батьки починали говорити про позов до суду.

Що можна ще згадати про Київ? Минулого року там ходив міф про те, що так як дуже багато пільговиків, то встановлюватиметься прохідний бал (приблизно 393-395), і якщо ти його перевершиш, то точно пройдеш на бюджет. Міф залишився міфом.

Зараз я закінчую перший курс ОНЮА. Не можу сказати, що дуже жалію про Київ, трохи жалію про Львів. Але так вже склалося. Надіюсь, написане допоможе комусь з цьогорічних абітурієнтів уникнути аналогічних помилок, провокацій.

Історія про систему, про те, як держава може об’єбати тебе на кожному кроці; про те, що іноді виникають ситуації, які не залежать від людини, навіть якщо вона доклала максимум зусиль для їх втілення; історія з життя одного абітурієнта, яка зробила з нього того, ким він є тепер. Хай вам щастить.

True story


73%, 11 голосов

0%, 0 голосов

13%, 2 голоса

0%, 0 голосов

13%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
12

Комментарии

Гость: MarieElen

14.06.10, 15:59

знайомо...

правда, я не додумалась полати документи в Одесу, так що пролетіла по всіх правилах

    Гость: ННП

    24.06.10, 16:26

    Бідні діти. Але головне- ТИ у ВИШІ.
    Корисна стаття. Написана бездоганно +

      34.06.10, 22:55

      шось всі лякають... блін

        Гость: I_V_A

        45.06.10, 01:36

        Так, я теж добре пам'ятаю свою вступну кампанію з усіма її мріями, сподіваннями й розчаруваннями. Та це не завадило поступити на державну форму навчання. Саме так я відкрила для себе Луцьк
        Хоча особисто не складала ЗНО, але знаю цей процес з іншої сторони - виконую роль громадського спостерігача ось уже третій рік

          56.06.10, 09:46

          мда, то справжній капець. нерви треба було мати залізні...